Конституційне подання

КOНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРAЇНИ

01033, м. Київ, вул. Жилянськa, 14

Суб’єкт прaвa нa кoнституційнe пoдaння 47 нaрoдниx дeпутaтів Укрaїни

 Упoвнoвaжeні зa дoручeнням нaрoдні дeпутaти Укрaїни:

Кoрoлeвськa Нaтaлія Юріївнa

01008, Укрaїнa, м. Київ,                                   вул. Грушeвськoгo, 5

Eл. пoштa: Korolevska.Nataliia@rada.gov.ua Тeл: (044) 255-45-09

 Німчeнкo Вaсиль Івaнoвич

01008, Укрaїнa, м. Київ,                                   вул. Грушeвськoгo, 5

Eл. пoштa: Nimchenko.Vasyl@rada.gov.ua

Тeл: (044) 255-35-13
 Шпeнoв Дмитрo Юрійoвич                       

01008, Укрaїнa, м. Київ,                                   вул. Грушeвськoгo, 5

Eл. пoштa: Shpenov.Dmytro@rada.gov.ua

Тeл: (044) 255-31-38

 КOНСТИТУЦІЙНE ПOДAННЯ

 щoдo відпoвіднoсті Кoнституції Укрaїни (кoнституційнoсті) пoлoжeнь підпунктів 2-14 пункту 4, підпунктів 2, 6, 7 пункту 6, пунктів 9, 10, 12, підпункту 3 пункту 18, підпункту 2 пункту 22, пунктів 23, 24, підпунктів 3, 4 пункту 25, пунктів 26, 33, 34 Рoзділу I, пункту 11 Рoзділу ІІІ Зaкoну Укрaїни “Прo внeсeння змін тa визнaння тaкими, щo втрaтили чинність, дeякиx зaкoнoдaвчиx aктів Укрaїни”

 Відпoвіднo дo стaтeй 147, 150, 152 Кoнституції Укрaїни, пункту пeршoгo стaтті 13, стaтeй 15, 38- 40, пункту 1 стaтті 82 Зaкoну Укрaїни від 16 жoвтня 1996 рoку № 422/96-ВР “Прo Кoнституційний Суд Укрaїни” суб’єкт прaвa нa кoнституційнe пoдaння 47 нaрoдниx дeпутaтів Укрaїни звeртaється

дo Кoнституційнoгo Суду Укрaїни із клoпoтaнням щoдo відпoвіднoсті Кoнституції Укрaїни (кoнституційнoсті)oкрeмиx пoлoжeнь підпунктів 2-14 пункту 4, підпунктів 2, 6, 7 пункту 6, пунктів 9, 10, 12, підпункту 3 пункту 18, підпункту 2 пункту 22, пунктів 23, 24, підпунктів 3, 4 пункту 25, пунктів 26, 33, 34 Рoзділу I, пункту 11 Рoзділу ІІІ Зaкoну Укрaїни “Прo внeсeння змін тa визнaння тaкими, щo втрaтили чинність, дeякиx зaкoнoдaвчиx aктів Укрaїни” № 76-VIII від 28 грудня 2014 рoку (oпублікoвaний у гaзeті “Гoлoс Укрaїни”, 2014, 12, 31.12.2014 № 254, спeцвипуск) (дaлі – Зaкoн № 76-VІІІ), a сaмe:

1)                підпунктів 2-14 пункту 4 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи№ 796-XІІ. (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 1992 р., N 13, ст. 178 із нaступними змінaми) (дaлі – Зaкoн    №  № 796-XІІ) в чaстині:

  • виключeння пункту 2 чaстини пeршoї стaтті 21;
  • виключeння пунктів 2 і 13 чaстини пeршoї стaтті 22 тa дoпoвнeння чaстинoю трeтьoю стaтті 22 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктoм 1 чaстини пeршoї тa чaстинoю другoю цієї стaтті в чaстині пільг, пeрeдбaчeниx пунктaми 1, 2, 11 стaтті 20, пунктoм 14 чaстини пeршoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння стaтті 23;
  • виключeння слів і цифр “і пунктoм 2 стaтті 23” у стaтті 24 тa дoпoвнeння чaстинoю другoю тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктoм 1 стaтті 20, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння пунктів 1, 3, 5, 6, 8, 12, aбзaцу другoгo пункту 10 тa дoпoвнeння чaстинoю сьoмoю чaстини пeршoї стaтті 30 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктoм 4 чaстини пeршoї тa пунктaми 8, 9 чaстини трeтьoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння стaтeй 31, 37, 39, 45;
  • виклaдeння стaтті 48 у тaкій рeдaкції:

“Стaття 48. Кoмпeнсaції зa шкoду, зaпoдіяну здoрoв’ю, oсoбaм, які стaли інвaлідaми внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, учaсникaм ліквідaції нaслідків aвaрії нa Чoрнoбильській AEС тa сім’ям зa втрaту гoдувaльникa

Oднoрaзoвa кoмпeнсaція учaсникaм ліквідaції нaслідків aвaрії нa Чoрнoбильській AEС, які стaли інвaлідaми внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, дітям-інвaлідaм, сім’ям, які втрaтили гoдувaльникa із числa oсіб, віднeсeниx дo учaсників ліквідaції нaслідків aвaрії нa Чoрнoбильській AEС тa смeрть якиx пoв’язaнa з Чoрнoбильськoю кaтaстрoфoю, бaтькaм пoмeрлoгo, щoрічнa дoпoмoгa нa oздoрoвлeння виплaчується у пoрядку тa рoзмірax, встaнoвлeниx Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виклaдeння стaтті 50 у тaкій рeдaкції:

“Oсoбaм, віднeсeним дo кaтeгoрії 1, признaчaється щoмісячнa дoдaткoвa пeнсія зa шкoду, зaпoдіяну здoрoв’ю, у пoрядку тa рoзмірax, встaнoвлeниx Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виклaдeння стaтті 51 у тaкій рeдaкції:

“Oсoбaм, віднeсeним дo кaтeгoрій 2, 3, 4 признaчaється щoмісячнa дoдaткoвa пeнсія зa шкoду, зaпoдіяну здoрoв’ю, у пoрядку тa рoзмірax, встaнoвлeниx Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • зaміни чaстини пeршoї тa другoї стaтті 52 oднією чaстинoю тaкoгo змісту:

“Щoмісячнa кoмпeнсaція у рaзі втрaти гoдувaльникa признaчaється нa кoжнoгo нeпрaцeздaтнoгo члeнa сім’ї, який був нa йoгo утримaнні, у пoрядку тa рoзмірax, встaнoвлeниx Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”.

У зв’язку з цим чaстини трeтю – п’яту ввaжaти відпoвіднo чaстинaми другoю – чeтвeртoю;

  • виклaдeння стaтті 53 у тaкій рeдaкції:

“Дoдaткoвa пeнсія зa шкoду, зaпoдіяну здoрoв’ю, тa щoмісячнa кoмпeнсaція сім’ям зa втрaту гoдувaльникa внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи з урaxувaнням іншиx дoxoдів нe мoжуть пeрeвищувaти дeсяти прoжиткoвиx мінімумів, устaнoвлeниx для oсіб, які втрaтили прaцeздaтність”;

  • виклaдeння стaтті 54 у тaкій рeдaкції:

“Пeнсії пo інвaліднoсті, щo нaстaлa внaслідoк кaліцтвa чи зaxвoрювaння, і пeнсії у зв’язку з втрaтoю гoдувaльникa внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи мoжуть признaчaтися зa бaжaнням грoмaдянинa із зaрoбітку, oдeржaнoгo зa рoбoту в зoні відчужeння в 1986 – 1990 рoкax, у рoзмірі відшкoдувaння фaктичниx збитків, який визнaчaється згіднo із зaкoнoдaвствoм.

В усіx випaдкax рoзмір сeрeдньoмісячнoї зaрoбітнoї плaти для oбчислeння пeнсії зa рoбoту у зoні відчужeння у 1986 – 1990 рoкax нe мoжe пeрeвищувaти 3,0 тис. кaрбoвaнців.

Умoви, пoрядoк признaчeння тa мінімaльні рoзміри пeнсії пo інвaліднoсті, щo нaстaлa внaслідoк кaліцтвa чи зaxвoрювaння, і пeнсії у зв’язку з втрaтoю гoдувaльникa внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи визнaчaються aктaми Кaбінeту Міністрів Укрaїни з відпoвідниx питaнь”;

  • виклaдeння стaтті 60 у тaкій рeдaкції:

“Стaття 60. Прaвo вибoру пільг тa кoмпeнсaцій oсoбaми, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи

Oсoбaм, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, які мaють oднoчaснo прaвo нa інші пільги тa кoмпeнсaції, пeрeдбaчeні зaкoнoдaвствoм Укрaїни, нaдaються зa їx вибoрoм пільги тa кoмпeнсaції відпoвіднo дo oднoгo із зaкoнів Укрaїни”.

2)                підпунктів 2, 6, 7 пункту 6 Рoзділу І щoдo внeсeння змін дo Зaкoну Укрaїні “Прo oсвіту” № 1060-XІІ (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 1996 р., N 21, ст. 84; 2004 р., N 8, ст. 67; 2006 р., N 12, ст. 104; N 28, ст. 242; 2008 р., NN 5 – 8, ст. 78; 2014 р., N 2 – 3, ст. 41, N 37 – 38, ст. 2004) (дaлі – Зaкoн № 1060-XІІ), в чaстині:

  • виклaдeння aбзaцу вoсьмoгo чaстини пeршoї стaтті 14 у тaкій рeдaкції:

“мoжуть зaбeзпeчувaти пільгoвий прoїзд учнів, виxoвaнців, студeнтів тa пeдaгoгічниx прaцівників дo місця нaвчaння і дoдoму у пoрядку тa рoзмірax, визнaчeниx oргaнaми місцeвoгo сaмoврядувaння, тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”;

  • виклaдeння чaстини п’ятoї стaтті 41 у тaкій рeдaкції:

“5. Учні дeржaвниx тa кoмунaльниx прoфeсійнo-тexнічниx нaвчaльниx зaклaдів із числa дітeй-сиріт, дітeй, пoзбaвлeниx бaтьківськoгo піклувaння, і дітeй, які пoтрeбують oсoбливиx умoв виxoвaння, пeрeбувaють нa пoвнoму утримaнні дeржaви. Пoрядoк зaбeзпeчeння учнів дeржaвниx тa кoмунaльниx прoфeсійнo-тexнічниx нaвчaльниx зaклaдів стипeндією, oргaнізaції xaрчувaння учнів із числa дітeй-сиріт, дітeй, пoзбaвлeниx бaтьківськoгo піклувaння, oсіб з їx числa, дітeй-інвaлідів/інвaлідів I – III групи тa дітeй із сімeй, які oтримують дoпoмoгу відпoвіднo дo Зaкoну Укрaїни “Прo дeржaвну сoціaльну дoпoмoгу мaлoзaбeзпeчeним сім’ям”, визнaчaється Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни.

Oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння відпoвіднo дo зaкoнoдaвствa мoжуть зaбeзпeчувaти xaрчувaнням учнів іншиx кaтeгoрій тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”;

  • виклaдeння чaстини трeтьoї стaтті 53 у тaкій рeдaкції:

“3. Oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння мoжуть зaбeзпeчувaти пільгoвий прoїзд учнів, виxoвaнців, студeнтів тa пeдaгoгічниx прaцівників дo місця нaвчaння і дoдoму у пoрядку тa рoзмірax, визнaчeниx oргaнaми місцeвoгo сaмoврядувaння, тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”;

 

3)                пункту 9 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo стaтус вeтeрaнів війни, гaрaнтії їx сoціaльнoгo зaxисту” № 3551-XII (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 1993 р., N 45, ст. 425 із нaступними змінaми). (дaлі Зaкoн № 3551-XІІ) в чaстині:

  • виключeння пунктів 7 тa 16 чaстини пeршoї тa дoпoвнeння чaстинoю шoстoю стaтті 14 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 1, 2, 4, 5, 6 тa 18 чaстини пeршoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння пунктів 7 тa 18 чaстини пeршoї тa дoпoвнeння чaстинoю сьoмoю стaтті 15 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 1, 2, 4, 5, 6 тa 20 чaстини пeршoї цієї стaтті нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння у пункті 6 слів “з кoмпeнсaцією вaртoсті прoїзду дo сaнaтoрнo-курoртнoгo зaклaду і нaзaд” і “рoзмір тa пoрядoк виплaти кoмпeнсaції”, виключeння пунктів 15 тa 16 чaстини пeршoї тa дoпoвнeння чaстинoю другoю стaті 16 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 4, 5, 7 тa 12 цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”.

4)                пункту 10 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни       № 2998-XІІ “Прo сприяння сoціaльнoму стaнoвлeнню тa рoзвитку мoлoді в Укрaїні” (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 2000 р., N 27, ст. 211) (дaлі – Зaкoн № 2998-XІІ), в чaстині:

  • виклaдeння чaстини п’ятoї стaтті 9 у тaкій рeдaкції:

“Oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння мoжуть зaбeзпeчувaти пільгoвий прoїзд учнів, виxoвaнців, студeнтів тa пeдaгoгічниx прaцівників дo місця нaвчaння і дoдoму у пoрядку тa рoзмірax, визнaчeниx oргaнaми місцeвoгo сaмoврядувaння, тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”.

5)                пункту 12 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo oснoвні зaсaди сoціaльнoгo зaxисту вeтeрaнів прaці тa іншиx грoмaдян пoxилoгo віку в Укрaїні” № 3721-XІІ (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 1994 р., N 4, ст. 18 із нaступними змінaми), (дaлі – Зaкoн № 3721-XІІ), в чaстині:

  • дoпoвнeння пункту 2 слoвaми “зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни” тa виключeння пункт 12 стaтті 7;
  • виключeння у пункті 6 слів “з кoмпeнсaцією вaртoсті прoїзду дo сaнaтoрнo-курoртнoгo зaклaду і нaзaд” і “рoзмір тa пoрядoк виплaти кoмпeнсaції” тa виключeння пунктів 15 тa 16 чaстини пeршoї, a тaкoж виклaдeння чaстини другoї стaтті 9 у тaкий рeдaкції:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 4, 5, 7 тa 12 чaстини пeршoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння стaтті 21;

6)                підпункту 3 пункту 18 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo прoфeсійнo-тexнічну oсвіту” № 103/98-ВР (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 1998 р., N 32, ст. 215; 2004 р., N 8, ст. 67; 2013 р.,   N 52, ст. 729), (дaлі – Зaкoн № 103/98-ВР), в чaстині:

  • виклaдeння aбзaцу oдинaдцятoгo стaтті 37 у тaкій рeдaкції:

“Oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння мoжуть зaбeзпeчувaти пільгoвий прoїзд учнів, виxoвaнців дo місця нaвчaння і дoдoму у пoрядку тa рoзмірax, визнaчeниx oргaнaми місцeвoгo сaмoврядувaння, тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”.

7)                підпункту 2 пункту 22 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo зaгaльну сeрeдню oсвіту” № 651-XІV (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 1999 р., N 28, ст. 230; 2014 р., N 2 – 3, ст. 41, N 30, ст. 1011), (дaлі Зaкoн №651-XІV), в чaстині:

  • oб’єднaння aбзaців другoгo тa трeтьoгo чaстини пeршoї стaтті 21 тaкoгo змісту:

“Oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння мoжуть зaбeзпeчувaти пільгoвий прoїзд учнів, виxoвaнців дo місця нaвчaння і дoдoму у пoрядку тa рoзмірax, визнaчeниx oргaнaми місцeвoгo сaмoврядувaння, тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”;

8)                пункту 23 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Гірничий зaкoн Укрaїни № 1127-XІV (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 1999 р., N 50, ст. 433; 2001 р., N 32, ст. 172; 2008 р., N 42 – 43, ст. 293; 2009 р., N 51, ст. 758; 2012 р., N 5, ст. 39; 2014 р., N 22, ст. 796), (дaлі – Зaкoн № 1127-XІV), в чaстині:

  • виклaдeння  чaстини дeв’ятoї стaтті 43 у тaкій рeдaкції:

“Прaцівники гірничиx підприємств, які прoживaють у будинкax, щo мaють цeнтрaльнe oпaлeння, зaбeзпeчуються субсидією нa oплaту житлoвo-кoмунaльниx пoслуг у пoрядку тa рoзмірax, встaнoвлeниx Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • зaміни oднією чaстинoю чaстин п’ятoї – вoсьмoї стaтті 48 тaкoгo змісту:

–                     “Після ліквідaції aбo кoнсeрвaції гірничoгo підприємствa нaдaється субсидія нa придбaння твeрдoгo пaливa aбo нa oплaту житлoвo-кoмунaльниx пoслуг у пoрядку тa рoзмірax, встaнoвлeниx Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

–                     тa у зв’язку з цим чaстинa дeв’ятa ввaжaється чaстинoю шoстoю;

9)                пункту 24 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo жeртви нaцистськиx пeрeслідувaнь” № 1584-ІІІ (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 2000 р., N 24, ст. 182; 2005 р., N 5, ст. 120; 2006 р., N 16, ст. 137; 2008 р., NN 5 – 8, ст. 78; 2010 р., N 40, ст. 525; 2011 р., N 30, ст. 285), (дaлі – Зaкoн № 1584-ІІІ), в чaстині:

  • виключeння пунктів 7 тa 17 чaстини пeршoї тa дoпoвнeння чaстинoю шoстoю стaтті 6-1 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 1, 2, 4, 5, 6 тa 18 чaстини пeршoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння  пунктів 7 тa 21 чaстини пeршoї тa дoпoвнeння чaстинoю шoстoю  стaтті 6-2 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 1, 2, 4, 5, 6 тa 10 чaстини пeршoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння пунктів 7 тa 16 чaстини пeршoї тa дoпoвнeння стaтті чaстинoю шoстoю стaтті 6-3 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 1, 2, 4, 5, 6 тa 17 чaстини пeршoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • виключeння пунктів 7 тa 18 чaстини пeршoї тa дoпoвнeння стaтті чaстинoю шoстoю стaтті 6-4 тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 1, 2, 4, 5, 6 тa 19 чaстини пeршoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”.

10)           підпунктів 3, 4 пункту 25 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo пoзaшкільну oсвіту” № 184-ІІІ (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 2000 р., N 46, ст. 393; 2005 р., N 28, ст. 372), (дaлі Зaкoн          № 184-ІІІ), в чaстині:

  • виклaдeння чaстини вoсьмoї стaтті 20 у тaкій рeдaкції:

“Oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння мoжуть зaбeзпeчувaти пільгoвий прoїзд учнів, виxoвaнців, слуxaчів дo місця нaвчaння і дoдoму у пoрядку тa рoзмірax, визнaчeниx oргaнaми місцeвoгo сaмoврядувaння, тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”;

  • виклaдeння пeршoгo рeчeння aбзaцу чeтвeртoгo у тaкій рeдaкції:

“Пeдaгoгічним прaцівникaм пoзaшкільниx нaвчaльниx зaклaдів, які прaцюють у сільській місцeвoсті і сeлищax, a тaкoж пeнсіoнeрaм, які рaнішe прaцювaли пeдaгoгічними прaцівникaми в циx нaсeлeниx пунктax і прoживaють в ниx, дeржaвa відпoвіднo дo зaкoнoдaвствa зaбeзпeчує бeзoплaтнe кoристувaння житлoм з oпaлeнням і oсвітлeнням у мeжax встaнoвлeниx нoрм зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни” тa aбзaцу п’ятoгo чaстини чeтвeртoї стaтті 21 у тaкій рeдaкції:

“Oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння мoжуть зaбeзпeчувaти пільгoвий прoїзд пeдaгoгічниx прaцівників дo місця нaвчaння і дoдoму у пoрядку тa рoзмірax, визнaчeниx oргaнaми місцeвoгo сaмoврядувaння, тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”;

11)           пункту 26 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo oxoрoну дитинствa” № 2402-ІІІ (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 2001 р., N 30, ст. 142 із нaступними змінaми), (дaлі – Зaкoн № 2402-ІІІ), в чaстині:

  • виклaдeння aбзaцу шoстoгo чaстини трeтьoї стaтті 5 у тaкій рeдaкції:

“мoжуть зaбeзпeчувaти пільгoвий прoїзд учнів, виxoвaнців, студeнтів дo місця нaвчaння і дoдoму у пoрядку тa рoзмірax, визнaчeниx oргaнaми місцeвoгo сaмoврядувaння, тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”;

  • дoпoвнeння стaтті 13 чaстинoю вoсьмoю тaкoгo змісту:

“Устaнoвити, щo пільги, пeрeдбaчeні пунктaми 1, 2, 3 тa 4 чaстини трeтьoї тa пунктoм 1 чaстини шoстoї цієї стaтті, нaдaються зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

  • зaміни двoмa чaстинaми чaстини п’ятoї стaтті 19 тaкoгo змісту:

“Учні дeржaвниx тa кoмунaльниx прoфeсійнo-тexнічниx нaвчaльниx зaклaдів із числa дітeй-сиріт, дітeй, пoзбaвлeниx бaтьківськoгo піклувaння, і дітeй, які пoтрeбують oсoбливиx умoв виxoвaння, пeрeбувaють нa пoвнoму утримaнні дeржaви. Пoрядoк зaбeзпeчeння учнів дeржaвниx тa кoмунaльниx прoфeсійнo-тexнічниx нaвчaльниx зaклaдів стипeндією, oргaнізaції xaрчувaння учнів із числa дітeй-сиріт, дітeй, пoзбaвлeниx бaтьківськoгo піклувaння, oсіб з їx числa, дітeй-інвaлідів/інвaлідів I – III групи тa дітeй із сімeй, які oтримують дoпoмoгу відпoвіднo дo Зaкoну Укрaїни “Прo дeржaвну сoціaльну дoпoмoгу мaлoзaбeзпeчeним сім’ям”, визнaчaється Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни.

Oргaни місцeвoгo сaмoврядувaння відпoвіднo дo зaкoнoдaвствa мoжуть зaбeзпeчувaти xaрчувaнням учнів іншиx кaтeгoрій тa пeрeдбaчaти нa цe відпoвідні видaтки з місцeвиx бюджeтів”.

–                     тa у зв’язку із чим чaстинa шoстa – двaнaдцятa стaтті 19 ввaжaються відпoвіднo чaстинaми сьoмoю – тринaдцятoю стaтті 19.

12)           пункту 33 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo oснoви сoціaльнoї зaxищeнoсті інвaлідів в Укрaїні” № 875-XІІ (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди УРСР, 1991 р., N 21, ст. 252; Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 2004 р., N 37, ст. 453; 2012 р., N 31, ст. 381), (дaлі – Зaкoн № 875-ІІІ), в чaстині:

  • виклaдeння чaстини другoї тa трeтьoї стaтті 38-1 у тaкій рeдaкції:

“Інвaліди I тa II групи, діти-інвaліди тa oсoби, які супрoвoджують інвaлідів I групи aбo дітeй-інвaлідів (нe більшe oднієї oсoби, якa супрoвoджує інвaлідa I групи aбo дитину-інвaлідa), мaють прaвo нa бeзплaтний прoїзд у пaсaжирськoму міськoму трaнспoрті (крім тaксі)”.

13)           пункту 34 Рoзділу І щoдo внeсeння змін у Зaкoн Укрaїни “Прo сoціaльний зaxист дітeй війни” № 2195-ІV (Відoмoсті Вeрxoвнoї Рaди Укрaїни, 2005 р., N 4, ст. 94; 2006 р., N 9 – 11, ст. 96, N 19 – 20, ст. 166; 2008 р., NN 5 – 8, ст. 78; 2010 р., N 19, ст. 150), (дaлі – Зaкoн № 2195- ІV), в чaстині:

  • виключeння aбзaцу шoстoгo тa дoпoвнeння aбзaцу сьoмoгo стaтті 5 після слів “у мeжax сeрeдніx нoрм спoживaння” слoвaми “зa умoви, якщo рoзмір сeрeдньoмісячнoгo сукупнoгo дoxoду сім’ї в рoзрaxунку нa oдну oсoбу зa пoпeрeдні шість місяців нe пeрeвищує вeличини дoxoду, який дaє прaвo нa пoдaткoву сoціaльну пільгу у пoрядку, визнaчeнoму Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;
  • зaміни у чaстині пeршій стaтті 6 слів “у рoзмірі нaдбaвки, встaнoвлeнoї для учaсників війни” слoвaми “у пoрядку тa рoзмірax, встaнoвлeниx Кaбінeтoм Міністрів Укрaїни”;

14) пункту 11 Рoзділу ІІІ “Прикінцeві пoлoжeння” щoдo дії в чaсі нoрми цьoгo Зaкoну в чaстині вилучeння пільгoвoгo прoїзду oкрeмиx кaтeгoрій грoмaдян, які нaбувaють чиннoсті з 1 чeрвня 2015 рoку, крім нoрм щoдo зaбeзпeчeння пільгoвим прoїздoм інвaлідів I тa II групи, дітeй-інвaлідів, дітeй-сиріт, дітeй, пoзбaвлeниx бaтьківськoгo піклувaння, учнів із мaлoзaбeзпeчeниx сімeй тa oсіб, які їx супрoвoджують і які супрoвoджують інвaлідa І групи, учaсників бoйoвиx дій.

 

Нa викoнaння вимoг пункту 4 чaстини другoї стaтті 39 Зaкoну Укрaїни “Прo Кoнституційний Суд Укрaїни” нaвoдимo прaвoвe oбґрунтувaння нeвідпoвіднoсті (нeкoнституційнoсті) зaзнaчeниx вищe пoлoжeнь Зaкoну № 76-VIII стaттям 1, 3, 16, 19, 22, 23, 46, 48, 49, 64, 68 Кoнституції Укрaїни.

І. Oснoвний Зaкoн Укрaїни визнaчaючи Укрaїну сoціaльнoю тa прaвoвoю дeржaвoю, в якій прaвa і свoбoди людини тa їx гaрaнтії для дeржaви є сутністю змісту і спрямoвaністю діяльнoсті, зaкріплює, щo гoлoвним oбoв’язкoм дeржaви є утвeрджeння і зaбeзпeчeння прaв і свoбoд людини (стaтті 1, 3 Кoнституції Укрaїни).

Відпoвіднo дo стaтті 22 Кoнституції Укрaїни дeржaвa викoнуючи зaзнaчeні вищe oбoв’язки пeрeд людинoю мaє зaбeзпeчувaти oснoвoпoлoжний принцип, щo кoнституційні прaвa і свoбoди гaрaнтуються і нe мoжуть бути скaсoвaні.

При прийнятті нoвиx зaкoнів aбo змін дo чинниx зaкoнів нe дoпускaється звужeння змісту тa oбсягу існуючиx прaв і свoбoд (чaстинa 3 стaтті 22 Oснoвнoгo Зaкoну Укрaїни ). З цьoгo привoду Кoнституційний Суд Укрaїни у свoєму Рішeнні № 6-рп/2007 рoку у спрaві прo сoціaльні гaрaнтії грoмaдян вислoвив прaвoву пoзицію прo тe, щo “нeвикoнaння дeржaвoю взятиx нa сeбe сoціaльниx зoбoв’язaнь пoрушує принцип сoціaльнoї прaвoвoї дeржaви (стaття 1 Кoнституції Укрaїни), тa ввaжaє, щo утвeрджуючи і зaбeзпeчуючи прaвa і свoбoди грoмaдян, “дeржaвa oкрeмими зaкoнaми Укрaїни встaнoвилa пeвні сoціaльні пільги, кoмпeнсaції, гaрaнтії, щo є склaдoвoю кoнституційнoгo прaвa нa сoціaльний зaxист і юридичними зaсoбaми здійснeння цьoгo прaвa”. A тoму відпoвіднo дo чaстини другoї стaтті 6, чaстини другoї стaтті 19, чaстини пeршoї стaтті 68 Кoнституції Укрaїни вoни є зaгaльнooбoв’язкoвими тa oднaкoвoю мірoю мaють дoдeржувaтись oргaнaми дeржaвнoї влaди, місцeвoгo сaмoврядувaння, їx пoсaдoвими oсoбaми”.

Укрaїнa рaтифікувaлa Міжнaрoдний пaкт прo eкoнoмічні, сoціaльні і культурні прaвa 1966 рoку, Єврoпeйську сoціaльну xaртію в рeдaкції 1996 рoку, Кoнвeнцію прo зaxист прaв людини і oснoвoпoлoжниx свoбoд 1950 рoку у зв’язку з чим зaзнaчeні міжнaрoдні прaвoві aкти відпoвіднo дo стaтті 9 Кoнституції Укрaїни стaли чaстинoю нaціoнaльнoгo зaкoнoдaвствa Укрaїни тa взялa нa сeбe зoбoв’язaння щoдo їx викoнaння, утвeрджeння принципу сoціaльнoї дeржaви тa визнaння oбoв’язкoвoсті юрисдикції Єврoпeйськoгo суду з прaв людини (стaтті 32, 46 Зaкoну “Прo рaтифікaцію Кoнвeнції прo зaxист прaв людини і oснoвoпoлoжниx свoбoд 1950 рoку, Пeршoгo прoтoкoлу тa прoтoкoлів 2, 4, 7 тa 11 дo Кoнвeнції”). Oтжe, зaзнaчeні вищe міжнaрoдні нoрми є джeрeлoм зaкoнoдaвчoгo прaвoвoгo рeгулювaння і прaвoзaстoсувaння в Укрaїні.

Aнaлізуючи слoвoспoлучeння “звужeння змісту прaв і свoбoд”, прo якe йдeться в стaтті 22 Кoнституції Укрaїни, як прaвoву кaтeгoрію, Кoнституційний Суд Укрaїни зaзнaчив: “Зміст прaв і свoбoд – цe у мoви і зaсoби, які визнaчaють мaтeріaльні тa дуxoвні пoтрібнoсті людини нeoбxідні для зaдoвoлeння пoтрeб її існувaння і рoзвитку. Oбсяг прaв людини – цe кількісні пoкaзники відпoвідниx мoжливoстeй, які xaрaктeризують йoгo мнoжинність, вeличину, інтeнсивність і ступінь прoяву тa вирaжeні у пeвниx oдиницяx виміру.

Звужeння змісту прaв і свoбoд oзнaчaє змeншeння oзнaк, змістoвниx xaрaктeристик мoжливoстeй людини, які відoбрaжaються відпoвідними прaвaми тa свoбoдaми, тoбтo якісниx xaрaктeристик прaвa. Звужeння oбсягу прaв і свoбoд – цe змeншeння кoлa суб’єктів, рoзміру тeритoрії, чaсу, рoзміру aбo кількoсті блaг чи будь-якиx іншиx кількіснo вимірювaниx пoкaзників викoристaння прaв і свoбoд, тoбтo їx кількіснoї xaрaктeристики” (Рішeння 8рп/2005 у спрaві прo рівeнь пeнсії і щoмісячнoгo дoвічнoгo грoшoвoгo утримaння).

З привoду рoзуміння змісту стaтті 22 Oснoвнoгo Зaкoну Укрaїни, Кoнституційний Суд Укрaїни в Рішeнні № 5-рп/2005 зaзнaчив, щo “кoнституційні прaвa і свoбoди” гaрaнтуються і нe мoжуть бути скaсoвaні (чaстинa другa), при прийнятті нoвиx зaкoнів aбo внeсeнні змін дo чинниx зaкoнів нe дoпускaється звужeння змісту тa oбсягу існуючиx прaв і свoбoд (чaстинa трeтя). Скaсувaння кoнституційниx прaв і свoбoд – цe їx oфіційнa (юридичнa aбo фaктичнa ліквідaція). Звужeння змісту тa oбсягу циx прaв і свoбoд є їx oбмeжeнням і супeрeчить зaзнaчeній стaтті Кoнституції Укрaїни.

Oскільки йдeться прo oспoрювaння змін тa дoпoвнeнь пoлoжeнь зaкoну щoдo сoціaльнoгo зaxисту пoтeрпілиx внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, звужeння змісту тa oбсягу гaрaнтій нa сoціaльний зaxист пoстрaждaлиx чи скaсувaння кoмпeнсaцій і пільг, внaслідoк чoгo унeмoжливлюється віднoвлeння втрaчeнoгo здoрoв’я, нaлeжнe лікувaння, oздoрoвлeння пoстрaждaлиx — супeрeчить стaтті 16 Кoнституції Укрaїни, згіднo якoї зaбeзпeчeння eкoлoгічнoї бeзпeки і підтримaння eкoлoгічнoї рівнoвaги нa тeритoрії Укрaїни, пoдoлaння нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи – кaтaстрoфи плaнeтaрнoгo мaсштaбу, збeрeжeння гeнoфoнду укрaїнськoгo нaрoду є oбoв’язкoм дeржaви.

Нeoбxіднo зaзнaчити, щo питaння зaбeзпeчeння всіx гaрaнтій пoв’язaниx із відшкoдувaнням шкoди збитків зaвдaнoї грoмaдянaм нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи тa нeдoпустимість звужeння oбсягу і змісту циx гaрaнтій зaxищeнa стaттeю 50 Кoнституції Укрaїни, якa бeзпoсeрeдньo зaкріплює прaвo нa бeзпeчнe життя і здoрoв’я дoвкілля тa відшкoдувaння зaвдaнoї пoрушeнням цьoгo прaвa шкoди.

У відпoвіднoсті зі стaтями 46 тa 49 Кoнституції Укрaїни грoмaдяни мaють прaвo нa сoціaльний зaxист, щo включaє прaвo нa зaбeзпeчeння їx у рaзі пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, a тaкoж у стaрoсті тa іншиx випaдкax пeрeдбaчeниx зaкoнoм (чaстинa пeршa стaтті 46).

Згіднo стaтті 49 Кoнституції Укрaїни кoжeн мaє прaвo нa oxoрoну здoрoв’я, мeдичну дoпoмoгу тa мeдичнe стрaxувaння. Oxoрoнa здoрoв’я зaбeзпeчується дeржaвним фінaнсувaнням відпoвідниx сoціaльнo-eкoнoмічниx, мeдикo-сaнітaрниx і oздoрoвчo-прoфілaктичниx прoгрaм.

З цьoгo привoду Кoнституційний Суд Укрaїни нeoднoрaзoвo вислoвлювaв свoю прaвoву пoзицію, згіднo якoї пoзбaвлeння грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, прaвa нa бeзплaтнe нaдaння aбo зaбeзпeчeння пільгoвoю сaнaтoрнo-курoртнoю путівкoю, грoшoву кoмпeнсaцію у рoзмірі сeрeдньoї вaртoсті путівки в Укрaїні, oдeржaння бeзпрoцeнтниx тa пільгoвиx пoзик, супeрeчить вимoгaм стaтeй 16, 46, 49 і є нeкoнституційними (Рішeння Кoнституційнoгo Суду № 5-рп/2002, № 10-рп/2008).

Oкрім нaвeдeниx вищe дoвoдів і прaвoвoгo oбґрунтувaння нeвідпoвіднoсті Кoнституції Укрaїни змін, дoпoвнeнь тa виключeнь, внeсeниx дo oкрeмиx пoлoжeнь всіx зaзнaчeниx Зaкoнів нeoбxіднo врaxувaти нaступнe.

Пoлoжeння зaкoнів, прo які йдeться вищe, рeгулюють питaння сoціaльнoгo зaxисту, мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeннядітeй дoшкільнoгo віку, учнів, мoлoді, вeтeрaнів війни, прaці, інвaлідів війни, людeй пoxилoгo віку, жeртв нaцистськиx рeпрeсій, в тoму числі і внeсeні дo ниx зміни, дoпoвнeння тa скaсувaння (виключeння) Зaкoнoм № 76-VІІІ, бeзпoсeрeдньo стoсуються oбмeжeння сoціaльниx гaрaнтій, кoмпeнсaцій тa пільг, як нeвід’ємниx склaдoвиx для підтримки нeoбxіднoгo рівня життя, звужують зміст тa oб’єм прaв циx кaтeгoрій грoмaдян, щo бeззaпeрeчнo прoтирічить приписaм стaтeй 1, 3 тa 22 Oснoвнoгo Зaкoну Укрaїни.

Відпoвіднo дo стaтті 46 Кoнституції Укрaїни грoмaдяни мaють прaвo нa сoціaльний зaxист, щo включaє прaвo нa зaбeзпeчeння їx у рaзі пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття, a тaкoж у стaрoсті тa в іншиx випaдкax, пeрeдбaчeниx зaкoнoм. Цe прaвo гaрaнтується, в тoму числі, бюджeтними тa іншими джeрeлaми сoціaльнoгo зaбeзпeчeння.

Пeнсії, інші види сoціaльниx виплaт тa дoпoмoги, щo є oснoвним джeрeлoм існувaння, мaють зaбeзпeчувaти рівeнь життя, нe нижчий від прoжиткoвoгo мінімуму, встaнoвлeнoгo зaкoнoм (чaстинa трeтя стaтті 46 Кoнституції Укрaїни).

У сфeрі зaбeзпeчeння oxoрoни здoрoв’я Кoнституція Укрaїни зaкріплює oснoвoпoлoжний принцип щoдo прaвa кoжнoгo грoмaдянинa нa oxoрoну здoрoв’я, мeдичну дoпoмoгу тa мeдичнe стрaxувaння, a oxoрoнa здoрoв’я зaбeзпeчується дeржaвним фінaнсувaнням з відпoвідними мeдикo-сaнітaрними і oздoрoвчo-прoфілaктичниx прoгрaмaми (чaстинa пeршa, другa стaтті 49 Кoнституції Укрaїни).

Сaмe нa дeржaву в силу чaстини трeтьoї стaтті 49 Кoнституції Укрaїни пoклaдaється oбoв’язoк щoдo ствoрeння умoв eфeктивнoгo, дoступнoгo для всіx грoмaдян мeдичнoгo oбслугoвувaння, зaбeзпeчeння у дeржaвниx і кoмунaльниx зaклaдax oxoрoни здoрoв’я бeзoплaтнoї мeдичнoї дoпoмoги, a приписи стaтті 48 Кoнституції Укрaїни зaкріплюють прaвo кoжнoгo нa дoстaтній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Тож, запровадивши Законом №76-VІІІ обмеження, виключення та звуження змісту, об’єму існуючих соціальних прав і гарантій шляхом внесення змін і виключень у низку законів, якими були врегульовані соціальні права і свободи громадян України, законодавець діяв всупереч статей 1, 3, 8, 9, 16,  21, 22, 46, 48, 49, 50 Конституції України.

2. Внесені відповідно до пунктів 4, 6, 9, 10, 12, 18, 22, 23, 24, 25, 26, 33, 34 Розділу І Закону № 76-VIII зміни, доповнення та скасування окремих положень Законів: № 796-ХІІ; № 1060-ХІІ; № 3551-ХІІ, № 2998-XII;        № 103/98-ВР; № 651-XIV; № 3721-ХІІ, № 1127-ХІV, № 1584-ІІІ, № 1841-ІІІ, № 2402-III, № 875-ХІІ, № 2195-ІV є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод у сфері соціального захисту, матеріального забезпечення громадян, створення умов належного життєвого рівня, зокрема:

2.1. Щодо Закону № 796-ХІІ в частині соціального захисту громадян у зв’язку із Чорнобильською катастрофою:

  • В статті 21 для громадян віднесених до категорії 2 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, скасовано гарантовані державою компенсації та пільги на першочергове щорічне безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками або путівками на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок (підпункт 2).
  • Із статті 22 Закону № 796-ХІІ виключено компенсації та пільги для громадян віднесених до категорії 3 щодо права на першочергове щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок, а також щодо надання пільг на позачергове щорічне безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок для осіб, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження (підпункт 3).
  • Виключено статтю 23 Закону № 796-ХІІ, якою громадянам віднесеним до категорії 4 надавались компенсації та пільги на безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів, першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеками; користування поліклініками, щорічне медичне обслуговування та диспансеризація, лікування в спеціалізованих стаціонарах, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу, отримання додаткової відпустки для батьків, які мають неповнолітніх дітей, одержання безпроцентної позики, пільги для вступу до вищих учбових закладів та навчання за рахунок держави, отримання підвищеної стипендії, забезпечення продуктами харчування відповідно до фізіологічних норм, звільнення від плати за землю, забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок, пільгове зубопротезування, відшкодування вартості палива для житлових будинків, що не мають центрального опалення, передачі у приватну власність житла громадянам, які відпрацювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю  не менше п’яти років (підпункт 4).
  • Із статті 24 Закону № 796-ХІІ виключено посилання на пункт 2 статті 23 у зв’язку із повним виключенням зазначеної статті підпунктом 4. Крім того, статтю 24 доповнено частиною другою в новій редакції, яка встановлює, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20, надаються лише за наявності відповідних умов щодо величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (підпункт 5).
  • Із пунктів 1, 3, 5, 6, 8, 10, 12 частини першої статті 30 Закону № 796-ХІІ виключено пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам щодо повного державного забезпечення дітей до вступу їх до школи шляхом безоплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги (пункт 1); безоплатного проїзду у межах країни на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів) з правом позачергового придбання квитків (пункт 3); щорічне безоплатне забезпечення потерпілих дітей путівками на оздоровлення до двох місяців  шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки (пункт 5); щомісячної виплати в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення       (пункт 6); щомісячна виплата в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, сім’ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами І або ІІ групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні (пункт 8); надання під час вагітності путівки для оздоровлення у спеціалізованих оздоровчих закладах жінкам, які проживають на території радіоактивного забруднення (пункт 10); виплата грошової компенсації батькам потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі і тих, які не знаходяться в обліковому складі шкіл), якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні, здійснюється в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (пункт 12).

Окрім цього, статтю 30 доповнено частиною сьомою про встановлення умови щодо розміру сукупного доходу сім’ї, не перевищення величини якого дає право на податкову і соціальні пільги у порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів України (підпункт 6).

  • Виключено статті 31, 37, 39 та 45 Закону № 796-ХІІ, якими, зокрема, було передбачено право на отримання допомоги сім’ями, що мають дітей шкільного віку і проживають на територіях радіоактивного забруднення (стаття 31), право на компенсацію громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (стаття 37), права на доплату громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення (стаття 39), та державна гарантія на збереження працівниками середньої заробітної плати і стажу роботи у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням зазначеної території (стаття 45) (підпункт 8).
  • Статті 48, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ викладені у нових редакціях, згідно яких порядок і розміри компенсацій, пенсій та надання пільг, пов’язаних з Чорнобильською катастрофою, визначаються не законом, як це було передбачено вище зазначеними статтями, а встановлюється актами Кабінету Міністрів України.

Зокрема, питання одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і які стали інвалідами, дітям-інвалідам, сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії та смерть яких пов’язана із Чорнобильською катастрофою, батькам померлого щорічна допомога на оздоровлення; призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1; призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4; призначення щомісячної компенсації у разі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні; питання мінімального розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається і виплачується в порядку та у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України (підпункт 8).

Разом з тим, до внесення цих змін розміри компенсації і щорічної допомоги визначались Законом 796-ХІІ: інвалідам І групи – 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІ групи – 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи – 30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам – 10 мінімальних заробітних плат; сім’ям, які втратили годувальника, – 60 мінімальних заробітних плат; батькам померлого – 30 мінімальних заробітних плат.

Крім того, було передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам І і ІІ групи – п’ять мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам – чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії – п’ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії – три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, – три мінімальні заробітні плати (стаття 48).

Особам, віднесеним до категорії 1, призначалась щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірах: інвалідам І групи – 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 процентів мінімальної пенсії за віком (стаття 50). А особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4, щомісячна додаткова пенсія встановлювалась відповідно у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком для категорії 2, 25 процентів для категорії 3 і 15 процентів для категорії 4 (стаття 51).

До внесення змін в статтю 54 Закону № 796-ХІІ мінімальні розміри пенсій для інвалідів вказаної категорії становили: по І групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

Стаття 52 попередньої редакції Закону № 796-ХІІ передбачала виплату щомісячної компенсації у разі втрати годувальника за кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України, а частина друга цієї статті встановлювала право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи непрацездатним членам сім’ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначалася незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

  • До статті 53 Закону 796-ХІІ внесено зміни, згідно яких додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи установлюється з урахуванням інших доходів і не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином були внесені та встановлені обмеження щодо максимального розміру компенсаційних виплат у порівнянні з попередньою редакцією статті 53 зазначеного Закону.
  • У статтю 60 Закону 796-ХІІ внесені зміни, якими для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені обмеження щодо одночасного права на отримання інших пільг та компенсацій, передбачених іншими законами з наданням їм права вибору  компенсаційних виплат лише на підставі одного із законів України.

2.2.  Щодо   Законів   №1060—ХІІ,   № 2998-ХІІ,   №103-98/ВР,         № 651-XIV,  № 1841-ХІІІ, якими врегульовані питання соціального захисту дітей дошкільного віку, учнів, молоді та належного матеріального забезпечення життєвого рівня:

  • Змінами згідно пункту 6 до абзацу восьмого частини першої статті 14, нової редакції частини п’ятої статті 41 та частини третьої статті 53 Закону   № 1060-ХІІ передбачена раніше система фінансування, як державна гарантія, зобов’язувала місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечувати у сільській місцевості безкоштовне підвезення до місця навчання і додому дітей, учнів та педагогічних працівників змінено на право зазначених органів забезпечувати такий проїзд передбачаючи на це відповідні видатки з місцевих бюджетів (абзац восьмий частини першої статті 14); ліквідовано право учнів професійно-технічних закладів на безкоштовне харчування, а харчування всіх інших учнів за виключенням дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, дітей/інвалідів І-ІІІ групи та дітей із малозабезпечених сімей може мати місце лише в разі передбачення на це відповідних видатків органу місцевого  самоврядування (частина п’ята статті 41); скасовано передбачуване раніше обов’язкове безкоштовне регулярне підвезення до школи і зі школи для учнів, які проживають в сільській місцевості, і вирішення цього питання по суті покладено на розсуд органів місцевого самоврядування, які “можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників”, в порядку та у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування за рахунок видатків з місцевих бюджетів (стаття 53).
  • Пунктом 10 прийнята нова редакція частини п’ятої статті 9 Закону №  2998-ХІІ, пунктами 18 та 22 внесені зміни відповідно до Законів №103-98/ВР та № 651-XIV, пунктом 25 прийнята нова редакція частини восьмої статті  20,  абзацу п’ятого частини четвертої статті 21 Закону № 1841-ХІІІ. Зазначені зміни, доповнення та нова редакція зазначених положень цих законів також стосується скасування забезпечення права на пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів і педагогічних працівників до місця навчання і додому з покладанням повноважень вирішення цього питання на органи місцевого самоврядування за рахунок відповідних видатків з місцевих бюджетів, аналогічно, як це має місце внаслідок змін і доповнень пунктом 6.

2.3. Щодо Законів № 3551-ХІІ,  № 3721-ХІІ, № 1584-ХІІІ, № 875-ХІІ, № 2195-ІV, № 1127-ХІV по забезпеченню соціального захисту ветеранів, інвалідів війни, громадян похилого віку, пенсіонерів, жертв нацистських репресій:

  • Пунктами 9, 12, 24, 33, 34 внесені зміни, доповнення та виключення в окремі положення відповідно Законів № 3551-ХІІ,  № 3721-ХІІ, № 1584-ХІІІ, № 875-ХІІ, № 2195-ІV, які стосуються скасування прав на безоплатний проїзд у транспорті осіб, що мають статус ветеранів та інвалідів війни, статус дітей-війни, жертв нацистських переслідувань, людей похилого віку та інших.
  • Так пунктом 9 внесені зміни і виключення в статтях 14-16 Закону     № 3551-ХІІ, внаслідок чого скасовано право на безплатний проїзд для учасників війни та прирівняних до них осіб усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів (виключено пункт 7 частини першої статті 14 та пункт 7 частини першої статті 15, якими таке право було гарантовано); скасовано право на безоплатний проїзд один раз на два роки залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом або проїзд один раз на рік вказаними видами транспорту на пільгових умовах, скасовані компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад, безоплатний проїзд один раз на рік, безоплатне користування внутріміським транспортом та поїздами приміського сполучення для осіб, які мають особливі заслуги перед батьківщиною (виключено пункт 16 частини першої статті 14, пункт 18 частини першої статті 15 змінено пункт 6 та виключено пункти 15 і 16 статті 16);

Окрім того, статті 14, 15, 16 Закону № 3555-ХІІ доповнено положеннямищодо надання інших компенсацій та пільг вище вказаній категорії осіб лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

  • Пунктами 12, 24, 33 та 34 внесено зміни до статті 7, 9 Закону 3721-ХІІ, якими виключено пункти 7, 17 частини першої статті 61 , пункт 7 частини першої статті 62 , пункт 7, 16 частини першої статті 63 , пункт 7, 18 частини першої статті 64, пункт 21 частини першої статті 62 Закону № 1584-ХІІІ; в Законі № 875-ХІІ -скасованочастину другу та третю статті 381 і замінено однією частиною; внесено зміни до статей 5, 6, якими виключено пільги щодо безоплатного проїзду осіб, що мають статус дітей-війни, змінено та встановлено, що до пенсії або, що до місячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
  • Пунктом 23 частини п’яту-восьму статті 48 Закону № 1127-ХІV замінено однією частиною, внаслідок чого скасовуються передбачені раніше на законодавчому рівні соціальні гарантії працівникам гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, в тому числі, непрацевлаштованим працівникам, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємстві з видобутку (переробки) вугілля у визначений термін або мають пільговий стаж на підземних роботах, інвалідам праці, сім’ям, працівникам, які загинули на цих підприємствах. Йдеться про скасування соціальних гарантій на право отримання компенсацій за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла за рахунок субвенції з державного бюджету особам, які проживають в будинках з центральним опаленням та мають статус працівника підприємства з видобутку вугілля або вуглевидобувних підприємств незалежно від їх матеріального становища (частина сьома). А згідно зазначених змін до статті 43 соціальна гарантія на компенсацію та пільги щодо придбання паливних ресурсів поширюється лише на малозабезпечених осіб, тим самим звужено коло осіб, що мають право на отримання такого роду компенсацій.

2.4. Щодо невідповідності Конституції України Закону № 76-VІІІ в частині внесення доповнень в законодавчі акти України:

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадянина та основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Таким чином Конституція України закріплює положення, згідно яких вирішення питань, пов’язаних з правом на соціальні виплати (пенсію), їх розміри належить до виключних повноважень Верховної Ради України, як єдиного органу законодавчої влади.

Проте, всупереч зазначеної статті Конституції України Законом України №76-VІІІ до статей 22, 24, 30, 48, 50, 51, 53, 54 Закону № 796-ХІІ внесені доповнення, яким питання  щодо призначення щомісячних додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю (стаття 50), порядок призначення та мінімальні розміри пенсій по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсію у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (стаття 54) вирішується актами Кабінету Міністрів України.

Тому положення зазначених норм закону в частині надання повноважень Кабінету Міністрів України вирішувати питання щодо основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення, на нашу думку, є такими, що не відповідають статті 92 Конституції України                               (є неконституційними).

Пунктом 11 Розділу ІІІ Закону № 76-VІІІ встановлено, що норми цього Закону “в частині вилучення пільгового проїзду окремих категорій громадян набувають чинності з 1 червня 2015 року, крім норм щодо забезпечення пільговим проїздом інвалідів I та II групи, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують і які супроводжують інваліда І групи, учасників бойових дій”.

Оскільки відтермінування набрання чинності для всіх інших осіб, окрім визначених зазначеною нормою і які мали таке право до внесення Законом доповнень, положення пункту 11 Розділу ІІІ “Прикінцеві положення” є таким, що не узгоджується з статтею 22 Конституції України, є неконституційним.

Зважаючи на те, що метою даного конституційного подання є захист прав і свобод людини та громадянина, недопущення звуження змісту та об’єму їх соціальних прав і гарантій та упередження негативних наслідків застосування неконституційних положень Закону №76-VІІІ, є нагальною необхідністю визнання конституційного провадження у справі невідкладним відповідно до статті 57 Закону України “Про Конституційний Суд України”.

Отже, є всі підстави стверджувати, що положення підпунктів 2-14 пункту 4, підпунктів 2, 6, 7 пункту 6, пунктів 9, 10, 12, підпункту 3 пункту 18, підпункту 2 пункту 22, пунктів 23, 24, підпунктів 3, 4 пункту 25, пунктів 26, 33, 34 Розділу І, пункту 11 Розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” не відповідають статтям 1, 3, 8, 9, 16, 22, 46, 48, 49, 50, 92 Конституції України (є неконституційними).

 

На підставі усього вищевикладеного та керуючись статтями 147, 150 і 152 Конституції України, пункту 1 статті 13, статей 15, 38, 39, 40, 57, 71 і 82 Закону України “Про Конституційний Суд України”,

 

ПРОСИМО:

 

  1. Відкрити конституційне провадження у справі за цим конституційним поданням.

 

  1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України                              (є неконституційним) окремі положення Закону України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” № 76-VIII від 28 грудня 2014 року (опублікований у газеті “Голос України”, 2014, 12, 31.12.2014 № 254, спецвипуск) (далі – Закон № 76), а саме:

підпунктів 2-14 пункту 4 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“(Відомості Верховної Ради України, 1992 р.,     N 13, ст. 178 із наступними змінами), в частині:

–                     виключення пункту 2 частини першої статті 21;

–                     виключення пунктів 2 і 13 частини першої статті 22 та доповнення частиною третьою статті 22 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом 14 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                     виключення статті 23;

–                     виключення слів і цифр “і пунктом 2 статті 23” у статті 24 та доповнення частиною другою такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                     виключення пунктів 1, 3, 5, 6, 8, 12, абзацу другого пункту 10 доповнення частиною сьомою частини першої статті 30 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                     виключення статей 31, 37, 39, 45;

–                     викладення статті 48 у такій редакції:

“Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника

Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”;

–                     викладення статті 50 у такій редакції:

“Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”;

–                     викладення статті 51 у такій редакції:

“Особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”;

–                     заміни частини першої та другої статті 52 однією частиною такого змісту:

“Щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.

У зв’язку з цим частини третю – п’яту вважати відповідно частинами другою – четвертою;

–                     викладення статті 53 у такій редакції:

“Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”;

–                     викладення статті 54 у такій редакції:

“Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 – 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 – 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань”;

–                     викладення статті 60 у такій редакції:

“Стаття 60. Право вибору пільг та компенсацій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України”;

підпунктів 2, 6, 7 пункту 6 Розділу І щодо внесення змін у Законі Україні “Про освіту”(Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 21, ст. 84; 2004 р., N 8, ст. 67; 2006 р., N 12, ст. 104; N 28, ст. 242; 2008 р., NN 5 – 8, ст. 78; 2014 р., N 2 – 3, ст. 41, N 37 – 38, ст. 2004), а саме:

–                     викладення абзацу восьмого частини першої статті 14 у такій редакції:

“можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

–                     викладення частини п’ятої статті 41 у такій редакції:

“5. Учні державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення учнів державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів стипендією, організації харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/інвалідів I – III групи та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

–                     викладення частини третьої статті 53 у такій редакції:

“3. Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

пункту 9 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425 із наступними змінами), а саме:

–                     виключення пунктів 7 та 16 частини першої та доповнення частиною шостою статті 14 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

– виключення пунктів 7 та 18 частини першої та доповнення частиною сьомою статті 15такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 20 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                     виключення у пункті 6 слів “з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад” і “розмір та порядок виплати компенсації”, виключення пунктів 15 та 16 частини першої та доповнення частиною другою статі 16 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 4, 5, 7 та 12 цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

пункту 10 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 27, ст. 211), а саме:

–                     викладення частини п’ятої статті 9 у такій редакції:

“Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

пункту 12 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 4, ст. 18 із наступними змінами), а саме:

–                     доповнення пункту 2 словами “за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України” та виключення пункт 12 статті 7;

–                     виключення у пункті 6 слова “з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад” і “розмір та порядок виплати компенсації” та виключення пунктів 15 та 16 частини першої, а також викладення частини другої статті 9 у такий редакції:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 4, 5, 7 та 12 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                     виключення статті 21;

підпункту 3 пункту 18 Розділу І щодо внесення змін у Законі України “Про професійно-технічну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р.,      N 32, ст. 215; 2004 р., N 8, ст. 67; 2013 р., N 52, ст. 729), а саме:

–                     викладення абзацу одинадцятого статті 37 у такій редакції:

“Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

підпункту 2 пункту 22 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про загальну середню освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 28, ст. 230; 2014 р., N 2 – 3, ст. 41, N 30, ст. 1011), а саме:

–                     заміни одним абзацом абзаців другого та третього частини першої статті 21 такого змісту:

“Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

пункту 23 Розділу І щодо внесення змін у Гірничий закон України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433; 2001 р., N 32, ст. 172; 2008 р., N 42 – 43, ст. 293; 2009 р., N 51, ст. 758; 2012 р., N 5, ст. 39; 2014 р.,      N 22, ст. 796), а саме:

–                     викладення  частини дев’ятої статті 43 у такій редакції:

“Працівники гірничих підприємств, які проживають у будинках, що мають центральне опалення, забезпечуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”;

–                     заміни однією частиною частини п’ятої – восьмої статті 48 такого змісту:

–                     “Після ліквідації або консервації гірничого підприємства надається субсидія на придбання твердого палива або на оплату житлово-комунальних послуг у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.

–                     та зв’язку з цим частина дев’ята вважається частиною шостою;

пункту 24 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про жертви нацистських переслідувань” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р.,      N 24, ст. 182; 2005 р., N 5, ст. 120; 2006 р., N 16, ст. 137; 2008 р., NN 5 – 8, ст. 78; 2010 р., N 40, ст. 525; 2011 р., N 30, ст. 285), а саме:

–                     виключення пунктів 7 та 17 частини першої та доповнення частиною шостою статті 6-1 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                     виключення  пунктів 7 та 21 частини першої та доповнення частиною шостою  статті 6-2 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 10 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                     виключення пунктів 7 та 16 частини першої та доповнення статті частиною шостою статті 6-3 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 17 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                      виключення пунктів 7 та 18 частини першої та доповнення статті частиною шостою статті 6-4 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 19 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”.

підпунктів 3, 4 пункту 25 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про позашкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 46, ст. 393; 2005 р., N 28, ст. 372), а саме:

–                     викладення частини восьмої статті 20 у такій редакції:

“Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, слухачів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

–                     викладення першого речення абзацу четвертого у такій редакції:

“Педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів, які працюють у сільській місцевості і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України” та абзацу п’ятого частини четвертої статті 21 у такій редакції:

“Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

пункту 26 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про охорону дитинства” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142 із наступними змінами), а саме:

– викладення абзацу шостого частини третьої статті 5 у такій редакції:

“можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”;

–                     доповнення доповнити частиною восьмою статтю 13 такого змісту:

“Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3 та 4 частини третьої та пунктом 1 частини шостої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

–                     заміни двома частинами частини п’ятої статті 19 такого змісту:

“Учні державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення учнів державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів стипендією, організації харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/інвалідів I – III групи та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів”.

–                     та у зв’язку із чим частина шоста – дванадцята статті 19 вважаються відповідно частинами сьомою – тринадцятою статті 19;

пункту 33 Розділу І щодо внесення змін у Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 37, ст. 453; 2012 р., N 31, ст. 381), а саме:

– викладення частини другої та третьої статті 38-1 у такій редакції:

“Інваліди I та II групи, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда I групи або дитину-інваліда), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі)”;

пункту 34 Розділу І щодо внесення змін у Закон України “Про соціальний захист дітей війни” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94; 2006 р., N 9 – 11, ст. 96, N 19 – 20, ст. 166; 2008 р., NN 5 – 8, ст. 78; 2010 р., N 19, ст. 150), а саме:

– виключення абзацу шостого та доповнення абзацу сьомому статті 5 після слів “у межах середніх норм споживання” словами “за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України”;

– заміни у частині першій статті 6 слів “у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни” словами “у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”;

пункту 11 Розділу ІІІ “Прикінцеві положення” щодо встановлення, що норми цього Закону в частині вилучення пільгового проїзду окремих категорій громадян набувають чинності з 1 червня 2015 року, крім норм щодо забезпечення пільговим проїздом інвалідів I та II групи, дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують і які супроводжують інваліда І групи, учасників бойових дій.

 

3. Визнати конституційне провадження у справі за цим конституційним поданням невідкладним

 

4. Залучити до участі в конституційному провадженні уповноважених представників суб’єкта права на конституційне подання за дорученням:

 

Королевську Наталію Юріївну – народного  депутата України

Німченка Василя Івановича – народного  депутата України

Шпенова Дмитра Юрійовича – народного  депутата України

 

Перелік документів, що додаються:

  1. витяг із Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;
  2. витяг із Закону України “Про Конституційний Суд України” від 16.10.1996 № 422/96-ВР;
  3. Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” № 76-VIII від 28 грудня 2014 року;
  4. витяг із Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII;
  5. витяг із Закону України “Про освіту” від 23 травня 1991 року № 1060-XII;
  6. витяг із Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII;
  7. витяг із Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 року № 2998-XII;
  8. витяг із Закону України “Про професійно-технічну освіту” від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР;
  9. витяг із Закону України “Про загальну середню освіту” від 13 травня 1999 року № 651-XIV;
  10. витяг із Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 року № 3721-XII;
  11. витяг із Гірничого закону України від 6 жовтня 1999 року  № 1127-XIV;
  12. витяг із Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” від 23 березня 2000 року № 1584-III;
  13. витяг із Закону України “Про позашкільну освіту” від 22 червня 2000 року № 1841-III;
  14. витяг із Закону України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 року № 2402-III;
  15. витяг із Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-XII;
  16. витяг із Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року 2195-IV;
  17. Постанова Кабінету Міністрів України “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” від 21 жовтня 1995 р. № 848;
  18. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002;
  19. Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005;
  20. Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005;
  21. Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007;
  22. Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008;
  23. Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004;
  24. три примірники конституційного подання та доданих до нього матеріалів.

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов