До зустрічі в Лубнах …

  Дo зустрічі в Лубнax …

  Сьoгoдні пoгoвoримo зрoзумілoю для всіx мoвoю, aби булo зрoзумілo нaвіть тим людям, які дужe дaлeкі від спeцифіки вирoбничoгo дeлікту, який зaймaє відoкрeмлeнe місцe в трудoвoму прaві, тaк як всякий нeщaсний випaдoк нa вирoбництві – цe явищe, якe нe тaк чaстo зустрічaється в сучaснoму житті, нe кaжучи вжe прo випaдки, кoли життя і здoрoв’я людeй нaвмиснo піддaється рeaльній смeртeльній зaгрoзі, внaслідoк чoгo прaцівники втрaчaють здoрoв’я, прoфeсійну прaцeздaтність, стaють кaлікaми, інвaлідaми.

Спoчaтку пoчну з кoнстaтaції тoгo фaкту, щo aбсoлютнa більшість прaцівників Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни aбo нe мaють дoстaтньoї oсвіти для рoзуміння цієї спeцифіки, бo нaвіть юристи Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни є фaxівцями Прaвa сoціaльнoгo зaбeзпeчeння, a ніяк нe спeціaлістaми з Прaвa трудoвoгo дeлікту, aбo ж прoстo «вaляють дурня».

Aлe цe ніяким чинoм нe випрaвдoвує тe бeззaкoння, свідoмі пoрушeння вимoг Кoнституції Укрaїни, які дoпускaють стaнoм нa сьoгoдeння спeціaлісти ПФУ.

Xoчуть вoни, чи нe xoчуть, aлe рaмки їx діяльнoсті встaнoвлeні сaмe Кoнституцією Укрaїни. І виxід зa ці рaмки юридичнo є фaктoм узурпaції влaди, влaди зaкoнoдaвчoї — кoли Вeрxoвнa Рaдa приймaє зaкoни, які виxoдять дaлeкo зa рaмки Кoнституції Укрaїни, влaди судoвoї — кoли судoві рішeння нe тільки ігнoрують пoрушeння кoнституційниx прaв грoмaдян, aлe й сaмі, імeнeм Укрaїни, узaкoнюють пoрушeння Кoнституції Укрaїни.

І, сaмe гoлoвнe, влади виконавчої — коли державні органи, які знаходиться на забезпеченні держави, в яких працюють держслужбовці, які давали відповідну присягу, не тільки не виконують свої конституційні обов’язки, але об’єднується в єдину корупційну систему, яка має на меті розкрадання спільного майна всіх громадян країни.

Те, що Пенсійний фонд України наразі входить до цієї корупційної системи, очевидно для всіх ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Зрозумілі і його корупційні цілі – сплачувати мінімальні суми громадянам пенсійного віку, стримуючи їх протести, для того, щоб усі кошти, що так чи інакше потрібно було б сплатити пенсіонерам, в тому числі і ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, інші структури цієї кримінальної системи могли вкрасти та вивести за межі України.

Україна бідна не тому що в ній крадуть, в кінці кінців навіть вкрадені гроші продовжують свій обіг, сприяючи розвитку промисловості країни, а тому, що скоро тридцять років як всі матеріальні цінності країни виводяться за кордон, збагачуючи Америку, Європу.

Саме за рахунок України піднялися Польща, Угорщина, навіть та ж Румунія. Величезні статки на Україні заробили США, Німеччина, Англія.

«Наші статки» вже давно в Європі, вони осіли в карманах наших олігархів і їх покровителів – співучасників пограбування України, українського народу.

Це був вступ.

Тепер перейдемо до фактів.

Із чисельного спілкування зі спеціалістами Пенсійного фонду України, я з подивом дізнався, що в їх розумінні єдиною юридичною підставою для пільгового пенсійного забезпечення всіх потерпілих від аварії на ЧАЕС є сама Чорнобильська катастрофа, яка по своїй природі є техногенною катастрофою, яка виникла в результаті форс-мажорного збігу обставин. Тому, в їх розумінні, прямої вини держави в самій катастрофі не існує – всі відповідні норми, дозволи, в тому числі и міжнародні МАГАТЕ, в Українській РСР існували. Взагалі, з точки зору спеціалістів ПФУ, сама стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян потерпілих від Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ, є штучною, і як їм вбачається, неможливо відповісти на питання – чому інваліди ЧАЕС повинні отримувати десятикратну державну соціальну пенсію в порівнянні з іншими категоріями інвалідів, особливо зараз, коли Україна знаходиться в досить складній економічній, політичній та військовій ситуаціях.

Чому десять, а не вісім або дванадцять?

Практично всі стверджують, що «до 1990 року в Україні не існувало правового та законодавчого поля з питань радіаційного, соціального та медичного захисту людини від дії іонізуючого випромінювання. Ці питання регулювались санітарним законодавством, яке затверджувало Міністерство охорони здоров’я СРСР».

Саме таку сентенцію оприлюднюють всі підручники по соціальному праву, посилаючись на визначену на сторінці 28 широковідомої публікації Яценко В. «Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи: Збірник законодавчих актів та нормативних документів» (Київ: Чорнобильінтерінформ. — 1998. — 616 с.).

Дійсно, в цій роботі штучно «забуті» як міжнародні конвенції з радіаційної безпеки, ратифіковані Українською РСР до 1986 року, такі як Конвенція ООН № 115 «Про захист працівників від іонізуючої радіації», ратифікована Україною ще 19.06.68 року, так і нормативні документи МАГАТЕ того часу, обов’язкові для виконання СРСР.

Більше того, в цій книзі повністю відсутні навіть натяки на Норми радіаційної безпеки, обов’язкові на всій території Радянського Союзу, які чітко регламентували проведення робіт з ліквідації радіаційних аварій, відсутні нормативи умови праці, її оплаті на спеціалізованих на роботі в умовах надвисокого іонізуючого випромінювання підприємствах і установах Середньомашу СРСР. Читаючи це, виникає враження що в Радянському Союзі до Чорнобильської катастрофи не було жодної аварії на цих підприємствах, не існували норми радіаційної безпеки, взагалі нічого не існувало — «Існувало тільки санітарне законодавство». Ось так все просто. Браво товариш Перший секретар міському партії.

Всяка людина, яка хоч трохи розуміє вимоги трудового права, знає, що правовою підставою для особливого порядку нарахування та виплати державних пенсій ліквідаторам Чорнобильської катастрофи є не сама Чорнобильська катастрофа, а чисельні факти порушення вимог радіаційної безпеки, що й призвело до такої неоправданої кількості хворих на радіаційні захворювання ліквідаторів.

Держава направила ліквідаторів на виконання особливо небезпечних для життя робіт не забезпечивши їх обов’язковими засобами індивідуального захисту. Більше того, замість обов’язкового диспансерного спостереження за здоров’ям ліквідаторів, їм в перші роки після повернення з зони відчуження, коли протирадіаційні засоби ще могли зберегти здоров’я та працездатність, брехали про повну відсутність якоїсь небезпеки – над ними відверто насміхалися, кажучи, що всі їх скарги на болі, на дуже погане самопочуття або від недовірливості, або від алкоголізму.

Виглядають дуже дивними твердження про відсутність до 1990 року відповідного законодавства.

Достатньо відкрити спеціальну літературу, аби дізнатися, що відповідальність за завдану робітнику шкоду здоров’ю вперше на українській території введена ще у 1901 році, коли були прийняті до виконання Тимчасові правила про пенсії робітникам «казенних горних заводів і рудників», що втратили працездатність.

Стаття 1 Правил передбачала, що при нещасних випадках на підприємствах фабрично-заводської, гірської й гірничозаводської промисловості власники цих підприємств зобов’язані сплачувати на підставі цих Правил потерпілим робітникам за втрату, більш ніж на три дні, працездатності від тілесного ушкодження, заподіяного їм роботами з порушенням вимог безпеки, пенсію в розмірі того заробітку, який би вони могли отримати за виконувані роботи.

У 1903 році на підставі цих правил був прийнятий Закон «Про відповідальність підприємців за нещасні випадки з робітниками». Призначувана за цим законом пенсія сплачувалася в разі наявності вини роботодавця в повному розмірі звичайної оплати праці за ті роботи, які виконував потерпілий і підлягала підвищенню в разі підвищення оплати таких робіт.

Книга V Цивільного укладення Російської імперії, внесена незадовго до Першої світової війни як законопроект в Державну думу, у ст. 2622 передбачала спеціальну відповідальність власника підприємства «у випадку заподіяння кому-небудь смерті або тілесного ушкодження на фабриці, заводі або горному промислі».

По Цивільному кодексу УРСР 1922 року, затвердженому постановою ЦВК УРСР від 16.12.1922 року (ЗУ УРСР 1922 р. № 55, ст. 780), зобов’язання із заподіяння шкоди являли собою самостійний інститут цивільного права . Одним з видів таких зобов’язань були й зобов’язання по відшкодуванню майнової шкоди, що виникла в результаті заподіяння каліцтва або смерті працівникові підприємством.

ЦК УРСР у 1922 році окремо виділяв випадки заподіяння шкоди робітникові без вини підприємства та з вини.

У першому випадку у потерпілого не виникало права вимоги до підприємства про відшкодування шкоди. Потерпілий робітник у цьому випадку отримував відшкодування за рахунок коштів соціального забезпечення в розмірі значно меншому ніж його втрачена заробітна плата. У другому випадку виникали правовідносини між потерпілим і підприємством, у чинність яких потерпілий мав право на відшкодування йому за рахунок підприємства майнового збитку, що з’явився внаслідок заподіяного каліцтва або смерті. Він також отримував від органів соціального забезпечення, у зв’язку з нанесеною йому шкодою, відшкодування у вигляді пенсії, але він також отримував від підприємства щомісячні платежі у розмірі різниці між збитком у заробітку й отримуваною соціальною пенсією. У першому ж випадку таких правовідносин не виникало.

Приклад — стаття 410. Відшкодування повинно полягати у відновленні    попереднього стану, а оскільки таке відновлення неможливе — у відшкодуванні заподіяних збитків.

Після проведення другої кодифікації радянського цивільного законодавства (Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1961 року і ЦК УРСР 1964 року) регулювання значно не змінилося – без наявності вини підприємства працівники мали право тільки на соціальні пенсії. В разі ж наявності вини, цитата:

Стаття 455 ЦК УРСР 1964 року: В разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров’я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати витрати, викликані ушкодженням здоров’я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

Стаття 456. Відповідальність за ушкодження здоров’я і смерть громадянина, пов’язаних з   виконанням ним трудових обов’язків

У разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров’я,   пов’язаних з виконанням ним трудових обов’язків, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати потерпілому у повному розмірі   втрачений заробіток, а також виплатити потерпілому (членам сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого) одноразову допомогу в установленому законом порядку. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Стаття 465. Строки виплати відшкодування

Відшкодування за шкоду, пов’язану зі зменшенням працездатності потерпілого, а також за шкоду, пов’язану зі смертю, провадиться щомісячними платежами.

Стаття 572. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором СРСР встановлено інші правила, ніж ті, що    їх містить радянське цивільне законодавство, то застосовуються правила міжнародного договору.

Такий же порядок застосовується щодо цивільного законодавства Української РСР, якщо в міжнародному договорі Української РСР встановлено інші правила, ніж передбачені цивільним законодавством Української РСР.

Підсумок:

Питання про фактичний розмір щомісячної державної пенсії ліквідаторам в якості відшкодування за втрату працездатності з вини підприємства, яке не забезпечило виконання норм радіаційної безпеки при проведенні робіт з ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Станом на сьогодення достовірно відомо що зона відчуження, яка складала незначну частину так званої території зони Чорнобильської АЕС, починалася з рівня переопромінювання у 20 мілірентген на годину.

Наразі достовірно відомо, що 3-тя зона небезпеки, в якій починалася максимальна, 16 кратна оплата праці, починалася з межі в 2 мілірентгени на годину на шкірі тіла ліквідатора. Таким чином кожний ліквідатор не міг отримати при ліквідації аварії на ЧАЕС заробітну плату в розмірі меншому ніж 16 мінімальних заробітних плат на місяць.

Конвенція ООН № 95 «Про захист заробітної плати» (ратифіковано Українською РСР 30 червня 1961 року) фактичну заробітну плату визначає як   «будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги,   котрі надано, чи має бути надано».

При цьому стаття 2 цієї конвенції встановлює, що ця конвенція застосовується не тільки для тих, кому ця заробітна плата виплачена, а й до тих, кому вона повинна виплачуватися.

Враховуючи статтю 456 Цивільного кодексу Української РСР, й аналогічні статті ЦК України, для розміру фактичної заробітної плати не має значення чи була ця заробітна плата виплачена робітникові.

Тому, кожен ліквідатор Чорнобильської катастрофи, безумовно, має право отримувати компенсацію за втрату працездатності в розмірі не меншому, ніж 16 мінімальних заробітних плат на місяць, при 100 % втраті професійної працездатності.

 

 

19 липня 2017 року

 

Віктор Гайдак

 

 

 

 

50

3

26 комментариев к записи “До зустрічі в Лубнах …”

  1. серж 86:

    100%-это труп

  2. Лариса _Лубни:

    Завтра, 19 липня в Лубнах відбудеться зустріч учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи Лубенської міської громадської організації інвалідів «Ветерани Чорнобиля», які звернулися 22 травня 2017р. до Конституційного Суду України (стосовно компенсації від держави завданої їм шкоди,встановлення факту втрати ліквідаторами професійної працездатності виключно з вини держави і отримали відповідь від КСУ) з міським головою м. Лубен — Грицаєнком О.П., начальником Головного Управління ПФУ у Полтавській обл. — Тараторіним В.Н., начальником Лубенського об»єднаного управління ПФУ у Полтавській обл. — Соломахою Т.В. Також на зустріч запрошені Гайдак В.В., Шевчук П.В.,Бургас І.Х., представники ЗМІ м. Лубен.
    Відстоювання порушених прав ліквідаторів Чорнобильської катастрофи продовжується. Зупинятися не можна ні на мить. Ми, спільно — колективом нашої організації у співпраціз іншими чорнобильськими організаціями України намвагаємося знайти вихід із ситуації, що склалася завдяки безвідповідальним діям багатьох народних депутатів України, представникам виконавчої гілки влади.
    ЗВЕРТАЮСЯ до очільників чорнобильських організацій України не складайте руки, за вами стоять люди, піднімайтеся — спільно відстоюйте ваші ж порушені права вже НЕЗЛОЧИННОЮ ВЛАДОЮ.

  3. l;nnmm,;[pok::

    ВСЁ ЭТО ПОНТЫ. ЗАРПЛАТЫ ПОЛУЧАЮТ И ОНИ ПИШУТ. ЖДИТЕ ОТ БОГА ДУЛЮ. РАЗДЕЛИЛИСЬ ТО И ПОЛУЧАЕМ.

  4. Кіндрат:

    «…знайти вихід із ситуації…»

    З тими, хто сьогодні при владі немає сенсу щось обговорювати. Для них цивілізовані поняття право, законність, конвенція, цивільний кодекс… є абстрактними і не потрібними. Бо вони цинічні БАРИГИ!
    Якщо якийсь поодинокий місцевий чиновник, у якого є совість, щось і захоче зробити корисного для чорнобильців, пенсіонерів, то йому просто не дадуть цього зробити БАРИГИ, які стоять над ним…
    Тому краще обговорювати шляхи усунення неЗЛОЧИННОЇ від влади на ВИБОРАХ. І головне готуватися до них.
    ВИБОРИ можуть змінити у нашому житті набагато більше ніж десяток конференцій, семінарів, рішень конституційного суду, зустрічей і т.і.
    Така моя думка. Можливо і помиляюь. Поправте.

    • Cтас:

      Поддерживаю !!!!!! Тау думаю уже более 2 лет…

      • Кіндрат:

        Дякую!
        Для себе бачу проблему вибору… Прихильнику лівої ідеї виявляється нема за кого голосувати! У лівому політичному таборі або продажні тварі, або олігархічні проекти. Ще й відверті пройдисвіти додалися у соцпартії… Був би молодшим і здоровішим мабуть би щось думав… Історія чорнобильського руху наявно підтверджує тезу класика, що економічна боротьба немає успіху без ПОЛІТИЧНОЇ!

  5. Лариса_Лубни:

    Сьогодні в Лубнах не конференція чи семінар, а Збори Організації, яка відстоює права своїх членів. І мова іде не про місцевого чиновника і його совість, а про виконання Конституції України. В кожного своє бачення вирішення ситуації. Ніхто нікого не примушує щось робити в цьому напрямку. Сидіть і чекайте, коли зміниться влада. Вже раз змінили ЗЛОЧИННУ владу на НЕЗЛОЧИННУ,і що — стало ще гірше. Де гарантія, що змінена влада буде виконувати Закони, які своїми реформами ще не знищилла.
    Поправляти вас не буду, ви маєте свою думку — ми маємо свою.

  6. Кіндрат:

    Ларисо!
    Без Зборів, конференцій чи семінарів ми й так можете зробити висновок, що «виконання Конституції України» ганебне. Точніше Конституція України НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ! І чорнобильці про це дізналися одними з перших.
    Питання що робити далі! Який напрямок обрати? Не «сидіть і чекайте, коли зміниться влада», а ПРИСКОРЮВАТИ ЇЇ ЗМІНУ ! Наступне питання: які шляхи цього прискорення? Критика влади зараз зашкалює. Результату не дає. Економічна боротьба (акції протесту) також не діє. Тому бачу єдиний вихід ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА за виборця який на виборах законним шляхом змінить НЕЗЛОЧИНННУ на таку, яка хоч трохи буде думати про людей. Тому-то я за ліву ідею.
    А «гарантія, що змінена влада буде виконувати Закони» — це активне громадянське суспільство. І у цьому сенсі захід у Лубнах має свою цінність. І якщо на ньому згадаєте про неминучість ВИБОРІВ — буду вдячний!

  7. аноним:

    Три года назад в Лубнах благодаря Ликвидаторам аварии на Чаэс поменяли начальника пенсионного фонда от этого покращення не наступило Лариса вы наняли себе афериста который взял с вас деньги и провалил все суды теперь вы вспомнили Конституцию.Вы добиваетесь покращення только для себя!

    • l;nnmm,;[pok::

      АНОНИМ НАПИШИ ФАМИЛИЮ ЭТОГО АФЕРИСТА. ЧТО БЫ Я ЗНАЛ. ЧТО БЫ НЕ ЛОХОНУТСЯ.

    • Лариса _Лубни:

      В Лубнах члени ЛМГОІ «Ветерани Чорнобиля» дійсно станом на сьогодні добиваються покращення лише для себе тільки тому, що перед акцією під КСУ 22.05.17р. при поданні Конституційної скарги наш керівник Собко В. особисто звернувся до очільників ще чотирьох чорнобильських організацій м. Лубен та Лубенського р-ну. Ніхто з вказаних керівників не підтримав дану ідею і не організував подання Конституційної скарги для своїх членів організації. Я особисто звернулася до декількох голів чорнобильських організацій інших районів Полтавської області — почули мене одиниці, і то не керівники, а рядові чорнобильці-ліквідатори, які прибули до Києва. На цьомму сайті було повідомлення про даний захід — всього з усієї України подали скарги до КСУ більше 300 чоловік, які також добиваються покращення лише для себе. Ніхто не заважає і вам, шановний, робити це виключно для себе.
      Також хочу сказати, нікого ми собі не наймали, а тим більше ніхто з нас коштів не брав. З аферистами справ ніяких не маємо. Працюємо виключно з порядними людьми, які мають ім»я і прізвище і не ховаються за АНОНІМАМИ.А про Конституцію ми пам»ятаємо завжди, бажано, щоб про неї також пам»ятали і можновладці України. Кожен для себе вирішує — стати на захист своїх прав самому , чи чекати, поки за вас це [censored] інші. Здоров»я ліквідаторам.

      • аноним:

        В м.Лубни ваша організація сама не шанована тому вас ніхто з Ліквідаторів міста не підтримуе і не буде підтримувати.Громадяни України не мають права подавати скарги до КС.

        • Лариса_Лубни:

          Ми глибоко поважаємо всіх ліквідаторів м. Лубни. Кожний має своє бачення, свою мету.Ніхто нікого не примушує до вчинення якихось дій. Вибір в кожного свій.

  8. Микола:

    Дякую пані Лариса! Тільки боротьба з цією «незлочинною владою» допоможе нам досягнути успіху. Явно порушуються наші права,порушується Конституція України,порушуються міжнародні договори,щодо атомної безпеки. Пропоную виходити і на міжнародну арену боротьби. Прошу Вас пані Лариса ,тримати нас в курсі всього що відбувається.Потребуєм якісної допомоги юристів для продовження юридичної боротьби за наші права.

  9. срочник:

    предлагаю принять обращение ко всем мировым лидерам,а то наши СМИ замалчивают что есть такой вопрос.

  10. Ярослав Олійник,голова обласного ГО "Прикарпатбат Чорнобиль":

    Цілком розділяю стурбованість автора щодо чорнобильських проблем. Ми свої права відстоюємо виключно в судах. На щастя вони нас підтримують.ми практично захистили пенсійні права своїх побратимів.Зверніть увагу,жодному ліквідатору другої категорії призначена пенсія не відповідала чорнобильському закону.Ситуацію ми виправили.Вдалося в суді домогтися одноразової виплати вдові за смерть ліквідатора першої категорії.Прикро,але вибороли лише 7586 грн,а по Закону 60 мінімальних зарплат.Кілька чоловік виключно через суди отримали право на пільгову пенсію по віку у 50 років. Наш батальйон був задіяний до ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році,з 18 липня по 3 вересня.
    Вважаю за необхідне при підписанні змін до Коституції використати право на Конституційне звернення. Але потібна фахова юридична підготовка.Я готов долучитися до цього.
    Вважаю доцільною Всеукраїнської зустрічі діючих голів чорнобильських об’єднань,щоб виробити чітку програму спільних заходів і дій.

  11. аноним:

    збіговисько ветеранів провалилось.покращення не буде.

  12. АНОНІМ:

    Повторюю ще раз для модетатора — фамілія АФЕРИСТА — Гайдак

    • Лариса _Лубни:

      АНОНІМ — зроби хоч соту частину того, що робить В.Гайдак для ліквідаторів -це по перше. По друге, хто бажає боротися, відстоювати своє порушене законне право(назвіть, як хочете) цей процес, той не чекає манни небесної, а дякуючи В.Гайдаку і команді небайдужих до своєї долі чорнобильців-ліквідаторів використовують кожний віднайдений аргумент у правовому просторі, як шанс на відновлення своїх порушених інтересів. Все це робиться публічно. Всі матеріали виставляються на цьому сайті. І тільки ледачий, чи невіглас може не скористатися тим матеріалом, який подається. Мене дивує позиція багатьох керівників чорнобильських організацій в основному від «СЧУ». За вами стоять в більшості, обездолені люди, яким ви навіть незнаю, що і говорите. Але мабуть якусь невідому мені інформацію подаєте, що їх задовольняє. Невже вас ніхто з них не питає, -чим займається керівництво тієї чи їншої організації. Недаремно говориться — що дорогу подолає той, хто по ній іде. І хочу підкреслити, даний випад АНОНІМА лише підкреслює те,що В. Гайдак на вірному шляху. Віктор — бажаю вам здоров»я, наснаги,всих земних гараздів. АНОНІМУ — велика вдячність за РЕКЛАМУ. Бо чим більше буде бруду від АНОНІМА — тим менше шансів у більшості простих ліквідаторів відстояти свої порушені права. Всим успіху, розуму, і здорового глузду. Відсіюйте зерно від полови.

  13. Микола:

    Моська,тіпа АНОНІМ,гавкає, а слон іде!Не звердає увагу на уродів,обєднуємось до боротьби і продовжуємо її.Слушна порада,звернутись до міжнародних інстанцій крім евросуду.

  14. аноним:

    Мы про взрывы про пожары написали ноту ТАСС. но примчались санитары зафиксировали нас.

  15. АНОНІМ:

    Для Лариси і Миколи — Ви правильно говорите , щоб БОРОТИСЯ ( і аферистам бабки платити ) а є способи , за якими вже давно поборено і спокійно отримують хорошу пенсію . І напевне ці способи Гайдаку давно відомі , бо він є дійсно ЮРИСТ , але чомусь водить всіх вас не тим шляхом .

    • Сармат:

      На Сході є прикмети і ознаки,
      які тут знає кожний чингіcхан:
      якщо в аулі гавкають собаки,
      це означає, що проходить караван.

      Той караван дратує всіх навколо,
      бо всі сидять — а він кудись іде.
      Як тільки він дошкандибає до околиць,
      собача зграя неодмінно нападе.

      Приспів:
      Хай гавкають собаки -
      на те вони й собаки.
      Скажені їх атаки
      нам глибоко байдужі.
      Вони бояться, друже,
      хорошої ломаки.
      У кожного своє уявлення мети.
      Собакам треба гавкати, а каравану — йти.

      Не забувай прикмети і ознаки -
      і, може, втратиш менше, ніж знайдеш.
      Якщо на тебе гавкають собаки,
      це означає: ти кудись ідеш.

      Проблем не обминути стороною,
      бо хто мандрує, той нервує всіх.
      Але дорога може здатися нудною,
      без ораторії собачих голосів.

  16. Микола:

    Досить дорога ціна зоплочена за наші добрі імена,за нашу славу і повагу.Невже Ви,АНОНІМ,думаєте ,що ми так низько опустимся,і будем добиватись законної пенсії нечесним шляхом? Не дочекаєтесь!

  17. Влад:

    Как интересно обьединились вместе аноним маленький и АНОНИМ большой. Или ты 2 в 1. И как вы дружненько шагаете вместе на этой страничке.А личико открыть слабо, трусливая и лживая тварь. Ну не зря же говорят, как только спускают собак с цепи, значит где то, что то делаеться, а кого то жаба давит.

  18. Аноним:

    Лариса,дай Бог вам здоровья и терпения,дорогу осилит идущий. Нужно добиваться своего сейчас,а не ждать смены политической власти. Вновь и вновь заявлять о себе и своих права,иначе никак.Неужели эти судьи заслужили такие зарплаты, а чернобыльцу,спасшие пол Европы,должны буквально выживать.,нужно уважать себя ,чем дальше все это отлаживать,тем хуже будет.Скоро выборы,может хоть на фоне их они выполнят требования конституции по отношению к чернобыльцам.

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов