Роздуми про чиновників

Ми із цьoгo стрaxітливoгo тa скoрумпoвaнoгo бaгнa змoжeмo вибoрсaтися тільки чeрeз oнoвлeння усієї мeрeжі чинoвництвa. Нaшe життя сьoгoдні взaгaлі нe зaлeжить від чиннoгo, нa прeвeликий жaль   нe діючoгo, зaкoнoдaвствa. Ми всі пeрeбувaємo під гнітoм дeржслужбoвця – бeзxрeбeтнoгo, бeзвідпoвідaльнoгo тa мoрaльнo збіднілoгo. Кoрупція, нa мoє oсoбистe пeрeкoнaння, нe є нaшим нaйбільшим злoм. Oті три пoпeрeдні мoї xaрaктeристики чинoвництвa   в рaзи зaгрoзливіші для нaс, ніж кoрумпoвaність всьoгo нaшoгo суспільствa. Світ нe знaє крaїн бeз кoрупції.
У 1997-1998 рoкax 158 вoїнів бaтaльйoну, прoтипoжeжнoгo   і приписaнoгo дo 25-тoї бригaди Мінoбoрoни СРСР тa зoни відчужeння, пoзбaвили стaтусу ліквідaтoрa другoї кaтeгoрії, нaдaнoгo їм пo — життєвo зa рaнішe   діючим   зaкoнoдaвствoм, як рaдянським, тaк і укрaїнським. 92-oм ми йoгo ужe пoвeрнули. Чeрeз пeрeдчaсну смeрть чимaлo пoбрaтимів сатисфакції не дочекалися. А троє ще чекають такого вердикту понад рік без надії?! За цим протиправним рішенням стоять конкретні люди, посадовці обласного рівня, чимало навіть з юридичним фахом. Ніхто не покараний навіть після відповідного припису обласної прокуратури. Вони навіть не попросили вибачень за скоєну наругу. А хіба факти чиновницького нахабства поодинокі?! Але ніхто за це не несе жодної відповідальності. Окрім дуль в наших кишенях та вигуків «Ганьба!».
Зішлюся   на приклад річної давності. Обласна чорнобильська комісія розглядала наше клопотання щодо поновлення статусу ліквідатора другої категорії отим трьом, останнім нашим побратимам, якого вони набули по — життєво спочатку у 1991 році за Законом СРСР, а у 1993 році підтвердили українським   цілком законно, оскільки віддубасили 48 днів і ночей у тридцяти кілометровій зоні. Призвані були для ліквідації аварії на ЧАЕС на принципах воєнного часу.
Того разу пробудив у мене надію на краще надто оперативний телефонний дзвінок з ОДА у відповідь на моє звернення. Я просив, щоб очільник області вислухав наші вистраждані колективні болі на особистій зустрічі, яка у нього була запланована   на друге люте. На моє велике здивування мені запропонували таку зустріч до.   У нашому, на мій погляд, щирому спілкуванні брали участь ті обласні посадовці, котрих я запропонував.
Комісію скликали оперативно, оскільки ми кілька діб пікетували з цього приводу обласну адміністрацію. Ми щиро вірили у справедливість. Але надія не померла останньою, а передчасно. При голосуванні за позитивне рішення забракло однісінького голосу. Мене потішив той факт, що «за» сказали чиновники, котрі уповноважені попередньо з’ясовувати наявні підстави. Його міг віддати представник облвійськкомату. По правді не вчинив, хоча його попередники формували у 1986-му році наш батальйон. Я. як член комісії, зажадав повторення засідання із залученням відсутніх. Намети прибрали у відповідь на надто оперативний телефонний дзвінок з ОДА про скликання   комісії заново,навіть пообіцяли необхідну для прийняття рішення   явку…
Сподівався, що мої наміри щодо призупинення подальших поневірянь справдяться. А вийшло все навпаки. Голосування провалили, оскільки ті, що раніше голосували за поновлення, передумали. Висновок, на попередньому розіграли спектакль, оскільки владі мозолили очі наші намети та розвішані гасла.
А тепер про привід на мою відвертість. Влада у нас, на жаль, змінюється швидше погоди. Чи це на користь? Не завжди. Але я про промінчик надії. У грудні минулого року ми направили від імені зборів об’єднання два звернення до обласної влади. 04 грудня оголосили свою відмову від участі в обласних заходах до Дня ліквідатора, підкріпивши його конкретними вимогами щодо припинення надалі наруги над нами. Отримали уже навіть відповідь. Правда, звиклу, невмотивовану і до нестями формальну, На іншу, яку вручили від імені пікетників 14 грудня, чекаємо.Обіцяють ситуацію виправити.
За останні шість років свого життя, які присвятив виключно громадській роботі, створивши та очоливши обласне громадське об’єднання по захисту родин своїх побратимів по Чорнобилю, сповна зневірився у щирості та спроможності нашого чиновництва. Гасло Майдану про «Гідність» вони топчуть завзятіше, ніж «банда» Януковича. На щастя, саме за її правління нам вдалося чимало. Жодного поступу у своїх справедливих клопотаннях щодо захисту ми ні до Януковича, ні після нього не досягали.
На жаль, наше життя повністю залежить від дій чиновників, але не від бюрократів, до яких зачислюю і себе.. Останні свято дотримуються прописних істин. А ці – ні!?. Для них закон – дишель. Наш дискомфорт йде від них.

Зверхність, нерідко нахабність, пасивність та черствість вражає.
На Івано — Франківщині функціонують без врахування обласного 17 управлінь Пенсійного фонду України. Усі без винятку наділені правом самостійно призначати пенсії. Але насправді тільки одне із них цією даністю скористалося, відважившись призначити без погодження з «верхами» належну пільгову пенсію по віку у 50 років нашому побратиму зі статусом ліквідатора другої категорії. Прізвищ не називаю, щоб не нашкодити. Інші, як звикли за режиму Януковича, на це не відважилися. І нам, ліквідаторам другої категорії, доводиться відвойовувати законне право на пенсію у судах, рішення яких зухвало блокують «держслужбовці» ПФУ та виконавчої служби. На процедури йдуть місяці. Лапки вжив навмисно, бо вони не є слугами у повному розумінні: ні Держави, ні нас, під тавром «пересічних». У реальності злоблива безхребетність чиновника.
Ми чомусь найбільше тавруємо суддів. Вони, як і держслужбовці, залежні від взятої добровільно присяги. На моєму рахунку більше сотні судових засідань. Висновок із реальної практики – в судах більше порядності, ніж у виконавчих структурах. Порядні судді є в Івано-Франківському адміністративному, у районних Верховинському, Галицькому, Рожнятівському, Калуському, Тлумацькому, Коломийському, Долинському, Львівському апеляційному. А нещодавно судді   захистили вдову   інваліда Чорнобиля у Тростянецькому районному суді Вінницької області. Навіть повернуть   позивачці судовий збір. Закони для всіх однакові. А от у виконавчих структурах їх звикли тлумачити по-своєму, нібито з державних позицій. І зводяться до фраз: «Ми вважаємо», «Ми думаємо». І чомусь, як правило, мислять на шкоду Державі   і   зло людям. Зневіреним. Забуваючи, що авторитет Держави залежить виключно від їх дій, чітко прописаних як в законах, так і в службових інструкціях.
Лише тоді, коли чиновники за протиправні дії, а чинять їх вони переважно свідомо, може й під   диктування, нестимуть реальну відповідальність, матеріальну або звільнення з посад, в Україні, бодай на горизонті, засвітиться промінчик надії, що Держава виживе. Загроза над нею надто велика. Неодмінно треба викоренити віруси чиновницької безвідповідальності та безкарності. Ми з вами хочемо домогтися від держави пошанівки нашої гідності. На це природно має право кожен. То ж нумо на майдани з поміркованими   та виваженими   вимогами, а не за вседозволеність вулиці. Пам’ятаймо, що зло породжує ще більше зло.

Ярослав Олійник, голова ГО «Прикарпатбат Чорнобиль», член Всеукраїнської ініціативної групи по захисту ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

48

3

7 комментариев к записи “Роздуми про чиновників”

  1. анонім:

    ПОРА ТОБІ ДІДОРЕ ВЖЕ В ВІДСТАВКУ .

  2. ольга:

    не ображайте справжнього борця за справедливисть . ярославе а вам дякую за захист ликвидаторив.

    • Аноним:

      Читай уважніше
      , коли хочеш давати коментарі.

  3. ЙОГАН ВАЙС:

    ну подумаеш кинули 158 человек 1997г и 1998г это 10 лет спустя тут 1986-87гг в пролёте какой может быть базар за остальных

  4. степан:

    слушай хенде хох что ти париш .за каждим человеком судьба и жизнь все кушать хотят

  5. Сергій:

    вайс, якщо пишеш, то уважніше читай матеріал,якраз тих і позбавили статусу ліквідаторів 86року через 10-11 років

  6. Ефрейтор СА:

    Написано дуже проникливо з викладенням наболілого, хоча аж троє клацнуло «не нравится»,видно це з тих, хто на світ дивиться в рожевих окулярах.Дійсно, за кожним випадком людська доля, а чиновник, маючи вказівку зверху, вершить що хоче, бо за це буде в кінці року премія «за економію бюджетних коштів».Тим, хто клацнув- є така поговірка при пословиця рос.-від тюрми та суми не зарікайся.Я не проти провірок-перепровірок, але хай це стосується усіх категорій пільговіків-і тих, хто має особливі заслуги перед Батьківщиною,і хай той шахтар дасть відомость про спуск до тієї шахти тридцятирічної давнини,хай узніки гетто дадуть первинні документи про перебування в тих гетах,і так до решти пільговиків.

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов