8 листопада за участю керівництва Мінсоцполітики відбудеться пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України

тии
8 листoпaдa 2016 рoку з 14:00 дo 16:00 зa учaстю кeрівництвa Мінсoцпoлітики відбудeться прямa тeлeфoннa лінія Кaбінeту Міністрів Укрaїни.

Зaпитaння мoжнa стaвити зa нoмeрoм 254-05-65.
Місцe прoвeдeння: м. Київ, вул. Інститутськa, 7 (другий пoвeрx, кім. 206).
Вxід для прeдстaвників зaсoбів мaсoвoї інфoрмaції вільний.

истoчник:   Урядoвий пoртaл

1

12

15 комментариев к записи “8 листопада за участю керівництва Мінсоцполітики відбудеться пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів України”

  1. вп:

    До Управління Пенсійного фонду Україні
    в В—ському районі Дніпровської області

    Заявник: Іванов Іван Іванович
    Дніпро, 60000;
    тел.: 7-88-11; e-mail: не має,
    інвалід ІІ групи ЧАЕС
    ЗАЯВА
    30 вересня 2016 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до
    Конституції України (щодо правосуддя)» № 1401-VIII від 02.06.2016 року, яким
    Конституція України доповнена статтею 1512 наступного змісту:
    «Стаття 1512
    . Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є
    обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені».
    Таким чином у органів Пенсійного фонду України з’явився остаточний обов’язок
    виплачувати належну мені державну пенсію, як ліквідатору наслідків Чорнобильської
    катастрофи в розмірі визначеному редакцією Закону України «Про статус і соціальний
    захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від
    28.02.1991 року (надалі Закон 796-ХІІ) на час виникнення у мене права на соціальну
    допомогу як інваліда ЧАЕС, з урахуванням рішень суду, яким встановлено моє право на
    відповідний розмір цієї державної пенсії.
    Цей остаточний обов’язок базується на висновках Конституційного Суду України
    № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та № 10-
    рп/2008 від 22 травня 2008 року.
    На підставі всього вищенаведеного,
    ПРОПОНУЮ:
    1. Негайно здійснити перерахунок належної мені державної
    пенсії як ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи в розмірі визначеному
    редакцією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
    внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року (надалі Закон 796-
    ХІІ) на час виникнення у мене права на соціальну допомогу як інваліда ЧАЕС, з
    врахуванням рішень суду, яким встановлено моє право на відповідний розмір цієї
    державної пенсії, а також висновків Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9
    липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та № 10-рп/2008 від 22 травня
    2008 року.
    2. Вжити всіх передбачених законодавством України заходів для
    того, щоб я своєчасно і в повному розмірі отримував належну мені державну пенсію як
    ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи в розмірі визначеному редакцією Закону
    України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
    Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року (надалі Закон 796-ХІІ) на час
    виникнення у мене права на соціальну допомогу як інваліда ЧАЕС, з урахуванням рішень
    суду, яким встановлено моє право на відповідний розмір цієї державної пенсії, а також
    висновків Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (справа про
    соціальні гарантії громадян) та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
    ____ жовтня 2016 року

    ___________________ / Іванов І. І. /

    Назва суду

    Позивач. ————————————
    —————————————-

    Відповідач: УПФ в ————————
    —————————-

    АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

    Я, ———ПЫБ, брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з ——р, по ——року, внаслідок чого,втратив працездатність. Починаючи з перших хвилин аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС, 26 квітня 1986 року, українська держава взяла на себе зобов’язання не тільки сплачувати заробітну плату підвищену до 16 кратного розміру в залежності від реального рівня дії радіації в місці проведення робіт (пункти 1,4 та 13 постанови Ради Міністрів Української РСР від 10 червня 1986 року № 207-7, надалі постанова 207-7), але й надала безпрецедентні гарантії – в разі каліцтва або захворювання, викликаного аварією на Чорнобильській АЕС , пенсії призначалися в порядку, передбаченому чинним, на той час, законодавством у випадку трудового каліцтва або професійного захворювання, відповідно до Правил, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 3 липня 1984 р. № 690 (підпункт 10 пункту 1 постанови Ради міністрів Української РСР від 8 травня 1986 року №\ 168-5, пункт 1 постанови 207-7). Ці Правила регулювали щомісячні виплати компенсацій витрати заробітної плати, понад розмір соціальної державної пенсії, встановленої для всіх громадян Української РСР на випадок втрати працездатності, виключно для працюючих, службовців, які отримали травми, професійні захворювання внаслідок порушень норм безпеки, відсутності контролю за обов’язковими вимогами санітарного законодавства, таке інше, з боку держави.
    Виключно для інвалідів – ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС українська держава встановила, що працівники та службовці, які отримали професійну хворобу, пенсії повинні нараховуватися відповідно до Списку № 1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р.
    № 1173 без обмежень, незалежно від тривалості праці в шкідливих умовах (п.п. б) п. 8 постанови 207-7). Все це дозволило мені до листопада 2011 року отримувати державну пенсію як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 3 групи в розмірі 6,5 мінімальних пенсій за віком, яка прирівнювалась до прожиткового минмума
    Саме в такому розмірі на той час моя пенсія визначалась статті 49 – 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон 796-ХІІ). Але з 1 листопада 2011 року, влада без всяких юридичних підстав, відмовилася виконувати, взяті на себе зобов’язання з компенсації шкоди моєму здоров’ю, втрати професійної працездатності під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Та в .2011 році , для прикриття цього свавілля, були надумані; Постанова Кабінету Міністрів України 745 від 06.07. 2011р. «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», та № 1210 від 23.11.2011 р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою була штучно виведена формула нового Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який, фактично, фальсифікував всі правовідносини, які встановилися між мною та державою внаслідок втрати мною працездатності від каліцтва, отриманого під час ліквідації аварії на ЧАЕС. Ця формула, як і весь порядок в цілому, є юридично нікчемними в моєму випадку, так як юридично припинили гарантії надані державою на виконання Конституції України.
    Так частина 3 статті 22 Конституції України гарантує мені, що мої існуючі права на отримання від держави за рахунок державного бюджету державних пенсій в розмірі не меншому ніж 6,5 мінімальних пенсій за віком, визначені статтями 49-54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не можуть бути звужені, скасовані або обмежені при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
    Є чисельні рішення Конституційного Суду України (наприклад висновки суду від 22 вересня 2005 року по справі № 5-рп/2005, № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, справа про соціальні гарантії громадян, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) в яких чітко визначено: «5. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо конституційності оспорюваних норм Кодексу, виходить з такого. Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).
    Скасування конституційних прав і свобод – це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.
    У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку.
    Обсяг прав людини – це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена» (КСУ № 5-рп/2005), яким чином змінити сутність змісту мого права отримання від держави за рахунок державного бюджету державноі пенсії в розмірі не меншому ніж 6,5 мінімальних пенсій за віком, (основної та додатковоі). Верховна Рада України 02.06.2016 року звернула увагу на порушення існуючих у українців прав та свобод, фактичну наругу над Конституцією України, та внесла до неї зміни — 30 вересня 2016 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» № 1401-VIII від 02.06.2016 року, яким Конституція України доповнена статтею 1512 наступного змісту: «Стаття 1512 Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені». Таким чином у органів Пенсійного фонду України з’явився остаточний обов’язок виплачувати належну мені державну пенсію, як ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи в розмірі визначеному редакцією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року (надалі Закон 796-ХІІ) на час виникнення у мене права на соціальну допомогу як інваліда ЧАЕС.
    04.11.2016 . року я звернувся до відповідача з відповідною заявою, привести нарахування та виплату належних мені державної пенсії ( основної та додаткової ), як інваліду – ліквідатору ЧАЕС в відповідність до Конституції України, на що отримав—дата відмови з ПФУ——. Ця відмова є свідомим порушенням з боку відповідача в відношенні мене, вимог статей 22 та 46 Конституції України, якими він, відповідно до п. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, а також у містах та районах (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486), зобов’язаний керуватися у своїй діяльності, а також підпунктів 7 та 8 пункту 4 цього положення, згідно яких відповідач призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, для чого забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок державного бюджету України.
    Також пропоную врахувати, що керівництво Української РСР в 1986 році із декілька можливих варіантів ліквідації наслідків аварії, вибрало самий мінімальний по фінансовим, політичним наслідкам для Української РСР, України, але за рахунок життя, здоров’я ліквідаторів аварії. Ми, ліквідатори наслідків аварії, в мінімальні строки, не більше півроку, локалізувати аварію в 30 кілометровій зоні, чим врятували державу від дуже значних в першу чергу фінансових санкцій. Зрозуміло, що ми ризикували своїм життям, бо Українська РСР не була готова до ліквідації техногенної катастрофи такого масштабу – не мала ні дозиметричних приладів, ні спеціальних засобів захисту, ні спеціальної техніки, але альтернативний варіант, який не порушував би правових основ роботи в умовах радіації, зайняв би мінімум сім років, та приводив до ураження радіацією території Української РСР площиною більше 100 тисяч кілометрів (на строк до декілька тисяч років), а також враженням місцевостей в Північній, Східній та Центральній Європі.
    Тобто ми, ціною свого життя, здоров’я, врятували від страждань не менше 10 – 50 мільйонів мешканців країни та всього світу, плюс зекономили неминучі фінансові санкції, виплати рецесії, при самій мінімальній оцінці в сотні мільярдів доларів США. І потрібно врахувати, що керівництво країни, яке виходячи чисто з практичних міркувань значно занижувало як масштаби катастрофи, так і рівень небезпеки для ліквідаторів, досить високо встановило оплату праці в тих надзвичайних умовах – Постановою Ради Міністрів Української РСР від 8 травня 1986 року № 168-5 збільшило в 2
    рази тарифні ставки, посадові оклади усіх, хто залучався до ліквідації аварії, а постановою РМ УРСР від 10 червня 1986 року № 207-7 ввело з початку аварії ще 500 % збільшення оплати праці для ліквідаторів, робота яких проводилася за межами встановленими вимогами норм радіаційної безпеки та ввело 60 % преміювання. Таким чином, виходячи тільки з нормативної бази оплати праці 1986 року, ліквідатор, який працював в небезпечних для його здоров’я умовах, не міг отримувати менше ніж 16 кратну оплату праці, що в умовах пенсійного законодавства Української РСР забезпечувало в випадку настання інвалідності 30 кратну максимальну пенсію (пенсії в випадку травми на виробництві були не менше чим в 2 рази більшими, ніж пенсія за віком). Тож запропоновані Верховною Радою України гарантовані державні пенсії для ліквідаторів-інвалідів ЧАЕС в 10 кратному розмірі від мінімальної пенсії за віком, навіть з урахуванням постанови КМ України від 27 грудня 2005 року № 1293, яка збільшила для ліквідаторів 1986 року розмір пенсії в 3,5 рази, були меншими, ніж вимагала сплачувати нормативна база Української РСР в 1986 році. На підставі всього вищенаведеного,
    ПРОШУ СУД:
    1). Визнати протиправними порушення з боку УПФ в———-,в відношенні мене та вимог статей 22 та 46 Конституції України Та рішень назви судів ящо були пітвердившие порушення моіх конституцийніх прав , якими він відповідно до п. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486) зобов’язаний керуватися у своїй діяльності, а також підпунктів 7 та 8 пункту 4 цього положення, згідно яких відповідач призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, для чого забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок державного бюджету України.
    2) Зобов’язати УПФ в ———негайно поновити моє Конституційне право отримувати державну пенсію як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 3 групи в розмірі 6,5 мінімальних пенсій за віком, для чого зобов’язати негайно здійснює відповідний перерахунок та забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій за рахунок державного бюджету України.
    3) З урахуванням факту, що державні пенсії як інваліду ЧАЕС є єдиним джерелом фінансування мого харчування, лікування та життя, фізичної неможливості отримувати інші доходи, прошу допустити негайне виконання судового рішення в цілому, а також розгляд цього позову в скороченому провадженні.

    Додатки: Копія позовної заяви для відповідача, копія посвідчення учасника
    ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – 2 екз., копія експертного висновку – 2 екз., , копія
    довідки МСЕК – 2 екз., копія відповіді відповідача – 2 екз.
    ДАТА
    ПІДПИС піб

  2. Момент истины:

    Парадокс . ВВП Польши выше украинского вшестеро . Средняя зарплата польского депутата в 4 раза выше украинского коллеги , a состояние украинских депутатов (12 млрд грн) вчетверо !!! выше состояния всех польских депутатов (530 м зт-3млрд грн).

  3. секте свидетелей майдауна:

    Украина-це европппа ?!!!

  4. боец РККА:

    Украина — це жопа ! Благодаря депутатам и руководителям, а могло быть по другому

  5. Кіндрат:

    Наші депутати «потєшилі» не тільки народ України, а й увесь світ своїми деклараціями. Така ганьба мало у яких країнах буває, хіба що у бананових республіках. Значить у Польші змогли навести порядок, там кажуть доларових міл’ярдерів немає.
    Мабуть у нас «НАВЕДЕННЯ ПОРЯДКУ» ще попереду…, вони ж добровільно віддавати награбоване не захочуть… А так як зараз довго жити ми не захочемо…

  6. віктор:

    Можна їх буде напряму послати на [censored]

  7. Валера:

    Кому звонить? кто там нас услышит? Там все подготовлено заранее вопрос-ответ! Услышит Рева, который кутит международные деньги, чтобы покрыть уже сворованное? в то время как народ нищий?

  8. 86г:

    Не о чем с ними говорить сколько можно послать их всех на х…………. действительно Виктор написал

  9. Партизан 1986:

    Смешило когда-то с одновременным чувством недоверия от януковского — «Выслухаю кожного».

    Нерушимое и неотчуждаемое право как это дано по Конституции отобрали.

    А после этого они теперь слушать собрались.

    Страна идиотов.

  10. Аноним:

    В пресс-центре «Одесской железной дороги» предупредили о возможной отмене движения пригородных электропоездов: из бюджета перечислили менее 1% необходимой компенсации за провоз льготных категорий пассажиров (185 тыс. вместо 20 млн грн).
    Вот вам и ответ на вопрос о предлагаемой нам монетизации льгот. У них сейчас нет денег на оплату льготного проезда! ОТКУДА ОНИ ВОЗЬМУТ ДЕНЬГИ НА МОНЕТИЗАЦИЮ? НАС ОПЯТЬ ХОТЯТ РАЗВЕСТИ! ДУМАЕМ!

    • Кіндрат:

      Нема чого і думати. Монетизацію до бісової матері. Геть таку монетизацію! І долой тих, хто хоче її запровадити!

  11. / рядовой /:

    У меня не вопрос, а предложение нашим вельможным — декларированными деньгами погасить все долги которые были даны Европою.

    • секте свидетелей майдауна:

      Щааас! Они долги отдадут территориями с хохлорабами. А сами на свою родину…

  12. Аноним:

    Работоспособным мужчинам Кабмин Украины занормировал 1 купальные плавки и 1 галстук раз в 5 лет, неработоспособным — и то, и другое, но по 1 на 10 лет.

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов