А ось те, про що хотіла сказати і повідомити на мітингу присутніх Лариса Погребняк, коли їй навмисне не надали слова. Прочитайте і зробіть висновки.

26 квітня 2021 року – 35 роковини Чорнобильської катастрофи.

Майже десять  років тому відбувся цинічний наступ на Конституційні права учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи, а саме в листопаді 2011року. На мою думку  скоєно злочин, коли Уряд України  всупереч Конституції України,   протизаконно призупинив дію Рішень усіх  судів України, які були винесені іменем України в питанні відсуджених пенсій згідно ч.4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тим самим підмінивши вищевказану норму Закону на дискримінаційну Постанову Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року.  В результаті чого,  всі ті, хто звернувся до судової гілки влади ,а це:

– учасники ЛНА на ЧАЕС (військові    цивільні);                                                   – особи, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи і отримали позитивне Рішення Суду в питанні пенсійного забезпечення з розрахунку 6-8-10 пенсій  за віком відповідно до  груп інвалідності. Таким чином чорнобильців-ліквідаторів і потерпілих від Чорнобильської                     катастрофи було розділено на «мінімальщиків» і «максимальщиків».

Відміна  дії Рішень Судів, та протизаконної і  ганебної поведінки  Уряду України стали можливі в результаті зради верхівки Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», яку очолював на той час Президент організації, нині покійний Юрій Андреєв, який зрадив своїх же членів Організації, що охоплювала усі обласні центри України і мала первинні організації в багатьох містах та районах .  Це з його вуст лунало з центральних телеканалів України  в адресу учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи  принизливі вислови на кшталт:     «лжеліквідатори», «шкурники», «пєна», «прилипали», «мародери» та інш.    В більшості з вас залишилися гіркі спогади про ті часи. Люди не розуміли, чому очільники «Союз Чорнобиль України»  в Києві та в усіх обласних центах України  відвернулися  від простих ліквідаторів.

В 2014 році відбулася зміна влади, з’явилася надія на справедливість. Але  вчергове, чиновники в Мінсоцполітики продовжували гнути свою лінію в питанні несправедливого ставлення до  чорнобильців-ліквідаторів та потерпілих.  Уже три роки одні з так званих «обраних» отримували достойні пенсії, більшість  продовжували отримувати свої «мінімалки» .

На Всеукраїнському рівні  відстоювала порушені права ліквідаторів практично одна громадська чорнобильська організація «Всеукраїнське об’єднання ветеранів Чорнобиля», організовуючи протестні акції в Києві під Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Адміністрацією Президента.

В подальшому наша боротьба за права учасників ЛНА на ЧАЕС перемістилася у владні кабінети, а саме до Офісу Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, Міністерства соціальної політики,  Міністерства у справі ветеранів, Конституційного Суду України, Офісу Президента України.

У співпраці  з  Офісом Уповноваженого Верховної ради України з прав людини нам  в 2018 році вдалося   досягти  визнання Уповноваженим з прав людини факту дискримінації у одній соціальній групі учасників ЛНА на ЧАЕС, а саме військових ліквідаторів.  На підставі  цього Конституційний Суд України виніс Рішення на користь військових ліквідаторів позитивне Рішення від 25.04.2019 року про виплату пенсій згідно ч.3 ст.59 Чорнобильського закону, а саме з п’яти мінімальних заробітних плат на перше січня відповідного року. З  1 липня 2019 р. по Постанові Уряду, а не по Рішенню КСУ почалися виплачуватися начебто підвищені пенсії військовим ліквідаторам.  Але, як завжди Мінсоцполітики  застосувало в пенсійних  розрахунках понижуючу формулу, тим самим не виконуючи Рішення КСУ в повному обсязі. Кожний військовий учасник ЛНА на ЧАЕС може самостійно порахувати –  скільки тисяч гривен за майже два роки він недоотримав, тобто, які у нього цинічно вкрадено.

Не зупиняючись,  ми почали працювати над законопроектом, за допомогою якого  цивільні ліквідатори мали б можливість отримувати такі розміри пенсій, як і військові. Так  у травні 2020 року  я передала напрацьований   законопроект  спільно з В Проскуріним народному депутату України А.Ляшенко, яка його зареєструвала у ВРУ 04.06.2020року.  Але до цього часу  він не внесений  на голосування.

Також в 2018 році правозахисником І. Бургасом ( на жаль – нині покійним), з яким ми плідно співпрацювали,  було подано до Конституційного  Суду України судовий позов з приводу  ст.54 Чорнобильського закону.                                                                        7 квітня 2021 року, Конституційним Судом України (КСУ) ухвалене рішення № 1-р(II)/2021, яким визнаються неконституційними положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року         № 76-VIII щодо установлення мінімального розміру пенсій для осіб, які отримали інвалідність унаслідок Чорнобильської катастрофи, та пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за рішенням Кабінету Міністрів України.

Але знову  Міністерства соціальної політики  перекручує виконанні Рішення КСУ і напрацювало проект Закону України «Про підвищення рівня соціального захисту для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який Міністерство Соціальної політики  без «зайвого» розголосу подало до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України  з прав людини, про що свідчить інформація на сайті Омбудсмана. Але не оприлюднили для ознайомлення чорнобильській громадськості.                                                        Зокрема, проектом передбачається встановлення розмірів пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у твердих грошових сумах, та їх щорічна індексація з 1 березня на загальних підставах.

А також пропонується встановити з 1 липня 2021 року щомісячну державну адресну допомогу до пенсії для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (інших ядерних аварій), щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (іншими ядерними аваріями).

За неофіційною інформацією  передбачається, що пенсія має складатися із двох складових, а саме: із пенсії та адресної допомоги. Тобто на суму адресної допомоги зменшується сума майбутній пенсії по втраті годувальника  неповнолітній дитині чорнобильця, дитині-інваліду, яка є на утриманні у чорнобильця і призначається після смерті чорнобильця його вдові.  Таким чином Міністерство мабуть хоче обікрасти  малолітніх дітей, дітей-інвалідів, які знаходилися на утриманні чорнобильця, вдів чорнобильців –  значно зменшити пенсію по втраті годувальника. Оскільки цей вид пенсії не призначається з адресної допомоги.                         До прикладу: пенсія особам  з  інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС ІІ групи інвалідності  –  тверда (фіксована) сума пенсії – 4727,7грн .      + адресна допомога  -3545грн.  Всього: 8 272, 28грнІндексується лише тверда сума пенсії. І з неї  ж нараховуватиметься 50% пенсія для вдови ліквідатора. На сьогодні ви отримуєте 14 тисяч  грн.    Це підвищення, чи пониження сум ваших пенсій???

А також сьогодні, у трагічний день 35 роковин Чорнобильської катастрофи  засідає Комітет ВРУ з соціальних питань та захисту прав ветеранів, щоб після комітетських слухань, які відбулися  23 квітня 2021року ще раз обговорити  законопроект  № 4555  від 2912.2020р., яким передбачається скасування частини третьої статті 59 нині діючого Чорнобильського Закону України, та обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.  А це означає переведення чорнобильських пенсій у ранг жебрацьких, на підставі статей   60-1, 60-2, в той час, коли учасники ЛНА на ЧАЕС мають експертні висновки  про причинний зв’язок хвороби з виконанням обов’язків військової служби з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, яка носить професійний характер.                                                                                                      Також  до законопроекту №4555  в пояснювальній записці подані фальшиві дані  – де вказано, що ч.3 ст.59 визнано неконституційною.

За 10 років боротьби за порушені Державою права учасників ЛНА на ЧАЕС змінився третій Президент України, третій склад  ВРУ, п’ятий  Прем’єр Міністр України,  шостий Міністр Соціальної політики, але не змінилися  практично  чиновники цих інституцій. Особливо у Міністерстві соціальної політики такий собі М.І.Шамбір, який своїми діями наносить  шкоду учасникам ЛНА на ЧАЕС  та  підставляє усіх Міністрів соціальної політики,  підсовуючи кожному з них рішення, які суперечать Конституції України, обмежуючи право осіб, віднесених до різних категорій Чорнобильського Закону на законні пенсійні виплати,  залишаючись сам у тіні.   Таким чином «покращуючи» економіку України за рахунок чорнобильців.

Також у Верховній Раді України «слугами»  зареєстровано антиконституційний, антисоціальний,  Законопроект №5310 від 29.03.2021,  який взагалі грубо і нахабно знову порушує конституційні права громадян, у тому числі тих, що приймали безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи. Бо ним пропонується  звільнити держоргани від відповідальності за невиконання рішень судів щодо соціальних виплат, якщо в бюджеті на це немає грошей.   

Але і Конституційний Суд України І Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово констатував порушення в Україні права на справедливий суд  (стаття 6 Конвенції про захист прав людини) та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу!

Я особисто, напередодні   цих трагічних роковин Чорнобильської катастрофи  два дні поспіль, а саме 22 квітня  2021р. приймала участь у робочій зустрічі з Міністром соціальної політики, та 23 квітня 2021р. приймала участь у роботі Комітетських слухань Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів де я практично одна піднімала ці важкі питання і відстоювала їх заради вас усіх учасників ЛНА на ЧАЕС і військових і цивільних.                           Але і Міністерство соціальної  політики  і вищевказаний Комітет ВРУ ні на йоту не йдуть на зустріч вам – учасникам ЛНА на ЧАЕС. Також  я готувала 9 питань на робочу нараду з нагоди 35роковин Чорнобильської катастрофи, яку проводив 22 квітня 2021р губернатор Полтавської обл. О.В.Синєгубов – де першим і головним було прохання   – організація зустрічі  представникам «Всеукраїнського об’єднання ветеранів Чорнобиля» з Президентом України, як Гарантом Конституції. Бо  чиновники Міністерств і народні депутати України  грубо і цинічно порушують свою присягу, яку приймали,  стаючи на свої посади.                                                                                               Так, як  пані Г.Третьякова договорилася до того, що пристидила  мене, в особі вас усіх  в тому, що ми тільки знаємо ст.16, 22 Конституції України. А зовсім не знаємо ст.95це збалансування державного бюджету. Так от,  виходить, що збалансування бюджету  потрібно проводити за рахунок пенсійних виплат  інвалідів, учасників ЛНА на ЧАЕС, дітей-інвалідів дітей-сиріт, одиноких матерів, та інших незахищених верств населення.

Яскраво  проілюстровано, як і нинішня влада «плідно» готувалася до 35 роковин Чорнобильської катастрофи, щоб дуже «гідно» вас усіх віддячити за ваш Подвиг, за ваш Героїзм, за ваш неоціненний внесок у збереження генофонду України та Європи.  Це ви, ціною свого здоров’я, а багато хто і життя  надали  можливість жити нам, та нашим дітям і онукам. Ми низько вклоняємося Вам і дякуємо за життя.                                                                                     – Отже, вчергове повторюю, ми виступаємо ЗА виконання Рішення КСУ від 07.04.2921року в повному обсязі.                                                                                   – Ми категорично проти відміни ч.3 ст.59  Чорнобильського Закону  та прийняття  статей   60-1, 60-2 на підставі законопроекту №4555, але в той час наполягаємо на підвищенні пенсій цивільним ліквідаторам на рівень військових пенсій згідно Законопроекту №3596.                                                                                                                           -І категорично проти прийняття Законопроекту №5310 від 29.03.2021  

 

Голова Правління ГС «Полтавське                                                                                                                          обласне об’єднання громадських                                                                                                          організацій інвалідів-ветеранів Чорнобиля»                         Л. М. Погребняк

 

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов