Ніхто не проти перевірок

Нeщoдaвнo нa сaйті “Сoюз Чoрнoбиль Укрaїни” з’явився мaтeріaл, який стoсується бeзпoсeрeдньo Бoрисa Брoдoвськoгo.

Oднoзнaчнo мoжнa прийти дo виснoвку, щo цe пoв’язaнo з пoпeрeднім інтeрв’ю, якe дaв Бoрис Брoдoвський “Чoрнoбильськoму Прeс-Eкспрeсу”.
Ми знoву звeрнулися дo oтця Бoрисa, щoб він утoчнив дeякі мoмeнти з рoзтaшoвaнoгo тaм мaтeріaлу:
ЧПE: Бoрисe Aндрійoвичу! Як ви прoкoмeнтуєтe інфoрмaцію, рoзміщeну нa сaйті “Сoюз Чoрнoбиль Укрaїни”?
Б. БРOДOВСЬКИЙ: Ви знaєтe, нe скaжу, щo цe приємнo, aлe дoвoдиться мириться зі свoєю публічністю, якa мeні нe зoвсім дo впoдoби. Aлe я свідoмo пішoв нa тaкий крoк, бo ввaжaю зa нeoбxіднe бути рaзoм з людьми, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи і пoтрeбують зaрaз зaxисту і підтримки.
Щoдo публікaції, тo прoстo “Сoюз Чoрнoбиль Укрaїни” викoристoвує нeдoзвoлeні прийoми, і всe цe вжe пeрeйшлo мeжі дoзвoлeнoгo. Пaм’ятaєтe aнeкдoт: У свящeнникa нe булo дітeй, aлe після свaрки з рaбинoм, oстaнній пішoв нa ринoк і рoзпустив чутки, нібитo у свящeнникa син рeцидивіст і ґвaлтівник. При зустрічі рaбин скaзaв свящeнникoві – тeпeр піди і дoвeди всьoму ринку, щo у тeбe нeмaє дітeй.

Так зараз діє і “Союз Чорнобиль України”. Ну не подобається те, що я говорю. А скоріш за все  – бояться того, що ось ось, може щось “виплисти на верх”. Хоча, ми знаємо, що “воно”ніколи і не тонуло, бо є речі, які не тонуть.
Думаю, що все це розраховано на реакцію деякої частини чорнобильців. Просто “кинуто качку”, змішано все в купу, а саме головне спостерігається спроба вибудувати домисли на кшталт – міг приписати дозу, тощо. Зрештою для серйозних звинувачень потрібні факти і лише факти, але їх немає. Тому я, не збираюся ні перед ким виправдовуватись.
Однак в інформації використані образливі терміни, які я не можу залишити без реакції, так як це приниження духовного сану моєї Церкви. Тому, я направлю до Синоду прохання, дати оцінку таким діям, тим більше, що президент “Союз Чорнобиль України” є кавалером орденів УПЦ. До того ж, стаття 32 Конституції України чітко регламентує такі відносини. Зараз я готую судовий позов до організації “Союз Чорнобиль України” щодо нанесення моральної шкоди моїй репутації і, повірте, доведеться винним викласти не малу суму.
ЧПЕ: Борисе Андрійовичу, поясніть, на які моменти посилається “Союз Чорнобиль України” щодо відсутності у вас виїздів в зону ЧАЕС.
Б. БРОДОВСЬКИЙ: Це намагання “Союз Чорнобиль України”, як кажуть – перекласти з хворої голови на здорову. У мене є виїзди в 30-ти кілометрову зону ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Треба уважно дивитися на фінансову довідку, видану військовою частиною у 1987 році, тобто по закінченні проходження військових зборів, пов’язаних з ЛНА на ЧАЕС.
Взагалі, хочу відразу наголосити, що інтерв’ю, це не моє виправдання, а просто пересторога багатьом чорнобильцям, у яких з тих чи інших причин знищені документи підприємствами або військовими частинами. Якщо слідувати логіці Юрія Андрєєва, то таким чином можна піддати сумніву майже всіх ліквідаторів, і в першу чергу з числа тих 18 військових частин, документи яких знищені.
Зрештою, що це за поява нових термінів на кшталт Промисловий майданчик? Давайте будемо апелювати ще термінами – Дах ЧАЕС, Рудий ліс, Могильник № 1 чи № 2, АБК або ще чимось іншим. А ви знаєте, що із-за таких “ініціатив”, які вже мають відображення у деяких нормативно-правових актах, чиновники Пенсійного Фонду відмовляють багатьом людям у призначенні пенсій, тощо. Це все незаконно – це суто “андреєївські новації” і рішення судів з приводу незаконності вимог доказування ліквідаторами місць роботи по ЛНА на ЧАЕС є черговим підтвердження хибності таких підходів і дій. Є закон, а він каже – працював у 1986 році 1 день до 15 червня, 8 днів до грудня 86 року, включно, і 14 днів у 1987 році. Тому повторюсь, що це лише домисли і бажання Юрія Андрєєва, мотиви, яких нехай розповідає не чорнобильцям, а “папуасам”.
З приводу наказів військової частини щодо виїздів в зону ЧАЕС, то це мені смішно читати, адже основним документом у любого ліквідатора, для встановлення статусу та зрештою і призначення пенсій – є військовий квиток і фінансова довідка, у якій вказано кількість виїздів. А те, що накази військовими частинами про виїзди були знищені – це не є моєю особистою проблемою.
На жаль, у багатьох людей виникають із-за цього багато проблем, оскільки з різних причин у них відсутні оригінали фінансових документів, що зараз ставить під сумнів їх статус та призначення пенсій у розмірах, які б вони могли отримувати. Правда є і такі люди, у яких є довідки, але там не відображені виїзди в зону ЧАЕС, проте їм призначені надвисокі пенсії – отут дійсно є проблема.
Зрештою, хотілось би задати запитання Юрію Андреєву: А у нього самого є наказ? На якій підставі він є ліквідатором, яка у нього доза і на підставі чого вона записана? Адже інженерно-технічний працівник станції, за логікою того-таки Андреєва, міг собі будь-що написати і приписати. У них же там була кругова порука, щоб уникнути, в тому числі і відповідальності за скоєний терористичний акт у квітні 1986 року.
Звичайно, що це не адресую простим робітникам станції, адже ми маємо багато прикладів, коли ті ж таки слюсарі, токарі чи кухарки знаходиться у такому ж становищі, як і більшість ліквідаторів, отримуючи мінімальні пенсії. Вони, до речі, також працювали в день аварії, але обділені, якщо не обдурені. Тому, я задаю собі і багатьом запитання: А чи правильна та пролобійована Андреєвим постанова 1210, коли більшість ліквідаторів знаходяться на мінімальних пенсіях або близько до цього? І взагалі: Хто вони такі ці станційні ІТР-ліквідатори?
Зрештою – де і які завдання виконував Юрій Андрєєв, ставши таким собі великим “фахівцем”, намагаючись водночас визначати і вирішувати долі багатьох істинних ліквідаторів? Невже ж сам гасив зруйнований 4-й ректор ЧАЕС, чи скидав радіоактивні осколки палива із даху 3-го реактора? А може, прокладав тунель під ректором? А можливо, був зайнятий роботами з монтування залізобетонних конструкцій, чи виконував роботи по дезактивації. Невже ж разом із солдатами строкової служби стояв в охороні?
Нехай поділиться спогадами! Я особисто, скільки не читав про Чорнобильську катастрофу – ніде не зустрічав прізвища цього діяча. Це вже згодом, з’явилися “герої” на кшталт Андреєва, які удостоювались державних нагород.
Проте у мене, як людини, яка була поряд зі своїми солдатами та які героїчно, шляхом свого життя і здоров’я, виконали з честю і гідністю одне з найскладніших завдань уряду, виникає логічне запитання: А де державні нагороди для кадрових офіцерів, сержантів, старшин і рядових солдатів строкової служби, офіцерів і солдатів, призваних із запасу та багатьох інших простих і скромних ліквідаторів? Невже ж зі списку сьогодні нагороджених всі ці “номіновані” найдостойніші?
ЧПЕ: Борисе Андрійовичу! А як ви дивитеся на ініціативу “Союз Чорнобиль України”  щодо нової перевірки статусу чорнобильців?
Б. БРОДОВСЬКИЙ: Ніхто не проти перевірок. Але це вдарить у першу чергу по здоров’ю багатьох людей, які є дійсними чорнобильцями. Ті, що підробляли статуси і сьогодні є інвалідами ніяк не постраждають, бо свою інвалідність вони також купили.
Зрештою, якщо розпочинати перевірку, то безумовно її необхідно почати з верхівки “Союз Чорнобиль України”. Зауважу, що всіх і без винятку, починаючи з Андреєва. Зрештою, щодо таких як Андреєв – станційних працівників, зараз проводиться робота нашими юристами щодо вивчення відомчих документів, інструкцій, тощо з приводу правильності встановлення цим людям статусу ліквідаторів. Те, що ці люди постраждалі – сумнівів немає, але питання щодо їх статусу, як учасників ЛНА на ЧАЕС, у нас є. Якщо виявимо якісь зачіпки, думаю, що слід чекати з цього питання судового процесу.
Щодо самих учасників ЛНА на ЧАЕС, то у цих людей дійсно можуть виникнути проблеми, оскільки у багатьох, про що я говорив вище, знищені не лише первинні документи, але й документи у військових архівах. Прикладом може слугувати інформація, яку нещодавно озвучив заступник начальника “чорнобильського” департаменту при Міністерстві соціальної політики Сергій Кучеренко, де він повідомив про знищені документи 18 військових частин.
Зрештою щодо ініціатив верхівки “Союз Чорнобиль України”, то я бачу, що все це зводиться до нівелювання статусу чорнобильців, як таких і, зокрема – ролі самих ліквідаторів. Тому, словоблуддя з приводу Промислового майданчику, тощо – робиться не з проста. Припускаю, що це ніщо інше, як замовлення влади щодо зменшення чисельності чорнобильців і самих ліквідаторів – за будь-яку ціну.
Нещодавно, я десь прочитав пропозицію з приводу того, щоб чорнобильці розпочали пікетування Адміністрації Президента, Генеральної Прокуратуру та Міністерства соціальної політики з вимогою здійснення перевірки за списком безпосередньо центрального керівництва “Союз Чорнобиль України”. Можливо, така ідея також має право на життя, оскільки там дійсно є кого і що перевіряти, але я вважаю, що це можна зробити і без пікетування. Пікетування – це вже на той випадок, коли ми побачимо, що влада намагається прикрити “липових” чорнобильців з верхівки “Союз Чорнобиль України”.
ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов