В И С Н О В О К

Фoтoxoстинг yapx.ru

В И С Н O В O К

Нa прoeкт Зaкoну Укрaїни «Прo внeсeння змін дo дeякиx зaкoнoдaвчиx aктів Укрaїни щoдo підвищeння пeнсій» (рeeстр. № 6614 від 22.06.2017 р.)

 

Прийняття зaкoнoпрoeкту, як зaзнaчeнo у Пoяснювaльній зaписці дo ньoгo, «мaє нa мeті ствoрити спрaвeдливу систeму пeнсійнoгo стрaxувaння». Для цьoгo у зaкoнoпрoeкті прoпoнується, зoкрeмa:

— віднoвити дифeрeнціaцію рoзмірів пeнсій зaлeжнo від oтримaнoгo зaрoбітку тa стрaxoвoгo стaжу шляxoм прoвeдeння пeрeрaxунків пeнсій з 01.10.2017 рoку з викoристaнням єдинoгo пoкaзникa зaрoбітнoї плaти, який викoристoвується для признaчeння пeнсій в 2017 рoці нa рівні     3   764 гривні 74 кoпійки тa пoкaзникa вaртoсті oднoгo рoку стрaxoвoгo стaжу нa рівні 1 відсoткa;

— пeрeглянути умoви пeрeрaxунку (індeксaції) пeнсій, щo признaчeні згіднo із Зaкoнoм Укрaїни «Прo зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe пeнсійнe стрaxувaння», тa здійснювaти щoрічний пeрeрaxунoк пeнсій шляxoм збільшeння пoкaзникa сeрeдньoї зaрoбітнoї плaти, з якoгo oбчислeнa пeнсія, нa 50 % рoсту зaрплaти в пoпeрeдньoму рoці тa нa 50 % індeксу спoживчиx цін;

— змінити мexaнізм відшкoдувaння пільгoвиx пeнсій нa сплaту рoбoтoдaвцями підвищeнoї стaвки єдинoгo внeску зa прaцівників, зaйнятиx нa oсoбливo шкідливиx тa oсoбливo вaжкиx рoбoтax зa спискaми № 1 тa № 2, нa рівні 15 % тa 7 % відпoвіднo;

— звільнити сoлідaрну систeму від нeвлaстивиx для нeї видaтків, зoкрeмa, від відшкoдувaння дoплaти дo прoжиткoвoгo мінімуму, виплaти цільoвoї грoшoвoї дoпoмoги нa прoжиття інвaлідaм війни тa учaсникaм бoйoвиx дій,   відшкoдувaння єдинoгo внeску зa прaцюючиx інвaлідів нa підприємствax УТOС, УТOГ,    видaтків нa фінaнсувaння пільгoвиx пeнсій;

— зaпрoвaдити нoвий пoрядoк виxoду нa пeнсію зaлeжнo від нaявнoгo стрaxoвoгo стaжу;

— встaнoвити дeкількa видів мінімaльнoгo рoзміру пeнсії;

— визнaчити рoзмір пeнсії зa нaявнoсті стрaxoвoгo стaжу 30/35 рoків для жінoк тa чoлoвіків після дoсягнeння ними 65 рoків – нa рівні 40 відсoтків від мінімaльнoї зaрoбітнoї плaти, aлe нe мeншe ніж рoзмір прoжиткoвoгo мінімуму.

Гoлoвнe нaукoвo-eкспeртнe упрaвління, рoзглянувши зaзнaчeну зaкoнoдaвчу прoпoзицію, ввaжaє зa дoцільнe зaувaжити нaступнe.

1. Нaсaмпeрeд, слід зaзнaчити, щo нaзвa зaкoнoпрoeкту нe відпoвідaє у пoвній мірі йoгo змісту, aджe в ньoму йдeться, пo суті, нe лишe прo підвищeння пeнсій, a пeрeвaжнo прo скoрoчeння видaтків Пeнсійнoгo фoнду тa зміну oкрeмиx пaрaмeтрів сoлідaрнoї пeнсійнoї систeми.   У зв’язку з цим прoпoнуємo виклaсти йoгo нaзву нa «Прo ствoрeння умoв для прoвeдeння пeнсійнoї рeфoрми».

2. Слід звeрнути увaгу нa тe, щo пeрeдбaчeнe у пункті 9 рoзділу І зaкoнoпрoeкту (зміни дo чaстини 2 стaтті 6 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус гірськиx нaсeлeниx пунктів в Укрaїні»), збільшeння рoзміру пeнсій грoмaдянaм, які oдeржaли стaтус oсoби, щo прaцює, прoживaє aбo нaвчaється нa тeритoрії нaсeлeнoгo пункту, якoму нaдaнo стaтус гірськoгo, нa 20 відсoтків прoжиткoвoгo мінімуму для oсіб, які втрaтили прaцeздaтність, нe пoвнoю мірoю узгoджується з пoлoжeннями чaстини 3 стaтті 22 Кoнституції Укрaїни, згіднo з якoю при внeсeнні змін дo чинниx зaкoнів нe дoпускaється звужeння змісту тa oбсягу існуючиx прaв тa свoбoд грoмaдян, oскільки нa сьoгoдні згіднo з чиннoю рeдaкцією цієї чaстини відпoвіднa пeнсія збільшується нa 20 відсoтків.

3. У нoвій рeдaкції стaтті 11 Зaкoну Укрaїни «Прo пeнсії зa oсoбливі зaслуги пeрeд Укрaїнoю» (підпункт 4 пункту 14 рoзділу І прoeкту) встaнoвлюється, щo у рaзі виявлeння пoмилкoвиx чи нeпрaвдивиx дaниx рішeнням тeритoріaльнoгo oргaну Пeнсійнoгo фoнду пeнсіoнeр пoзбaвляється встaнoвлeнoї пeнсії зa oсoбливі зaслуги aбo її рoзмір пeрeглядaється відпoвіднo дo цьoгo Зaкoну. Прoтe, нa нaшу думку, тeритoріaльний oргaн Пeнсійнoгo фoнду мoжe приймaти відпoвіднe рішeння лишe у випaдку, якщo пeнсіoнeр пoгoджується з тим, щo відпoвідні дaні є пoмилкoвими aбo нeпрaвдивими, a у випaдку, якщo він ввaжaє їx прaвильними, рішeння мaє приймaти суд, a нe oргaн Пeнсійнoгo фoнду.

4. Виглядaє сумнівнoю дoцільність включeння дo oкрeмиx зaкoнів Укрaїни («Про статус народного депутата України» (пункт 18 розділу І проекту) та «Про прокуратуру» (пункт 28 розділу І проекту) пропозицій про те, додаткове пенсійне забезпечення зазначених осіб здійснюється відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», оскільки до відповідних положень інших законів (наприклад, Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (пункт 17 розділу І проекту), Закону України «Про дипломатичну службу» (пункт 19 розділу І проекту)) таке положення не включається.

5. Частина змін, які вносяться до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (пункт 22 розділу І проекту), мають бути узгоджені між собою. Зокрема:

5.1) у статті 1 цього Закону «працюючий пенсіонер» визначений як «особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 – 7 та 11 – 13 частини першої статті 11 цього Закону». У свою чергу, застрахованою особою, згідно з цією статтею, є «фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування». При цьому, згідно зі статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Добровільна ж участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування виключає можливість одночасної участі однієї особи в добровільній та обов’язковій системах пенсійного страхування. Враховуючи зазначене, фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які є пенсіонерами,   згідно із запропонованим визначенням терміну «працюючий пенсіонер» не відноситимуться до категорії «працюючий пенсіонер». У зв’язку з цим пропонуємо внести до проекту відповідне уточнення;

5.2) необґрунтованим виглядає включення у новій редакції статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до переліку застрахованих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або осіб, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність, незалежно від отримання ними доходу від цієї діяльності.   Звертаємо увагу на те, що реалізація цієї пропозиції призведе до виплати такими особами   страхових внесків за періоди, коли вони не отримуватимуть доходу від своєї діяльності;

5.3) потребує додаткового редакційного уточнення доповнення абзаців 1 та   6   частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» словами «з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати», оскільки мінімальний страховий внесок це і є сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). Тобто сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць вже передбачає врахуваннясум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати. У разі ж, якщо мова йде про додатково сплачувані кошти за страховий стаж, то в зазначених положеннях доцільніше зазначити «з урахуванням додатково сплачених сум страхових внесків, виходячи з мінімальної заробітної плати»;

5.4)   вважаємо, що запропоноване   у змінах до статті 25 названого Закону   зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%   призведе до загального зменшення розміру як пенсій, які будуть призначені після набрання чинності цим Законом, так і вже призначених пенсій, що, на нашу думку, не відповідає частині 3 статті 22 Конституції України, згідно з якою при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод громадян.   Це зауваження стосується також і застосування такої зменшеної величини оцінки одного року страхового стажу при здійсненні осучаснення пенсій громадянам з 1 жовтня цього року, оскільки воно може фактично знівелювати це осучаснення. Допускаючи можливість запровадження такої пропозиції в майбутньому при зарахуванні страхового стажу роботи для призначення пенсій   за час до періоду застосування величини оцінки одного року страхового стажу   1,35%   та після нього, вважаємо, що періоди роботи громадян під час дії зазначеної норми необхідно враховувати з однаковим підходом для всіх громадян.

Недоцільність запровадження цієї пропозиції у даний час підтверджується й матеріалами Рекомендацій парламентських слухань   від 7 червня 2017 року «Пріоритетність додержання страхових засад при реформуванні пенсійної системи», де зазначено, що внаслідок зміни формули розрахунку пенсії не отримають підвищення пенсії 5072,7 тис. пенсіонерів. Для цих більш як 5 млн. громадян розмір пенсії після перерахунку зменшиться, тому їм буде встановлена доплата до попереднього розміру пенсії, оскільки законодавство гарантує неможливість зменшення розміру призначеної пенсії. Проведення перерахунку не вирішить проблему диспропорцій у розмірах пенсій. Майже у 15% з 5,6 млн. пенсіонерів розмір підвищення не досягатиме 100 гривень, що не є адекватним осучасненням пенсій за нинішніх умов. При цьому 5 млн. пенсіонерів (майже 42%) взагалі не одержать підвищення пенсій;

5.5) підтримуючи необхідність збереження солідарної страхової системи пенсійного страхування та її принципів і не заперечуючи щодо доцільності встановлення єдиної величини страхового стажу для визначення права на призначення пенсії у солідарній системі та для встановлення мінімального розміру пенсії, звертаємо увагу, що запропонований у новій редакції статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір необхідного страхового стажу 30 років для жінок та 35 років для чоловіків, на наш погляд, є завеликим не тільки для визначення права на пенсію, а й для встановлення мінімального розміру пенсії, на чому Головне управління вже наголошувало у своїх висновках. Недостатньо обґрунтованим виглядає і запровадження таких радикальних змін щодо необхідного страхового стажу в питанні визначення права на   отримання пенсії в короткотерміновій перспективі.

Вважаємо, що реалізація цієї пропозиції може призвести до втрати права на пенсійне забезпечення для великої кількості громадян. Пропозиція ж надати право громадянам здійснювати одноразову сплату єдиного внеску за попередні періоди тривалістю не більше 24 місяців навряд чи вирішить проблему недостатнього мінімального страхового стажу (чоловікам – 35, а жінкам – 30 років) при тому, що пропонована сума (за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок збільшений на коефіцієнт: 2 за період до 12 місяців; 1,5 за період з 13 до 24 місяців) сплачуваного єдиного внеску є доволі великою.

Отже, збільшення розміру необхідного страхового стажу для отримання права на призначення пенсії, зважаючи на   фінансову неспроможність багатьох громадян,   фактично призведе до завуальованого підвищення пенсійного віку, а у деяких випадках означатиме фактичне скасування права на пенсійне забезпечення для багатьох з них. Слід звернути увагу на те, що неможливість сплати страхових внесків громадянами через відсутність працевлаштування або їх фінансової неспроможності в більшості випадків є наслідком неефективної державної економічної політики, а не є їх виною. Відтак, покладання відповідальності за це на громадян не матиме належного обґрунтування.

За експертними оцінками, прогнозований коефіцієнт заміщення нинішніх працівників, які підуть на пенсію невдовзі після реформи, поступово зменшиться майже до 20% середньої заробітної плати в економіці. За відсутності компенсацій це посилить бідність серед пенсіонерів і зведе нанівець всі стимули для відтермінування виходу на пенсію.   Окрім того, запропоноване зменшення пенсій нових пенсіонерів може призвести до порушення положень Конвенції № 102 МОП, яку Україна ратифікувала у 2016 році. Положеннями цієї Конвенції передбачено, що пенсія за віком на момент виходу на пенсію рекомендується на рівні 40% заробітку працівника після 30 років стажу, який враховується для призначення пенсії. Це може знищити майже всі стимули щодо участі в солідарній пенсійній системі, що виправити буде вкрай складно. Так, за прогнозними розрахунками Міністерства соціальної політики України, новопризначені пенсійні виплати у 2018 році отримають лише 191,2 тис. осіб (з урахуванням збільшення страхового стажу для призначення пенсії), що на 88,5 тис. осіб менше (близько 30%), ніж за умовами, що діють на даний час. При цьому середній розмір новопризначеної пенсійної виплати становитиме 2083,92 гривні. Як прогнозує Кабінет Міністрів України, у 2018 році вийдуть на пенсію 70% осіб, які досягли 60 років, у 2028 році ‒ 55% таких осіб, 40% осіб, які досягли 63 років, і 5% осіб, які досягли 65 років (за матеріалами Рекомендацій парламентських слухань   від 7 червня 2017 року «Пріоритетність додержання страхових засад   при реформуванні пенсійної системи»);

5.6) на думку управління, внесення запропонованих змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлення мінімального розміру пенсії за віком у солідарній системі з урахуванням виплачуваних застрахованій особі довічної пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, не узгоджуються з принципами загальнообов’язкового державного пенсійного страхування стосовно   рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Крім того, вказана пропозиція має бути узгоджена з відповідними положеннями міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення громадян, зокрема, стосовно тих осіб, які працювали і сплачували страхові внески в Україні.

Положення абзацу 2 частини 1 нової редакції статті 28 названого Закону про те, що наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмеженим, потребує узгодження із положеннями частини 2 статті 25 цього Закону, у якій передбачено фактичне обмеження страхового стажу шляхом встановлення коефіцієнтів страхового стажу. Зокрема, цей коефіцієнт     з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом 10 частини 3 статті 24 цього Закону,   0,85.

Звертаємо увагу на те, що положення частини 2 нової редакції статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо надання преференцій та встановлення з 1 січня 2018 року для осіб, які досягли 65-річного віку за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, мінімального розміру пенсії за віком в розмірі40 відсотків мінімальної заробітної плати, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, може призвести до зрівняння розміру пенсій таких громадян з пенсіями тих, хто відпрацював 40 років, а також до нерівності прав з пенсіонерами молодшого віку, які мають такий же страховий стаж (чоловіки 35 років, жінки 30 років), але сплачували страхові внески з мінімальної заробітної плати. При цьому звертаємо увагу на недоцільність в цій пропозиції зазначення положення про гарантування особам за наявності у них вказаного стажу виплати пенсії в розмірі не меншому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, адже така норма закріплена в абзаці 1 частини 1 цієї статті.

Вважаємо, що положення частини 3 цієї статті, згідно з якою за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж 35 років для чоловіків та 30 років для жінок, мінімальний розміру пенсії за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, не узгоджується зі статтею 46 Конституції України. Крім цього, такий підхід, на нашу думку, порушує принципи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування стосовно рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та створює прецедент для встановлення мінімальних розмірів пенсій для багатьох інших категорій пенсіонерів, наслідком якого може бути розбалансування та порушення стабільності страхової солідарної пенсійної системи.

Крім того, зазначена пропозиція потребує додаткового уточнення щодо визначення осіб, на яких пропонується поширювати положення абзацу 2 частини 3 нової редакції статті 28 цього Закону, щодо призначення їм до досягнення 65-річного віку державної соціальної допомоги на умовах і в порядку, визначених Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Водночас слід врахувати те, що згідно з новою редакцію статті 26 Закону з 1 січня 2018 року після досягнення віку 60, 63 та 65 років для осіб, які не мають відповідного страхового стажу, пропонується передбачити право на призначення пенсії за віком, а не державної соціальної допомоги.

Безпідставною та такою, що порушуватиме права громадян, є положення   частини 5 нової редакції статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у якій пропонується не враховувати при визначенні мінімального розміру пенсії за віком та його збільшенні періодів страхового стажу, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску;

5.7) звертаємо увагу на те, що запропоновані зміни до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   та нові пункти 43 та 44, якими доповнюється розділ ХV «Прикінцеві положення» цього ж Закону, щодо застосування при обчисленні заробітку для призначення пенсій середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки для перерахунку пенсій з 1 жовтня, а за 2016 та 2017 роки для призначення пенсій з 1 січня 2018 року є   штучним зменшенням середньої заробітної плати при обчисленні пенсій.   А зважаючи на пропозицію застосування у цих нормах зменшеної (до 1%) величини оцінки одного року страхового стажу,   такі зміни призведуть до зменшення страхового стажу, а відтак, і до зменшення розміру пенсії.

Не мають змістовного та юридичного навантаження зміни до абзацу 16 частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначається, що «у разі, якщо сума страхових внесків сплачена, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати».Адже до заробітної плати при обчисленні пенсії враховується сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески;

5.8) на нашу думку, редакція, у якій викладений абзац 2 нової редакції частини 2 статті 42 цього ж Закону щодо порядку проведення щорічної індексації пенсії, є занадто складним і вимагає певного спрощення, при тому, що розмір, дата та порядок такого збільшення з урахуванням мінімального розміру, визначеного цим абзацом, пропонується визначати у межах бюджету Пенсійного фондуза рішенням Кабінету Міністрів України;

5.9) варто зазначити, що в цілому у законопроекті простежується негативна тенденція до обмеження права громадян на пільгове пенсійне забезпечення. Крім цього, у законопроекті не визначений порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення», на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, як це передбачалося у статті 100 цього Закону.   Вважаємо, що скасування права   на будь-який вид пенсійного забезпечення має базуватися на результатах офіційних досліджень, які підтвердять зникнення підстав, що давали б право на призначення таких пільгових пенсій. Інакше реалізація відповідних пропозиції, зокрема, про скасування пільгових пенсій, може призвести до порушення конституційних прав громадян.

5.10) з цих же підстав управлінням не підтримується пропозиція щодо скасування права на призначення пенсій за вислугу років для осіб, які не набули права на цю пенсію на день набрання чинності цим законопроектом як Законом. Зокрема, це стосується таких працівників, як: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії   вантажних   автомобілів,   безпосередньо   зайняті в   технологічному процесі на шахтах, у рудниках,   розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи та деяких інших категорій працівників. Це пояснюється тим, що підставою для призначення пенсій за вислугу років є зайнятість окремих   категорій громадян на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності у більш ранньому віці, ніж настання загального пенсійного віку (Закон України «Про пенсійне забезпечення»).

Вважаємо, що зміна пільгових умов пенсійного забезпечення громадян має ґрунтуватися на відповідних висновках щодо покращення умов праці та наявності можливості для відновлення втрати професійної працездатності або придатності до настання віку виконувати такі роботи;

5.11) абзац 2 пункту 43, яким доповнюється розділ ХV«Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   має бути уточнений щодо того, який прожитковий мінімум пропонується застосовувати у жовтні та листопаді при призначенні пенсій, оскільки застосування прожиткового   мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 грудня 2017 року, тільки при здійсненні перерахунку пенсій призведе до дисбалансу між новопризначеними пенсіями, що встановлюватимуться в мінімальному розмірі, та перерахованими згідно із вказаною пропозицією;

5.12) не заперечуючи щодо відшкодування пільгових пенсій шляхом сплати роботодавцями підвищеної ставки єдиного внеску за працівників, зайнятих на особливо шкідливих та особливо важких роботах за списками № 1 та № 2, на рівні 15 % та 7 % відповідно, звертаємо увагу на відсутність будь-яких актуарних розрахунків щодо ефективності запровадження нового механізму відшкодування пенсій;

5.13) недостатньо обґрунтованим виглядає положення пункту 47, яким доповнюється розділ ХV«Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», щодо здійснення примусового перерахунку за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсій, що були призначені за спеціальними законами. Відсутність пропозиції про осучаснення та перерахунок цих пенсій на умовах, які встановлювалися законодавством при їх запровадженні, тягне за собою порушення конституційних прав громадян. Головне науково-експертне управління у своїх висновках на відповідні законопроекти неодноразово звертало увагу та аргументувало позицію про неправомірність скасування права на призначення пенсій за спеціальними законами. Такої ж позиції управління дотримується й щодо рішення про скасування спеціальних пенсій для наукових працівників та призначення їм пенсій на загальних підставах;

5.14) такими, що порушують конституційні права громадян щодо рівності перед законом (частина 1 статті 24 Конституції України), виглядають зміни до пункту 72 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відновлення визначення розміру пенсії за дзеркальним принципом жінкам, яким призначено достроково пенсію в 55 років. Реалізація цієї пропозиції призведе до того, що для жінок, у яких пенсійний вік було збільшено на більшу кількість років (залежно від дати народження, що не залежало від її волі), в порівнянні з тими, хто народився раніше, розмір пенсії без застосування її зниження також переглядатиметься через більший проміжок років.

6. Підтримуючи внесення змін до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску осіб, які «досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»», звертаємо увагу на певну некоректність запропонованого формулювання. Адже у статті 26 цього Закону передбачено багато варіантів віку виходу на пенсію.

7. Більшість положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (наприклад, пункт 5 частини першої статті 24 та абзац другий частини першої статті 25 та інші) у запропонованих редакціях викликають сумніви щодо відповідності конституційним приписам, згідно з якими при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України). Річ у тому, що зазначеними змінами пропонується скасувати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100 відсотківсередньої заробітної плати (доходу), а також допомоги по вагітності та пологах за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованим особам, віднесеним до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (це особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років).

Також у запропонованих змінах до частини 4 статті 19 зазначеного вище Закону обмежується максимальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатностідля застрахованих осіб, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців. Для цих осіб вказана допомога «не може бути більшою, ніж розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку». Чинна ж редакція вказаної частини встановлює, що розмір цієї допомоги для зазначеної вище категорії осіб має бути «не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку».

Це ж стосується і розміру допомоги по вагітності та пологах для цієї категорії осіб, максимальний розмір якої сьогодні становить двократний розмір мінімальної заробітної плати, тоді як у проекті пропонується встановити, що така допомога «не може бути більшою, ніж розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку». Положення ж,   відповідно до якого допомога по вагітності та пологах не може бути «менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку», взагалі пропонується виключити.

У руслі такого підходу не може бути підтримана і пропозиція щодо обмеження максимального розміру щомісячної страхової виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності, 10 прожитковими мінімумами, установленими для працездатних осіб (зміни до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), тоді як сьогодні така щомісячна страхова виплата не може перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я (тобто визначається індивідуально в залежності від його заробітку).

Не підтримується управлінням і пропозиція про виключення осіб, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ, із переліку осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку (зміни до частини 1 статті 35 вказаного Закону).

8. Звертаємо увагу на некоректне формулювання положення, яким пропонується доповнити частину 2 статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», щодо встановлення квот для підприємств, установ та організацій для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років. З цього приводу варто зазначити, що розмір квоти, на наш погляд, має розраховуватися у відсотках до середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік, як це передбачено чинною редакцією цієї частини.

9. Загалом, не заперечуючи нагальної необхідності реформування пенсійної системи, яка потребує значних змін для відновлення диференціації пенсій, посилення страхових принципів та досягнення фінансової стабільності солідарної системи, зауважимо, що запропонований законопроектом шлях для досягнення його мети (згідно з Пояснювальною запискою такою метою є   створення справедливої системи пенсійного страхування) є досить сумнівним з точки зору його відповідності Конституції України та законам України, а також принципу соціальної справедливості.

Так, вирішення фінансових проблем функціонування пенсійної системи, що виникли під впливом демографічної ситуації, комплексу соціально-економічних проблем та внаслідок, в тому числі, неефективного державного управління, прийняття популістських та несистемних рішень тощо, законопроектом покладається виключно на нинішніх пенсіонерів та застрахованих осіб, які вийдуть на пенсію в майбутньому.

Крім того, на наш погляд, ініціатива, яка фактично обмежується положеннями, що стосуються внутрішніх параметрів системи, зокрема, віку і страхового стажу, не відновлює страхові принципи та не вирішує проблеми належного рівня пенсійного забезпечення громадян, а лише тимчасово скорочує видатки Пенсійного фонду, в тому числі й шляхом   відстрочення отримання пенсії частиною майбутніх пенсіонерів.

Задля реалізації поставленої мети принципово важливо враховувати, що пенсійна система є невід’ємною частиною економіки країни. Відтак, першочергові кроки мають бути спрямовані на:

— забезпечення стабільного функціонування економіки, формування здорового підприємницького клімату в країні;

— належного регулювання фінансово-банківської системи;

— встановлення виваженого рівня оплати праці (відновлення мотивуючої та стимулюючої функцій заробітної плати[1]), як основного джерела наповнення бюджету державного і недержавних пенсійних фондів, та виведення заробітної плати із «тіні»;

— збалансований розподіл національного доходу з урахуванням життєвих потреб усіх верств населення, встановлення жорсткого контролю за надходженнями податків і зборів від високоприбуткових видів діяльності.

В рамках розгляду основоположної передумови соціально-економічного розвитку суспільства, а саме збалансованого розподілу національного доходу, на окрему увагу в нинішній умовах заслуговує активізація впровадження такого потенційного джерела для збільшення надходжень до бюджету Пенсійного фонду України, як розширення складових податку на розкіш/багатство. Це дозволить державі через перерозподіл трансфертів зменшити бідність населення, в тому числі серед пенсіонерів, та наповнити його бюджет. Такий податок, крім іншого, є соціально справедливим і актуальним з огляду на відсутність результатів у поверненні до бюджету коштів від незаконного збагачення та корупційних втрат бюджетів усіх рівнів.

У цьому зв’язку доцільно зауважити, що об’єктивним макроекономічним показником балансу інтересів в державі є співвідношення доходів 20% найбагатших громадян країни і 20% найбідніших її громадян. В країнах Євросоюзу середній показник співвідношення доходів становить 4,8 до 1-го, у Швеції –   3,5 до 1-го, в Португалії – 7,3 до 1-го. Для порівняння, у Бразилії   співвідношення доходів є на рівні 24 до 1-го, в Гондурасі – 38 до 1-го. Не важко помітити, що в країнах, які асоціюються з високими стандартами життя і високими стандартами демократії, різниця в доходах між багатими і бідними суттєво відрізняється від тої, яка є, наприклад, в Гондурасі. В Україні ж за різними оцінками цей показник знаходився в межах 15 до 1 — 40 до 1, причому можна припустити, що останнім часом він ще збільшився.   Провідні західні фахівці вважають, що співвідношення 10 до 1-го є критичним. В разі його перевищення, країна уже не може повноцінно розвиватися[2].

Реально діюча система оподаткування розкоші, яка існує в кранах Європейського Союзу, окрім того, що сприяє наповненню бюджету, є гарантією соціальної справедливості, громадської злагоди у суспільстві[3].

10. Важливо наголосити, що рішення про внесення всіх параметричних змін до пенсійної системи мають прийматися виключно з дотриманням всіх законодавчих принципів її функціонування, зокрема, забезпечення державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав та за погодженням з соціальними партнерами в рамках соціального діалогу.

Зауважимо також, що у Пояснювальній записці до проекту зазначається, що «проект акта потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Пенсійним фондом України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України», а також «потребує проведення консультацій з громадськістю». У даному випадку незрозуміло, хто має погоджувати внесений законопроект та консультуватися з громадськістю після внесення його до парламенту. Крім того, у даному випадку має місце невиконання вимог частини 7 статті 91 Регламенту Верховної Ради України, за якими «якщо законопроект, проект іншого акта вноситься за погодженням з відповідними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження». Принагідно зауважимо, що відповідно до пункту 1 параграфу 70 глави 2 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2007 р. № 950, «законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін’юстом, іншими центральними органами виконавчої влади з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради України».

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні   законопроект   доцільно   повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

 

 

Перший заступник керівника

Головного управління                                                     С. О. Гудзинський

 

 

Вик.:     Н.О. Лаврухіна, С.В. Бортнік, Л.А. Демчук

 

 

[1] Сьогодні частка заробітної платні у собівартості українських товарів становить 6%, тоді як у країнах Західної Європи сягає аж45%. Водночас розмір ВВП України менший за внутрішній валовий продукт середньої європейської країни лише в 4 рази, тоді як заробітна плата менша в 5,6–19,7 разу.

[2] http://www.vox.com.ua/data/2007/09/09/

[3] http://global-national.in.ua/archive/6-2015/135.pdf

 

3

33

7 комментариев к записи “В И С Н О В О К”

  1. срочник:

    скажу чесно, не осилил всего текста,интересует одно, компенсацию на продукты будут увеличивать, или если у ликвидаторов зубы выпали так им жрать не надо.

    • Cтас:

      И правильно сделал ! Не суши мозг бессмысленной бредятиной от майданутых дебилоидов. Не читаю давно,так,как умного,хорошего для народа нифуя… Скоро будут все принятое неучами, ликвидировать пачками…

  2. Соломон Киокомитцу:

    Благими намерениями выстлана дорога в ад.Снова каста неприкасаемых под вывеской лица, имеющие особые заслуги перед Украиной.Это кто-Кравчук, Кучма, Ющенко и иже с ними, которых судить надо за тотальный развал Украины, за то, что вместо ферм развалины, вместо фабрик и заводов развалины, Вэтот же список добавить тех, кто виновен в катастрофе на ЧАЭС, кто давал добро на строительство этого монстра в самом центре Украины, да их судить надо как судили нацистских преступников за преступления против человечества

  3. НиколаЙ Салтовский:

    «Зауважимо також, що у Пояснювальній записці до проекту зазначається, що «проект акта потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Пенсійним фондом України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України», а також «потребує проведення консультацій з громадськістю». У даному випадку незрозуміло, хто має погоджувати внесений законопроект та консультуватися з громадськістю після внесення його до парламенту. Крім того, у даному випадку має місце невиконання вимог частини 7 статті 91 Регламенту Верховної Ради України, за якими «якщо законопроект, проект іншого акта вноситься за погодженням з відповідними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження». Принагідно зауважимо, що відповідно до пункту 1 параграфу 70 глави 2 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2007 р. № 950, «законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін’юстом, іншими центральними органами виконавчої влади з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради України».

    ТАКИМ ОБРАЗОМ, НИКТО НЕ СОГЛАСОВЫВАЛ ДАННЫЙ ПРОЕКТ НИ С УКАЗАННЫМИ МИНИСТЕРСТВАМИ, НИ С ПЕНСИОННЫМ ФОНДОМ, НИ С ОБЩЕСТВЕННЫМИ ОРГАНИЗАЦИЯМИ, ЧТО ЯВЛЯЕТСЯ НАРУШЕНИЕМ РЕГЛАМЕНТА ВРУ!

  4. Кіндрат:

    Вчора з подивом дізнався, що нардеп Дейдей (Народний Фронт) з якого знімали недоторканість є …підполковником поліції!? У 2012 році …засуджений за розбій до 5 років разом з напарником, який зараз є …помічником нардепа!?
    Нами керують злочинці!!!

  5. АЛЕКСАНДР:

    За ликвидаторов аварии на чаэс,молчат,за инвалидов чаэс ни слова,сволочи

  6. сулима:

    Почти все изменения не Конституционные, таких терпеливых людей как в Украине нет на планете это факт.

Правила сайта:

Запрещены оскорбление в комментариях другого пользователя сайта, администрации, мат, а также флуд и размещение ссылок на web-страницы, содержащие скрипты, приводящие к перезагрузке компьютера либо перезапуску браузера.

Оставить комментарий

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов