Iз історії одного законопроекту (№4555)

В ЗМІ опублікований проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб. В зазначеній статті  я висвітлюю своє бачення цього законопроекту та його шлях до зали Верховної Ради України. Може я не правий? Поправте мене. Дякую. 
Учасник ЛНА ЧАЕС 1 категорії  сержант внутрішньої служби (пожежної охорони) Лимаренко В.В. 

10 березня 2021 року  члени Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендували включити до порядку денного сесії проекти законів про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII   щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб №4555 і №4555-1 та результатами їх розгляду прийняти за основу проект №4555, а проект №4555-1 — відхилити.

Так  законопроектом №4555 пропонується ВИКЛЮЧИТИ із Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон України  № 796-XII) частину 3 статті 59 «Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до примітки до статті 10 Закону України  № 796-XII до військовослужбовців належать : особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов’язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України чисельність пенсіонерів – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які отримують пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на  01 січня 2020 року на  Україні  складає :

Категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Чисельність осіб
Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році (категорія 1) всього 33322
—       Отримують пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796

з них по групах інвалідності :

—       1 група

—       2 група

—       3 група

28151

 

1262

18965

7904

Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1987-1990 роках (категорія 1) всього  

13934

      —     Отримують пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796

з них по групах інвалідності :

—           1 група

—           2 група

—           3 група

11755

 

536

6748

4471

Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу силових структур – учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи 37403
В тому числі
Категорія 1 9706

Таким чином, запропонованим Кабінетом Міністрів України та погодженим Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів законопроектом пропонується законодавчо втрутитись в нормативно-правове регулювання пенсійного забезпечення не чисельної  кількості (9706 осіб) військовослужбовців — інвалідів  чорнобильців 1 категорії *.

*Відповідно до ст. 14 Закону України № 796-XII : до категорії 1 належать  особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

Крім цього, законопроектом пропонується статтю 53 цього Закону  «Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника», викласти в наступній редакції : Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується повністю незалежно від заробітної плати, пенсії чи іншого доходу.

Зазначаємо, що запропонована редакція ст. 53 Закону має декларативний характер та не визначає розміри  та порядок обчислення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника що мало б бути законодавчо врегульовано в цій статті. Так, на сьогодні розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислення пенсії в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного (бюджетного) року врегульовані підзаконним нормативно – правовим актом – постановою Кабінету Міністрів України. Щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю складає :

Категорії  отримувачів                                     Розміри  додаткової пенсії

особи, що належать до категорії 1 з числа учасників  ліквідації  наслідків  аварії на ЧАЕС

інвалідам I групи –                                                          474,50 грн.

інвалідам II групи –                                                         379,60 грн.

інвалідам IІІ групи –                                                        284,70 грн.

З числа  інших  інвалідів, щодо яких встановлено  причинний  зв’язок інвалідності  з Чорнобильською  катастрофою

інвалідам I групи –                                                            341,64 грн.

інвалідам II групи –                                                           227,76 грн.

інвалідам IІІ групи –                                                          170,82 грн.

особи, що належать до категорії 2                                   170,82 грн.

особи, що належать до категорії 3                                   113,88 грн.

особи, що належать до категорії 4                                    56,94 грн.

дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу    170,82 грн.

Щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України: — у розмірі 113,88 грн.( пункт 13 постанови КМУ № 1210 від 24 листопада 2011 року в редакції Постанови КМУ № 112 від 25 березня 2014 року).

В цьому контексті варто лише зазначити, що індекс інфляції на Україні з 2014 по 2021 рік склав 261,65 %, а розміри цих компенсацій не переглядались  Державою впродовж 5 років ! Слушно зазначити, що ці виплати ніколи не залежали від заробітної плати, пенсії чи іншого доходу  і виплачувались Державою у вищезазначених розмірах. Тому додаткове  регулювання цього питання в запропонованій КМУ редакції ст. 53 Закону вважаємо зайвим та юридично нікчемним ! Кабінет Міністрів України руками законодавця – Верховної Ради України замість того щоб визначити розміри цих виплат чорнобильцям та вдовам  не актуалізує їх впродовж 5 років в підзаконному акті та уникає питання «законотворення»  запропонованою редакцією цієї статті .

Розміри додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та компенсацією сім’ям за втрату годувальника не компенсують навіть в мінімальному розмірі цієї шкоди та втрати !

Статтею 3 Конституції України, життя і здоров’я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Так, в Цивільному кодексі України питання відшкодування шкоди та їі розмір визначено в главі 82 де в ст. 1195-1208 (§ 2) врегульовані питання відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Так, наприклад,  в ст. 1197 Цивільного кодексу «Визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором» зазначено, що :

  1. Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності — загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров’я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону № 796-XII Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за :

1) пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов’язана з Чорнобильською катастрофою;

3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім’ї у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

На державу покладаються також зобов’язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Разом із цим, розмір такого відшкодування шкоди Державою не відповідає навіть відшкодуванню визначеному частиною 1 ст. 1197 Цивільного кодексу України !

Констатуємо, що сьогодні обчислення розміру пенсії чорнобильцям відбувається із застосуванням формули визначеної в постанові КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» якою затверджено  «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Важко назвати цю постанову КМУ «підвищенням рівня соціального захисту громадян», так як при розрахунку пенсії зазначеній категорії чорнобильців  враховується показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Водночас як для інших категорій пенсіонерів-чорнобильців (йдеться про осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження  служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю) передбачено застосування такого показника на рівні середнього показника за 2014, 2015, 2016 роки.

25 січня 2018 року в ЗМІ було оприлюднено Подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 1.-185/18-87 від 24.01.2018 р. Прем’єр-міністру України, в якому Уповноважений встановив ознаки дискримінації в розмірі отримуваної військовослужбовцями визначеними у прим. до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії. Відповідно до статей 1,2,3,13 та 17 Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р. № 776/96-ВР це подання є достатнім доказом дискримінації в питаннях пенсійного забезпечення чорнобильців. За цей час з 2018 року неодноразово змінювались Прем’єр-міністри України. 29 серпня 2019 року відбулося перше засідання  Верховної Ради України IX скликання, але проблема залишилась !

Звертає на себе увагу запропонована в законопроекті редакція статті 57 «Пільги щодо обчислення заробітної плати» в якій  зазначено, що обчислення заробітної плати проводиться відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та  пропозиції внести до статті 57 зміни наступного змісту : Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням заявника заробітна плата обчислюється виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Порядок обчислення заробітної плати для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наголошуємо, щ під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – катастрофи планетарного масштабу військовослужбовці виконували наказ, не рахували роботу в нічний час, вихідні та святкові дні. Підвищена в кратних розмірах оплата праці (служби) не утворювала нових тарифних ставок (посадових окладів), це була доплата за особливі умови праці.  Виконуючи свої службові обов’язки в різних зонах підвищеного радіоактивного забруднення вони не рахували як  отримане опромінення так і грошове забезпечення (заробітну плату) отриману за цю роботу (службу). Застосування так званої «пільги» при обчисленні пенсії  чорнобильцям з урахуванням норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в запропонованій редакції законопроекту (частина 2 статті 27 цього закону) може призвести до чергової ревізії порядку обчислення пенсії «чорнобильцям» та як наслідок ії зменшення.

Про який страховий стаж, набутий за період стажу, до набрання чинності цим Законом можна говорити, коли де-які учасники ліквідації аварії на ЧАЕС  та ії наслідків  набули інвалідності в віці 18-20 років і страхового стажу не мають взагалі ? !

Також слід відмітити, що розробник у розділі I (пункт 5) проекту Закону України №4555 від 29.12.2020 р. пропонує доповнити Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами статтями 60¹ та 60².

Зазначаємо, що в Рішенні від 17.07.2018 р. № 6-р/2018 Конституційний Суд України зазначив наступне: «Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов’язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов’язку».

Безумовно,  вирішення питання пенсійного забезпечення та його розмірів  цивільних ліквідаторів потребує законодавчого  регулювання, але —  регулювання цього питання шляхом ревізії чинного законодавства являється  черговим втручанням та наступом на конституційні права учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взагалі та насамперед на права учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – військовослужбовців.

Констатуємо, що  Закон № 796-XII  із часу його прийняття в 1991 році Верховною Радою України зазнав чи не найбільше змін (близько 55 (навіть важко аналізувати ці зміни)), які, як правило, погіршували права щодо соціального захисту «чорнобильців» та їх пенсійного забезпечення. Відповідність Конституції України окремих статей цього закону та змін до нього неодноразово ставала предметом розгляду Конституційного Суду України, а його порушення предметом розгляду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Європейського Суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) !

Прикладом такого «законотворення» являється НЕОДНОРАЗОВЕ внесення змін до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” коли законодавцем – Верховною Радою України були внесені зміни щодо порядку обчислення державної пенсії. Сьогодні ці зміни до закону №796-XII, які ми вважаємо протиправними, знаходяться на розгляді Конституційного Суду України. 5 грудня 2018 року Перший сенат Конституційного Суду України у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дяченка Олександра Миколайовича та інших громадян України (загалом 62 особи). Автори клопотання є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримують пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, спричинених Чорнобильською катастрофою. Заявники просять Конституційний Суд України перевірити на відповідність Конституції України підпункт 13 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII. На думку заявників, з урахуванням того, що в законодавстві не запроваджено  рівноцінних умов соціального захисту різних категорій «чорнобильців», дає  підстави стверджувати про порушення зобов’язань держави щодо їх соціального захисту та звертатися за відшкодуванням завданої їм шкоди за втрачене здоров’я, моральні й фізичні страждання, втрату працездатності, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей – як наслідок дії радіації під час ліквідації ними Чорнобильської катастрофи, а також стверджувати про «порушення закріпленого у статті 16 Конституції України обов’язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу». Автори клопотання також зазначають, що оскільки «справедливий перерахунок отриманих ліквідаторами заробітних плат у відповідності з фактичними обставинами виконуваних ними робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи не проведено станом і на сьогодення, то зменшення визнаного державою мінімуму розміру пенсій інвалідам ЧАЕС, розрахований з мінімального розміру компенсацій втраченої працездатності, є прямим порушенням вимог статті 56  Конституції України». Але, розгляд цієї конституційної скарги в Конституційному Суді України триває вже більше ніж 2 роки.

Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вимушені масово звертатись до судів за захистом своїх прав і законних інтересів. За відомостями Пенсійного фонду України тільки в 2019-2020 роках в судах першої інстанції було відкрито 18725 проваджень за позовами чорнобильців до ПФУ з питань пенсійного забезпечення. Судами за цей період задоволено 6999 позовів  та відмовлено в 1447 позовів, відмовлено в задоволенні апеляційних скарг 536 та задоволено апеляційні скарги органів Фонду 296. Задоволено касаційні скарги органів Фонду 19, відмовлено в задоволенні касаційних скарг 58. Вирішення цих спорів в судах потребує значних матеріальних та моральних зусиль чорнобильців, здоров’я та призводить до необґрунтованих витрат Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду.

Резонансним на європейському просторі стало Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «БУРМИЧ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (заява № 3955/04 та близько 13 тис. заяв) коли у жовтні 2017 року Європейський суд з прав людини призупинив розгляд справ, типових до справи «Іванов проти України» і  уряд України під наглядом Комітету Міністрів  Ради Європи (далі –КМРЄ) мав запровадити заходи загального характеру щодо остаточного вирішення системної проблеми невиконання рішень судів, ухвалених проти держави. Більшість таких невиконаних рішень національних судів стосуються зобов’язання Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату заявникам пенсій згідно із законом «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнення заборгованості, а також невиконання рішень судів. Восени 2020 року КМРЄ констатував те, що Україна не вирішила цю проблему та рівень виконання судових рішень становить 2,6 % та Україна не може гарантувати судовий захист і доступ до правосуддя  громадян!

Прикро, що через 35 років після катастрофи інваліди-чорнобильці вимушені масово звертатись за своїм захистом до судів !

Прикро, що через 35 років після катастрофи члени Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України погоджуються із запропонованим Кабінетом Міністрів України законопроектом, який на наш погляд лише поглиблює проблеми соціального захисту цієї категорії громадян взагалі та  військовослужбовців, зокрема щодо питань пенсійного забезпечення.

Звертаємо Вашу увагу, що обговорення цього законопроекту відбулось без залучення громадських організацій які опікуються чорнобильськими питаннями, являються фаховими в питаннях соціального захисту військовослужбовців. Так, проект акту погоджено без зауважень Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні; із зауваженнями, які враховано частково, – Громадською спілкою „Всеукраїнське громадське об’єднання „Національна Асамблея людей з інвалідністю України”. Згідно наявних у нас відомостей в обговоренні законопроекту прийняла участь Дніпропетровська обласна організація «Союз Чорнобиль Україна», яка листом № 56 від 26 червня 2020 року за підписом голови ради О.В. Геращенко направила свої пропозиції на адресу „Всеукраїнське громадське об’єднання „Національна Асамблея людей з інвалідністю України” м. 01030, Київ, вул. Рейтарська, 8/5 а. Однак, ці пропозиції не були враховані розробником законопроекту !

Звертаємо Вашу увагу, що Пояснювальна записка яка є невід’ємною частиною законопроекту містить  висновок щодо суті Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 в справі за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який не відповідає цьому Рішенню !

Так, в пояснювальній записці до законопроекту розміщеного на веб-сайті Верховної Ради України за посиланням в інтернеті : https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70769 в пункті 2.Проблема, яка потребує розв’язання, зазначено :

Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 від 25.04.2019 визнано положення частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон) таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)…

  Відповідно до офіційного повідомлення Конституційного Суду розміщеного на веб-сайті суду за посиланням в інтернеті : https://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/1_p_2_2019.pdf зазначено: Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру при обчисленні пенсії виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону …визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином,  в офіційному документі — пояснювальній записці до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб” наведені недостовірні відомості (викривлений зміст)  щодо суті Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)2019 від 25.04.2019.

Окрім цього, у розділі I (пункт 2, абзац 4) проекту Закону України №4555 від 29.12.2020 р. вживається термін «…заробітна плата обчислюється …» замість терміну «…пенсія по інвалідності обчислюється…», який вживається у частині третій статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами і Рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № 1-р(II)2019, що грубо спотворює зміст відповідних Закону України і Рішення Конституційного Суду України.

Зазначаємо, що  прийняття  проекту Закону України №4555 від 29.12.2020 р. призведе до фактичного знищення положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, які стосуються пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вважаємо, що вирішення цих проблем та підготовки законопроекту можливе лише із залученням до  його обговорення  широкого загалу громадськості з участю громадських організацій які опікуються проблемами «чорнобильців» та військовослужбовців — учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи !

Нам вважаються слушними пропозиції ініціативної групи ветеранів — учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи м. Харкова та Харківської області які звертаються із закликами не допустити ревізії «чорнобильського» законодавства в бік погіршення соціального становища цієї категорії громадян та пропонують конкретні пропозиції до змін в Законі України  «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

На наш погляд, справедливою вважається формула запропонована ініціативною групою для обчислення ДЕРЖАВНОЇ ПЕНСІЇ особам з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з участю в ліквідації Чорнобильської катастрофи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати визначеної на 1 січня відповідного бюджетного року помноженої на процент втрати працездатності, встановлений МСЕК.

Розмір ДОДАТКОВОЇ ПЕНСІЇ ЗА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ЗДОРОВ’Ю, та щомісячної КОМПЕНСАЦІЇ СІМ’ЯМ ЗА ВТРАТУ ГОДУВАЛЬНИКА теж не може бути декларативним на кшталт запропонованому в законопроекті, а повинен бути визначений чітко в  Законі із застосуванням розрахункової величини – мінімальної заробітної плати  визначеної на 1 січня відповідного бюджетного року.

 

источник

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов