Хто позбавив нас законних компенсацій за смерть і втрату здоров’я? Чи варто з цим миритися?

Xтo пoзбaвив нaс зaкoнниx кoмпeнсaцій зa смeрть і
втрaту здoрoв’я? Чи вaртo з цим миритися?


Думaю, щo ці питaння свeрблять нe лишe мeнe, як ліквідaтoрa aвaрії нa Чoрнoбильській AEС. Судoвa прaктикa, яку нaбув при зaxисті свoїx пoбрaтимів, oгoлилa мoї нeрвoві клітини від співпeрeживaнь, a нaдaнa мoжливість чeрeз сaйт Всeукрaїнськoгo oб’єднaння вeтeрaнів Чoрнoбиля, спoнукaлa мeнe пoділитися свoїми думкaми з цьoгo привoду.

A пoчну із фaктів глузувaння нaшиx зaкoнoдaвчoї тa викoнaвчoї влaд нaд нaшими прaвaми,зaдeклaрoвaними у 48-мій стaтті Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян,які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи». Із дня йoгo прийняття внeсeнo дo нaзвaнoї стaтті сімнaдцять пoпрaвoк. Зaрaди спрaвeдливoсті зaсвідчую,щo двічі зрoблeнo,як і пeрeдбaчeнo Кoнституцією Укрaїни. У липні 1992-гo тa чeрвні 1996 – тoгo рoків утoчнeнo її рeдaкцію:чіткo нaзвaнo суми тa чaс виплaт . Пoдaю дoслівну тoгoчaсну її рeдaкцію. Пeрeдбaчaю Вaшe здивувaння, oскільки нинішня дo пoпeрeдньoї   рeдaкції нaгaдує співстaвлeння зa рoзмірaми слoнa і мурaxи.

«Стaття 48. Кoмпeнсaції зa шкoду, зaпoдіяну здoрoв’ю, oсoбaм, які стaли інвaлідaми внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, учaсникaм ліквідaції нaслідків aвaрії нa Чoрнoбильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника

Одноразова компенсація особам, які стали інвалідами, та сім’ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в таких розмірах:

—      інвалідам I групи — 60 мінімальних заробітних плат, але не менше 10 тисяч карбованців;

—      інвалідам II групи — 45 мінімальних заробітних плат, але не менше 7 тисяч карбованців;

—      інвалідам III групи — 30 мінімальних заробітних плат, але не менше 5 тисяч карбованців;

—      сім’ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи,   60 мінімальних заробітних плат, але не менше 10 тисяч карбованців;

—      батькам загиблого - 30 мінімальних заробітних плат, але не менше 5 тисяч карбованців.

—      У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

—      інвалідам I і II груп — у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

—      інвалідам III групи — у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

—      учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

  • 1986-1987 років — у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
  • 1988 року — у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
  • 1989-1990 років — у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;

—      кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, — у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;

—      евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, — у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується працівникам за місцем роботи при наданні відпустки, непрацюючим громадянам — органами, що виплачують пенсію, в кінці року, дітям — за місцем основної роботи одного з батьків до 1 червня кожного року. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною другою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи».

Уточнення редакції статті у 1996 році: «Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати».

Із 2005-го пішло-поїхало. Почалося з обмежень. Кожна правка прогресувала у бік погіршення всупереч вимогам 22-ї статті Конституції України, що «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

У грудні 2007-го року вперше, встановлені нашим Законом суми компенсаційних виплат, хвацько замінили недолугим формулюванням, але у правовому сенсі нікчемним, такого змісту: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Але на той час ми ще мали відповідальних депутатів і суддів.09 липня 2007 року Конституційний Суд України ухвалює рішення №6-рп/2007 і скасовує правки до 48-мої статті, визнавши їх неконституційними. Вважаю за потрібне назвати ухвалювачів цього історичного рішення, без перебільшень, поіменно: Іван Домбровський, Василь Бринцев, Анатолій Головін, В’ячеслав Джунь, Анатолій Дідковський, Володимир Кампа, Михайло Колос, Дмитро Лилак, Марія Маркуш, Ярослава Мачужак (суддя-доповідач), Андрій Стрижак, Павло Ткачук та Віктор Шишкін.

У липні 2010 року урядовці оговтались і вирішили з депутатами Верховної Ради,котрі   свою байдужість до схвалюваних документів підкреслюють   дрімотою,броунівськими пересуваннями по залу,переглядом телефонів,або звичною відсутністю, перехитрити суддів КС України. Зміст поправки виправили   мовчки і без зміни її суті: «Установити, що норми і положеннястатей 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52та54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ….застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Та не так сталось,як гадалось запопадливим чинушам. Цього разу на захист Законів і Конституції України заступається Верховний Суд України. Конституційний Суд України 22 травня 2008 року у рішенні №10-рп/2008 задовольняє його клопотання. І зміни через ЗУ Про держбюджет до   ряду    статей   цілої низки законів включно   із нашим базовим,вписавши туди і статтю 48, визнає неконституційними,оскільки,як   зазначено в цьому рішенні:«Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».

Між іншим,наш закон (796-12) ще у жовтні 2006 року доповнено статею-запобіжницею від чиновницького свавілля під номером 71 — «Особливості внесення змін до цього Закону». У ній чітке і зрозуміле застереження і депутатам,і урядовцям: «Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону». Але Закони вони,як видається,пишуть не для себе.

Ця позиція знайшла підтвердження в Європейському Суді з прав людини:

«Суд вважає, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати   із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови — дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Замінювати національні органи у тлумаченні національного законодавства не є завданням Суду. Однак, національні суди аргументували свої рішення тим, що   Закон України «Про Державний бюджет України на 2000 рік»   не передбачав видатків для виплат, передбачених Указом Президента, і, відповідно, постановили, що заявник не мав права на такі виплати протягом відповідного періоду згідно з   Законом України «Про бюджетну систему України». Таким чином, виявляється, що національні суди проігнорували положення статті 28 Закону України «Про бюджетну систему України», яке забороняло вносити зміни до законодавства Законом про Державний бюджет України, спочатку зміни слід було внести до відповідних законів). Більше того, Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджету, оскільки державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов’язань. Тому остаточна відмова національних органів у праві заявника на цю доплату за період, що розглядається, є свавільною і такою, що не ґрунтується на законі».

(Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «СУК проти України«пілотне» рішення ЄСПЛ YURIY NIKOLAYEVICH IVANOV v. Ukraine № 40450/04 від 15 січня 2010 року,»,Заява №10972/05)

У країні,де топчуться по Конституції і правлять за поняттями,десятиліттями не виконують чинних судових рішень ( включно Європейського Суду з прав людини) навряд чи варто надіятися на «манну небесну». Свавілля не лише не зупинено, а набрало жахливих нелюдських форм. При прийнятті бюджетів застосовуються різні інтерпретації поправок, та суть залишається незмінною: «Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України».

Я не знаходжу підтвердження,що Кабінет Міністрів наділений повноваженнями Верховної Ради змінювати на свій розсуд норми чинного законодавства. Серед десяти, наділених Конституцією , є під другим номером, думаю за важливістю, таке: «Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина». Але йому,підозрюю не безпідставно, до снаги останнє,десяте,розмите і завбачливе за змістом:«здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України». А про що там може йти мова? Я не второпаю. А Ви,ліквідатори ?!

З досвіду маю переконаність,що для боротьби за справедливість треба набратись духу,як тоді,у 1986-му під зруйнованими стінами реактора. Змогли ж приборкати радіаційну чуму! Не галасливим лементом,чиновництво до цього давно адаптувалося. Ситий і здоровий,з мільйонними статками,набутими невідомим шляхом, не спроможний відчути болі страждалого від ран,нанесених невидимим і підступним ворогом – всепроникаючою радіацією. Отож, або здолаємо оцей хижий спротив, або завершимо життя, як тисячі наших побратимів, що незбагненною   ціною гарантували   йому   сите і безтурботне життя.

Ярослав Олійник, голова ГО «Прикарпатбат Чорнобиль», член Всеукраїнської ініціативної групи по захисту ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

138

4

28 комментариев к записи “Хто позбавив нас законних компенсацій за смерть і втрату здоров’я? Чи варто з цим миритися?”

  1. ольга:

    ребята нада блокироварь пенсионные фонды где мы живем а то в киев нет уже здоровья ехать ярослав олийник вы справжний боець

  2. Мариуполь:

    ольга: 18.01.2018 в 16:15

    Нулевой результат будет от блокирования местных пенсионных фондов.
    Законами изменяет жизнь и права граждан — Верховная Зрада.

  3. В.Б.:

    Где ж ты раньше был,Ярослав Олийнык…

    • Вован:

      Раньше Ярослав работал в правовом поле для своих ребят, что и доказывает важность обьединения ликвидаторов на местах. Есть чернобыльские организацыи, где руководители имеют отсуженую только себе пенсию по №1210, и им не интересны проблемы своих же ликвидаторов. Ярославу большое спасибо за показаный пример и ваш очень ценный опыт. А также хочу отметить, что он ничего и никому не должен. Как видно, работает человек для чернобыльцев своей организации. Всё верно. Ликвидаторы с других регионов Украины, давайте обменяемся опытом работы ваших ч. организаций.

  4. Петр:

    Ну и что делать теперь ?

  5. Степанов:

    Я,Олийник Ваши предложения по поводу восстановления прав?

    • Григорий:

      Самое первое предложение ко всем писакам на сайте, прочтите наш чернобыльский закон как в первой редакции, так и с поправками. И вы сами ужаснётесь и от закона и от своих же дурацких высказываний. Потому как некоторые здесь не понимают например, почему одни ликвидаторы имеют право на статус инвалида войны, другие не имеют. Читайте матчасть, изучайте её. И не гризитесь здесь на радость Шамбирам, Розенкам, Ревам, Гройсманам. Незнание закона не освобождает от ответстенности. А вот выставлять себя глупцом от его незнания точно глупо.Власть боиться разумных людей. Стадом безмозглым управлять лекче.

  6. Ярослав Олійник,голова обласного ГО "Прикарпатбат Чорнобиль":

    Нам може посприяти Конституційний Суд.Не скидаю з можливостей звернення до Лутковської. Але для цього треба написати акуратне,виважене клопотання. І домогтися особистого прийому. Підписантів може бути чоловік зо п’ять,заручених довірою ліквідаторів. Але вимоги мають бути сформульовані чітко і з врахуванням можливого. Терміни імпломентації не мають бути розмитими. Крок перший не зроблено,чорнобильська громада(наголошую:Громада) чинить те,що заявлено було в клопотанні в разі невиконання певної вимоги.Все має відбуватися як у Божій природі:день міняє ніч.Жодних але. Ні кроку назад.У нас вичерпані життєві запаси.Приміром -
    я розміняв 78-мий.Це треба було робити одразу, після кожного наступу на наші права.Ми дозволили владі над нами довго і наполегливо глумитися. Підписанти не повинні переслідувати власні,наголошую,власні корисливі інтереси. Потуги попередні завершувалися поразками саме через це. Хтось щось уравав.Комусь щось пообіцяли.А громада вимирала через безгрошів’я,нехлюйство чиновників,байдужість масову. Нас роз’їдає байдужість.

    • Вован:

      Как раз много таких «разумных», которые и преследовали свои корысные интересы, побежали отсуживать пенсии себе по постанове 1210, бросив своих друзей на произвол власти.

      • Ярослав Олійник,голова обласного ГО "Прикарпатбат Чорнобиль":

        Стосовно пенсій інвалідам Чорнобиля і вдовам за втрату годувальника.Я почав опрацьовувати історію знищення владою тих законодавчих норм,які в певній мірі можуть задовільняти ліквідаторів та їх сімей. Я проти нинішнього підходу держави до ліквідаторів другої каегорії.Її неувага приводить до їх переходу з надзвичайними потугами до першої ктегорії.Вони потребують не меншої реабілітації,ніж інваліди. Держава могла б допомогти людям і заощадити кошти,перекинувши їх,зрозуміло,на програми для чорнобильців.6,8 та 10 за що воюють десятиліттям ліквідатори першої категорії,я їх боротьбу оцінюю,як свист у лист.Вітру від цього не збільшується. Потрібно наблизити рівні пенсійного забезпечення першої і другої категорій. Без належного медичного забезпечення,а це кошти насамперед,ліквідатори другої категорії нерідко помирають,як і інваліди. я оцінюю це із статистики нашого батальйону .Померло уже 77 і переважають у списку побратими із другою категорією.Для вирішення і напрацювання наголошую зіважених і вмотивованих пропозицій щодо пенсійного забезпечення,на мою думку,ініціативній групі,що нарешті знайшлися для цього мудрі голови,боюсь,що ідею можемо заговорити,як і колись поховали одразу народжену Координаційну раду,утворити Штаб.Назва мала б бути прийняною,оскільки основний тягагар ліквідації несли військові,я б їх назвав — воєнні.Адже 5 батальйонів,за моми даними,були сформовані на принципах воєнного часу.Так,ми крові не проливали,але жоден звідти не повернувся без поранень.Мої побратими усі без винятку присліпкууваті,беззубі,з надзвичайними болями в ногах і так далі.Завести туди не крикунів,а компетентних і зважених активістів Чорнобильського руху,щоб напрацювати певні ідеї.Потім залучати повноважних представників від Держави — соцполітики,пенсійного та депутатів,знайти компромісне рішення для внесеня Уряду.Не виключаю інших підходів.Треба для цього реально використати майданчик сайту.

  7. йоган вайс:

    ЯРИК ты сказал что я могу вздрючить соц-служу так как они мне дали за 2ю группу в 2004г 99 грн 60коп вместо 45 минималок

  8. Валера:

    Уже вдова. Не дождался мой муж достойной пенсии! теперь я бодаюсь с МСП , ПФ в судах и по ст.48 . Вижу по реакции судьи — или отказ или 45 мин. з /плат по 2 гр инвалидности, только абз.2 ст. 48 предусматривает компенсацию в размере 60 мин. з /плат- семьям ,потерявшим кормильца без группы инвалидности, А 45- ( абз.1) при установлении инвалидности ликвидатору , связанной с работами на ЧАЭС! И ведь даже в первоначальной редакции ЗУ № 796-12 судьи нарушают ст.22 КУ ПУТЕМ СУЖЕНИЯ ВЫПЛАТ! Для сравнения- какая компенсация семьям погибшим на войне в Донбассе?

    • Ярослав Олійник,голова обласного ГО "Прикарпатбат Чорнобиль":

      Одноразова грошова допомога виплачується відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.

      Одноразова допомога оформлюється та виплачується:

      членам сімей, батькам та утриманцям загиблого, особам, звільненим з військової служби – через обласні військові комісаріати;
      військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні та спеціальні збори – через військові частини, яких вони проходять службу або збори.
      Розміри одноразової допомоги не залежить від службового становища військовослужбовця і становить:

      у разі загибелі – 609 тис. грн. (500-кратний прожитковий мінімум, у 2014 році – 1218 грн.).
      Допомога виплачується рівними частками між особами, які мають право на її отримання. Якщо одна із осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

      у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва):
      за I групу — 304,5 тис. грн. (250-кратний прожитковий мінімум);

      за II групу — 243,6 тис. грн. (200-кратний прожитковий мінімум);

      за III групу — 182,7 тис. грн. (150-кратний прожитковий мінімум);

      Виплата одноразової допомоги не здійснюється якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності є наслідком:

      вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
      вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
      навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
      подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової допомоги.
      У разі неподання повного комплекту документів (наприклад відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.

      • Ефрейтор СА:

        Ці 400,350,200 відсотків мінімальної пенсії за віком, що було в ЗУ 2 2262-12, зараз не діють, подивіться цей Закон із змінами та доповненнями, там все це вилучено та тільки залишили, правильніше добавили, що це стосується цих, хто скалічений та буде скаліченим на теперишній війні, а нам залишили все в ручному режимі як скаже КМУ.

      • владимир чернобыльский набат:

        ДА ЯРЫКУ НУ ЯК ИХ ЗАСТАДержавна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції
        Актуальні питання

        Діяльність колегії

        Зв’язки з громадcькістю

        Громадські об’єднання

        Новини

        Прес центр

        Контактна інформація
        ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
        У СПРАВАХ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ
        ТА УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ слоган: Захисники України — гордість держави!
        офіційний веб сайт

        Пошук…

        ГОЛОВНА

        ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ

        НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

        ГРОМАДСЬКА РАДА

        ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН
        http://www.dsvv.gov.ua » Новини » АТО » Роз’яснення щодо призначення одноразової грошової допомоги
        Роз’яснення щодо призначення одноразової грошової допомоги

        Дата: 23.12.2014 Переглядів: 1426
        755
        75

        ІНФОРМАЦІЯ
        щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві

        1. Одноразова грошова допомога у разі у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі — одноразова допомога) виплачується відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами), у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

        2. Одноразова допомога — гарантована державою виплата. Право на її отримання відповідно до зазначеного Закону мають:

        у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві — члени сім’ї, батьки та утриманцізагиблого (померлого);
        у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов’язків військової служби (в період проходження військової служби) або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин — військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби;
        у разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби — особи, звільнені з військової служби;
        у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві —військовозобов’язані або резервісти;
        у разі отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності — військовослужбовці, військовозобов’язані або резервісти;
        отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності — військовослужбовці строкової військової служби;
        отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності —військовозобов’язані або резервісти.
        3. Одноразова допомога оформлюється та виплачується:

        членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби — через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат);
        військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві — через військові частини , яких вони проходять службу або збори.
        4. Розміри одноразової допомоги не залежить від службового становища військовослужбовця і становить:

        у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві — 609 тис. грн. (500-кратний прожитковий мінімум, встановлений законодавством,
        у 2014 році — 1218 грн.).
        Допомога виплачується рівними частками між особами, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб від отримання одноразової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання;
        у разі встановлення військовослужбовцю, особі звільненій з військової служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби:
        за 1 групу — 304,5 тис. грн. (250-кратний прожитковий мінімум);
        за 2 групу — 243,6 тис. грн. (200-кратний прожитковий мінімум);
        за 3 групу — 182,7 тис. грн. (150-кратний прожитковий мінімум);
        у разі встановлення військовослужбовцю, особі звільненій з військової служби інвалідності, що настала в період проходження військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби:
        за 1 групу — 146,2 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум);
        за 2 групу — 109,6 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум);
        за 3 групу — 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум);
        у разі встановлення військовозобов’язаному або резервісту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві:
        за 1 групу — 146,2 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум);
        за 2 групу — 109,6 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум);
        за 3 групу — 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум);
        у разі часткової втрати працездатності військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби без встановлення інвалідності — у розмірі, що визначається у відсотках від 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК);
        у разі часткової втрати працездатності військовослужбовцем строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження військової служби — у розмірі, що визначається у відсотках від 60,9 тис. грн. (50-кратний прожитковий мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється МСЕК;
        у разі часткової втрати працездатності військовозобов’язаним або резервістом, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби без встановлення інвалідності — у розмірі, що визначається у відсотках від 60,9 тис. грн. (50-кратний прожитковий мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється МСЕК;
        5. Виплата одноразової допомоги не здійснюється якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста є наслідком:

        вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
        вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
        навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
        подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової допомоги.
        6. Призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на підставі документів, перелік яких наведено нижче. У разі неподання повного комплекту документів (наприклад відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.

        7. Порядок призначення та виплати допомоги:

        особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами, зазначеними у наведеному нижче переліку у обласний військовий комісаріат (військовослужбовці — у військову частину);
        комплект документів перевіряється та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги;
        перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги;
        після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам.
        Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

        ПЕРЕЛІК
        документів на одержання одноразової грошової допомоги

        1. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця:

        заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей — іншого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
        копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАГС за місцем проживання);
        витяг із наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);
        Копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (військова частина):

        для виплати одноразової допомоги сім’ям, загиблих під час проведення антитерористичної операції — копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий комісаріат за місцем проживання сім’ї),
        для інших випадків — копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складається командиром військової частини або військовою службою правопорядку Збройних Сил України або правоохоронними органами (прокуратурою, міліцією, Службою безпеки України));
        копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК, або КЕЧ);
        витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);
        копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
        копія свідоцтва про народження дитини — для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
        копія свідоцтва про народження військовослужбовця — для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
        копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
        копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї;
        Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

        2. У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) або встановлення інвалідності:

        заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
        копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності, або встановленої інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони здоров’я);
        копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видається медичними установами, де проводилось лікування);
        копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видається у військовій частині;
        витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби — копія військового квитка (для звільнених із служби);
        копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
        копія ідентифікаційного коду отримувача.ВИТЬ ВЫПЛАТИТЬ ЧЕРЕЗ СУД

  9. Ярослав Олійник,голова обласного ГО "Прикарпатбат Чорнобиль":

    Це витяг із Чорнобильського закону 1991 року (первинна редація):
    Стаття 46.Компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю особам,які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника

    Одноразова компенсація особам,які стали інвалідами та сім’ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в таких розмірах:
    — інвалідам I групи — 10 тисяч карбованців;
    — інвалідам II групи — 7 тисяч карбованців;
    — інвалідам III групи — 5 тисяч карбованців;
    — сім’ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, — 10 тисяч карбованців;
    — батькам загиблого — 5 тисяч карбованців.
    Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:
    — інвалідам I і II групи — у розмірі трьох мінімальних заробітних плат у республіці;
    — інвалідам III групи — у розмірі двох мінімальних заробітних плат у республіці;
    — учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
    1986-1987 років — у розмірі трьох мінімальних заробітних плат у республіці;
    1988 року — у розмірі двох мінімальних заробітних плат у респібліці;
    1989-1990 років — у розмірі мінімальної заробітної плати в республіці;
    — кожній дитині з сім’ї, яка втратила годувальника, — у розмірі мінімальної заробітної плати у республіці.
    Стаття 52. Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та в зв’язку з втратою годувальника
    Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи
    захворювання, а також пенсії у зв’язку з втратою годувальника
    внаслідок Чорнобильської катастрофи призначаються в розмірі
    відшкодування фактичних збитків, але не нижче розмірів,
    передбачених Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в
    СРСР» ( v1480400-90 ).
    Стаття 31. Розміри пенсій
    Пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах:

    інвалідам I і II груп — 55 процентів, інвалідам III групи — 30 процентів заробітку (статті 76 і 96).
    Якщо в інвалідів I і II груп є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

    Мінімальні розміри пенсій встановлюються: по I і II групах інвалідності в розмірі 100 процентів, по III групі інвалідності — 50 процентів мінімальної заробітної плати.

  10. Ярослав Олійник,голова обласного ГО "Прикарпатбат Чорнобиль":

    Середня зарплата по Україні у 1991 році,що застосовувалася для призначення пенсій, рівнялася 495.3.

  11. Ефрейтор СА:

    Шановний добродію Ярославе, Ви все правильно пишите, не було такого року, щоб наш Закон не скубли та нищили, відняли певну пільгу-реакції ніякої, можна творити свавілля далі, скубут та знищують слідуючу пільгу, але тоді, на початку цього свавілля, ми ще були молоді, не особливо звертали на те, що буде в майбутньому та тішили себе надією, що якось воно там буде все добре.Але настав час «ікс», тягнути далі немає коли, не сьогодні-завтра на подвір’ї заграє музика, а ми ще продовжуємо вірити в те, що «вот приедет барин, барин нас рассудит».Завершуючи це,на мою думку тільки скасування ПКМУ 1210, а це міг наш Гарант зробити одним розчерком пера,та відновлення нашого Чорнобильського Закону, в якому вже відсутня навіть стаття 2, що визначала Зони радіоактивного забруднення, що тягне за собою в подальшому тільки негативні наслідки.Кожного разу плачуться про відсутність коштів на виконання Чорнобильського Закону, бо війна, але учора небуло війни.Також, хто дивився сьогоднішн виступни у ВР година запитань до Кабінету Міністрів, то особисто у мене таке враження, що я живу на іншій планеті, а все те що діється навкруги це сон.Із бадьорих відповідей на усі запитання Кубіва С.І. я дізнався, що у нас настільки все добре починаючи від економічного зростання до решти іншого.Ми вже настільки вирішили усі нагальні питання, що збираємося будувати музей голодомору за 323 чи то мільйона чи мільярда та знімати кіно про голодомор.Я розумію, що і це потрібно, але спочатку потрібно подумати про живих.

    • Ярослав Олійник,голова обласного ГО "Прикарпатбат Чорнобиль":

      Найперше!Уряд отримав згоду від керівництва Всеукраїнського Чорнобильського обєднання. Чому підписант не отримав від нас усіх,забайдужених,по руках. А після бійки?! Знаєте,що треба робити. Два. Тут Гарант ні до чого. Документ підписаний головним урядовцем. Треба змусити п. Гройсмана це вчинити.Я очікую відповідь від нього на наше колетивне звернення. Знаю,що там буде блаблабла…Але,якщо нам не забракне [censored] про наше об’єднання,ми будемо діяти звично.

  12. Ярослав Олійник,голова обласного ГО "Прикарпатбат Чорнобиль":

    Я вишпортав ще одну цікаву і справедливу статтю 1991 року,яку прибрав у нас чиновник:
    Стаття 67. Зміна розміру доплат, пенсій і компенсацій,
    передбачених цим Законом

    Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій щорічно
    підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни
    індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

    • Старик:

      Документ 2001-12, чинний, поточна редакція — Набрання чинності від 15.02.1992

      Стаття 54. Державна пенсія особам, віднесеним до
      категорії 1, та у зв’язку з втратою годувальника

      Пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи
      захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок
      Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням
      громадянина із заробітку, одержуваного за роботу у зоні відчуження
      в 1986-1987 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який
      визначається згідно з законодавством, але не нижче розмірів,
      передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». При
      цьому пенсія по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії
      на Чорнобильській АЕС, які у 1986 році безпосередньо на станції
      брали участь у роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, не
      може бути нижчою: по I групі інвалідності — семи мінімальних
      заробітних плат, по II групі інвалідності — п’яти мінімальних
      заробітних плат, по III групі інвалідності — трьох мінімальних
      заробітних плат.
      http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2001-12/page2

      Вернемся к истокам? Почему нет,ведь это справедливо?

      • 000:

        При
        цьому пенсія по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії
        на Чорнобильській АЕС, які у 1986 році безпосередньо на станції
        брали участь у роботах,

        Ну и сколько героев пролетит мимо кассы?

      • Ефрейтор СА:

        Старику.Спасибо, интересная мысль, тем более, что данный ЗУ не упоминается в ограничениях, оговоренных в пункте 16 ПКМУ 1210,сейчас его вытяну и загружу свои остатки мозгов, авось что и получится.ё

  13. Сергей Минаков:

    Люди напишите кто получил компенсацию за утрату трудоспособности,тоесть за групу инвалидности связь с чаэс

  14. Геннадий:

    В 2009 году получил 2 гр со связью в Чернобыль откомандирован был от МВД получил типа страховку 45 мин окладов около 50 тыс. собез предлагал 350 гр я отказался

  15. УС- 605 чаэс,1986г.:

    Спочатку треба не музей будувати,чи кіно знімати,а людей полікувати та нагодувати.Прийде час і народ сам для вас збудує мавзолей безкоштовно,для уроків нашим нащадкам.

  16. степан:

    в 2004 році перейшов на 2 групу совбез доплатив мені близько 80-90 гр

  17. хулио:

    какие пункты какие подпункты открытая корубция слышен гул турбин прогрев и на сингапур или на острова в океане их много а вы пункты подпункты другим уже будем гнать одно и тоже мафия бесмертна не дошло

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов