Программа для командировочных

Враховуючи чисельні прохання потерпілих інвалідів ЧАЕС 2 групи, Центр віктімізації Чорнобильської катастрофи розробив і запропонував наступну програму.
1. Подаєте заяву наступного змісту:

До Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
 (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; м. Харків, 61022)        

Заявник:____________________________________________________________________________тел.: ________________________________;e-mail:________________________не має,інвалід ІІ групи ЧАЕСреєстраційний номер ОКПП: _____________________________________

ЗАЯВА

1.  Я, _____________________________________, станом на 26.04.1986 року працював на підприємстві (радгоспі, школі, тощо) на посаді ________________________. 
2.  26.04.1986 року стався вибух на Чорнобильській АЕС, який забруднив радіоактивними ізотопами місцевість де я мешкав і працював.
3.  До 1990 року офіційно повідомлялося про відсутність загрози для здоров’я в ____________________ (назва території де мешкав). Я не отримував ніяких доплат за виконання роботи в умовах радіаційної небезпеки.
4.  1 серпня 1990 р. Мінздрав СРСР в наказі № 318 “Про забезпечення виконання постанови Верховної Ради СРСР ” Про єдину програму по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і ситуації, пов’язаної із цією аварією” розсекретив  тимчасові аварійні межі опромінення для населення працюючого в зонах радіаційного ураження, згідно яких в 1986 році він становив 10 бер на людину. Для зрівняння – Норми радіаційної безпеки НРБ 76/87 навіть для професіоналів встановлювали максимальний рівень переопромінювання 5 бер, для моєї категорії працюючих він складав 0,5 бер. З 1987 року ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи офіційно заборонялося перевищувати переопромінювання в 10 бер.
5.  19.06.1968 року Українська РСР ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці «Про захист працівників від іонізуючої радіації» № 115. Ця Конвенція визначає обов’язок держави забезпечити ефективний захист працюючих в умовах іонізуючої радіації. Рівень переопромінювання в 10 бер за рік визнаний максимально допустимим для ліквідаторів безпосередньо радіаційної аварії.
6.  Я стверджую, що весь 1986 рік працював в умовах радіаційного переопромінювання допустимих тільки для ліквідаторів радіаційної аварії. Це й привело до втрати мною здоров’я, працездатності. Тому є прямою дискримінацією встановлювати для мене рівень пенсійного забезпечення нижчий ніж для ліквідаторів аварії.
7.  Більше того, діючими нормативними документами оплати праці, станом на 1986 рік, оплата праці в умовах радіаційної безпеки повинна була проводитися в кратному розмірі – підвищувалася в 2 рази за забруднення ґрунту, в 2-5 разів за рівень радіації на робочому місці. Але ці нормативи були засекречені. Вони були відсутні на підприємстві де я працював, тому мені недоплатили за виконану роботу значні кошти.
8.  Тільки 14 грудня 1989 року  Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову № 315, якою всі роботи в цій місцевості були внесені до розділу  “Б” списку № 2 виробництв,  цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на  державну  пенсію  на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 12 лютого 1964 р. з моменту аварії на ЧАЕС.
9.  В 1990 році потерпілим від Чорнобильської катастрофи було обіцяно, що буде зроблений перерахунок заробітної плати, отриманої працюючими з урахуванням підвищено та надбавок за виконання роботи в умовах іонізуючого випромінювання, починаючи з 26 квітня 1986 року, з моменту аварії.
10.        Цей перерахунок не було здійснено, так як держава 28.02.1991 року прийняла Закон Української РСР № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – Закон № 796).
11.        Цим законом Україна визнала всю відповідальність за завдане мені пошкодження здоров’я, втрату працездатності внаслідок ліквідації мною Чорнобильської катастрофи, та зобов’язалася відшкодувати завдану шкоду (стаття 13 Закону № 796).
12.        Питання не проведеного перерахунку належної мені підвищеної заробітної плати за роботу  в зоні відчуження Чорнобильської катастрофи було врегульовано наданням мені права отримувати пенсію по інвалідності в розмірі, який в усіх випадках не  може  бути нижчим ніж:
     по I групі інвалідності   – 10 мінімальних пенсій за віком;     по II групі інвалідності  –  8 мінімальних пенсій за віком;     по III групі інвалідності –  6 мінімальних пенсій за віком (ст.. 54 Закону № 796).
13.        28 грудня 2014 року Верховна Рада України змінила редакцію статті 54 Закону № 796. В новій редакції відсутні гарантії держави мінімального розміру пенсії потерпілим від Чорнобильської катастрофи, право встановлювати мінімальний розмір пенсії надано Кабінету Міністрів України.
14.        З 01.01.2015 року набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України № 1210, якою понижений мінімальний гарантований розмір пенсії по інвалідності для потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в 7 разів (замість 8 мінімальних пенсій, постановою встановлено розмір 1,25).
15.        Відповідно розмір моєї пенсії по інвалідності був значно знижений відповідачем.
16.        Так в грудні 2019 року я отримав пенсію по інвалідності в розмірі ________,  замість 13104 гривні (8 х 1638 грн.  = 13104 грн.).
17.        Я рахую такі дії відповідача протиправними, бо не застосовуючи в відношенні мене первісну редакцію статті 54 Закону № 796, яка існувала до 28 грудня 2014 року, відповідач порушує імперативи статей 22, 56 та 58 Конституції України.
18.        Так стаття 22 Конституції України гарантує мені, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Станом на 28 грудня 2014 року у мене існувало право отримувати пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач не мав права зменшувати її розмір в декілька разів. Такі його дії напряму порушили частину 3 статті 22 Конституції України.
19.        З урахуванням статті 1 Закону № 796, яка визначає, що державна політика вимагає повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 13 цього закону, яка встановлює, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, я стверджую про порушення відповідачем статті 56 Конституції України, бо він порушує моє існуюче право на відшкодування за рахунок держави шкоди завданої моєму здоров’ю роботою в умовах понад нормованого рівня іонізуючого переопромінювання.
20.        Стаття 58 Конституції України забороняла відповідачу надавати закону від 28.12.2014 року зворотної сили, і скасовувати наявне в мене право отримувати пенсію по інвалідності в розмір 8 мінімальних пенсій за віком.
21.        Я рахую, що моє право вимагати від держави в особі відповідача нараховувати мені та виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком базується і на імперативах Цивільного кодексу України. Так нарахована мені пенсія по інвалідності повинна відповідати загальним правилам відшкодування щкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’ю, визначеним в § 2 глави 82 Цивільного кодексу України, з урахуванням спеціальних норм Закону № 796.
22.     Загальні правила відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, визначені § 2 глави 82 Цивільного кодексу України в статтях 1195 – 1208. Стаття 1197 визначає розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню.
23. Диспозиція статті 1197 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку (доходу), підлягає відшкодуванню у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності – загальної працездатності.
24. Частина 2 цієї статті встановлює, що якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що з урахуванням гарантій наданих мені статтею 1208 Цивільного кодексу України на відповідне збільшення розміру відшкодування шкоди у зв’язку з підвищенням вартості життя або збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає диспозицією статті 57 Закону № 796 в редакціях до 5.10.2006 р.
25. Станом на сьогодення «розмір відшкодування фактичних збитків» завданих  каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я врегульовано нормами § 2 глави 82 Цивільного кодексу України. Це загальна норма цивільного права, вона гарантує повне відшкодування заподіяного шкоди. Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України (п. 1 ст. 4 ЦК України).
26. Пункт 2 статті 4 ЦК України встановлює правило, що якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
27. Потрібно також врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду в справі № 240/5401/18, провадження № 11-198заі19, розглянутій 16 жовтня 2019 року за позовом Бондарчука Віктора Андрійовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. Велика Палата Верховного Суду визначила, що зменшення розміру раніше призначених пенсій в результаті застосування відповідачем нових правил обчислення є неправомірним з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України (пункт 31 постанови).
28. Пункт 3 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, встановлює основним завданням Головного управління Пенсійного Фонду України  реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення, тобто повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому скасування наявного в мене права отримувати пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, використання відповідачем при розрахунку моєї пенсії по інвалідності формули постанови № 1210 замість гарантованого державою розміру, є протиправним.
На підставі всього вищевикладеного,
ПРОШУ:
1. Здійснити перерахунок належної мені пенсії по інвалідності, відповідно до мого бажання отримувати пенсію в розмірі обчисленому з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року.
2. Застосовувати в відношенні розміру належної мені пенсії імператив статті 54 Закону № 796, відносно якого розмір належної мені пенсії в усіх випадках не може бути меншим ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
3. Надати завірені копії протоколу про призначення моєї пенсії по інвалідності та довідку про розмір отриманих мною пенсій за останні 6 місяців.

«       » __________ __ 2020 року      _____________________ Підпис

2. Після отримання відповіді з відмовою, пропонуємо подати адміністративний позов такого змісту:
        До   Харківського окружного адміністративного суду(майдан Свободи, м. Харків, 61022)        

Позивач:__________________________________________________________________________________тел.: ________________; e-mail: не має,інвалід ІІ групи ЧАЕСреєстраційний номер ОКПП: _________________________
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській областіпл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; м. Харків, 61022; Тел.:  (0577) 157575; е-mail:  gu@kh.pfu.gov.uaКод ЄДРПОУ   14099344




ПОЗОВНА  ЗАЯВА

1.  Я, _____________________________________, станом на 26.04.1986 року працював на підприємстві (радгоспі, школі, тощо) на посаді ________________________. 
2.  26.04.1986 року стався вибух на Чорнобильській АЕС, який забруднив радіоактивними ізотопами місцевість де я мешкав і працював.
3.  До 1990 року офіційно повідомлялося про відсутність загрози для здоров’я в ____________________ (назва території де мешкав). Я не отримував ніяких доплат за виконання роботи в умовах радіаційної небезпеки.
4.  1 серпня 1990 р. Мінздрав СРСР в наказі № 318 “Про забезпечення виконання постанови Верховної Ради СРСР ” Про єдину програму по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і ситуації, пов’язаної із цією аварією” розсекретив  тимчасові аварійні межі опромінення для населення працюючого в зонах радіаційного ураження, згідно яких в 1986 році він становив 10 бер на людину. Для зрівняння – Норми радіаційної безпеки НРБ 76/87 навіть для професіоналів встановлювали максимальний рівень переопромінювання 5 бер, для моєї категорії працюючих він складав 0,5 бер. З 1987 року ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи офіційно заборонялося перевищувати переопромінювання в 10 бер.
5.  19.06.1968 року Українська РСР ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці «Про захист працівників від іонізуючої радіації» № 115. Ця Конвенція визначає обов’язок держави забезпечити ефективний захист працюючих в умовах іонізуючої радіації. Рівень переопромінювання в 10 бер за рік визнаний максимально допустимим для ліквідаторів безпосередньо радіаційної аварії.
6.  Я стверджую, що весь 1986 рік працював в умовах радіаційного переопромінювання допустимих тільки для ліквідаторів радіаційної аварії. Це й привело до втрати мною здоров’я, працездатності. Тому є прямою дискримінацією встановлювати для мене рівень пенсійного забезпечення нижчий ніж для ліквідаторів аварії.
7.  Більше того, діючими нормативними документами оплати праці, станом на 1986 рік, оплата праці в умовах радіаційної безпеки повинна була проводитися в кратному розмірі – підвищувалася в 2 рази за забруднення ґрунту, в 2-5 разів за рівень радіації на робочому місці. Але ці нормативи були засекречені. Вони були відсутні на підприємстві де я працював, тому мені недоплатили за виконану роботу значні кошти.
8.  Тільки 14 грудня 1989 року  Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову № 315, якою всі роботи в цій місцевості були внесені до розділу  “Б” списку № 2 виробництв,  цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на  державну  пенсію  на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 12 лютого 1964 р. з моменту аварії на ЧАЕС.
9.  В 1990 році потерпілим від Чорнобильської катастрофи було обіцяно, що буде зроблений перерахунок заробітної плати, отриманої працюючими з урахуванням підвищено та надбавок за виконання роботи в умовах іонізуючого випромінювання, починаючи з 26 квітня 1986 року, з моменту аварії.
10.        Цей перерахунок не було здійснено, так як держава 28.02.1991 року прийняла Закон Української РСР № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – Закон № 796).
11.        Цим законом Україна визнала всю відповідальність за завдане мені пошкодження здоров’я, втрату працездатності внаслідок ліквідації мною Чорнобильської катастрофи, та зобов’язалася відшкодувати завдану шкоду (стаття 13 Закону № 796).
12.        Питання не проведеного перерахунку належної мені підвищеної заробітної плати за роботу  в зоні відчуження Чорнобильської катастрофи було врегульовано наданням мені права отримувати пенсію по інвалідності в розмірі, який в усіх випадках не  може  бути нижчим ніж:
     по I групі інвалідності   – 10 мінімальних пенсій за віком;     по II групі інвалідності  –  8 мінімальних пенсій за віком;     по III групі інвалідності –  6 мінімальних пенсій за віком (ст.. 54      Закону № 796).
13.        28 грудня 2014 року Верховна Рада України змінила редакцію статті 54 Закону № 796. В новій редакції відсутні гарантії держави мінімального розміру пенсії потерпілим від Чорнобильської катастрофи, право встановлювати мінімальний розмір пенсії надано Кабінету Міністрів України.
14.        З 01.01.2015 року набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України № 1210, якою понижений мінімальний гарантований розмір пенсії по інвалідності для потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в 7 разів (замість 8 мінімальних пенсій, постановою встановлено розмір 1,25).
15.        Відповідно розмір моєї пенсії по інвалідності був значно знижений відповідачем.
16.        Так в грудні 2019 року я отримав пенсію по інвалідності в розмірі ________,  замість 13104 гривні (8 х 1638 грн.  = 13104 грн.).
17.        Я рахую такі дії відповідача протиправними, бо не застосовуючи в відношенні мене первісну редакцію статті 54 Закону № 796, яка існувала до 28 грудня 2014 року, відповідач порушує імперативи статей 22, 56 та 58 Конституції України.
18.        Так стаття 22 Конституції України гарантує мені, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Станом на 28 грудня 2014 року у мене існувало право отримувати пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач не мав права зменшувати її розмір в декілька разів. Такі його дії напряму порушили частину 3 статті 22 Конституції України.
19.        З урахуванням статті 1 Закону № 796, яка визначає, що державна політика вимагає повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 13 цього закону, яка встановлює, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, я стверджую про порушення відповідачем статті 56 Конституції України, бо він порушує моє існуюче право на відшкодування за рахунок держави шкоди завданої моєму здоров’ю роботою в умовах понад нормованого рівня іонізуючого переопромінювання.
20.        Стаття 58 Конституції України забороняла відповідачу надавати закону від 28.12.2014 року зворотної сили, і скасовувати наявне в мене право отримувати пенсію по інвалідності в розмір 8 мінімальних пенсій за віком.
21.        Я рахую, що моє право вимагати від держави в особі відповідача нараховувати мені та виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком базується і на імперативах Цивільного кодексу України. Так нарахована мені пенсія по інвалідності повинна відповідати загальним правилам відшкодування щкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’ю, визначеним в § 2 глави 82 Цивільного кодексу України, з урахуванням спеціальних норм Закону № 796.
22.        Загальні правила відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, визначені § 2 глави 82 Цивільного кодексу України в статтях 1195 – 1208. Стаття 1197 визначає розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню.

23.        Диспозиція статті 1197 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку (доходу), підлягає відшкодуванню у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності – загальної працездатності.
24.        Частина 2 цієї статті встановлює, що якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що з урахуванням гарантій наданих мені статтею 1208 Цивільного кодексу України на відповідне збільшення розміру відшкодування шкоди у зв’язку з підвищенням вартості життя або збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає диспозицією статті 57 Закону № 796 в редакціях до 5.10.2006 р.

25.        Станом на сьогодення «розмір відшкодування фактичних збитків» завданих  каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я врегульовано нормами § 2 глави 82 Цивільного кодексу України. Це загальна норма цивільного права, вона гарантує повне відшкодування заподіяного шкоди. Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України (п. 1 ст. 4 ЦК України).
26.        Пункт 2 статті 4 ЦК України встановлює правило, що якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

27.        Потрібно також врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду в справі № 240/5401/18, провадження № 11-198заі19, розглянутій 16 жовтня 2019 року за позовом Бондарчука Віктора Андрійовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії. Велика Палата Верховного Суду визначила, що зменшення розміру раніше призначених пенсій в результаті застосування відповідачем нових правил обчислення є неправомірним з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України (пункт 31 постанови).
28.        Пункт 3 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, встановлює основним завданням Головного управління Пенсійного Фонду України  реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення, тобто повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому скасування наявного в мене права отримувати пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, використання відповідачем при розрахунку моєї пенсії по інвалідності формули постанови № 1210 замість гарантованого державою розміру, є протиправним.

29.        Я також стверджую, що відповідач, нараховуючи належну мені пенсію по інвалідності в розмірі значно меншому ніж це встановлено гарантіями держави, порушив вимоги  підпункту 4 пункту 4 цього Положення відносно своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати належної мені пенсії по інвалідності. Це протиправно.
На підставі всього вищевикладеного,

ПРОШУ  СУД:
1.    Визнати протиправними дії  Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по перерахунку належної мені пенсії по інвалідності в значно меншому розмірі ніж гарантоване державою розмір, який в усіх випадках не може  бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
2. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати та виплачувати належну мені пенсію по інвалідності, обчисленої в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленим на час нарахування та виплати пенсії, без обмеження розміру пенсії по інвалідності.
3.    Допустити негайне виконання рішення суду, відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України  у межах суми стягнення за один місяць.
Додатки: копія позовної заяви, копія паспорту громадянина України з кодом ОКПО – 2 екз., копія посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії  – 2 екз., копія експертного висновку – 2 екз., копія довідки МСЕК – 2 екз., копія довідки з підприємства (архіву) – 2 екз., копія протоколу про розмір пенсії з пенсійної справи – 2 екз., копія відповіді відповідача – 2 екз., копія довідки про отриману пенсію – 2 екз.
Відповідно до пункту 8 статті 160 КАС України я зазначаю, що є громадянином, віднесеним до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору.
Також я надаю власне письмове підтвердження про те, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
 «      » ___________ 2020 року         ______________ Підпис                                                       

З повагою, Ігор Бургас

0

0

4 комментария к записи “Программа для командировочных”

  1. Аноним:

    А какой коэффициент будет в 2020 году по 59 статье кто-нибудь знает?

  2. Аноним:

    Сколько плача было от гражданских, а оказалось что этот материал им не интересен. Надо же самому что-то делать, а охота чтобы дядя за них делал.

  3. Геннадий:

    И снова по судам?а это сколько месяцев пройдет и снова решения под сукно!правительство Гройсман кинула эту кость раздора между чернобыльцев и поделив их по цвету робы.надо просто требовать дополнения постановы кму по гражданским.

  4. Аноним:

    все верно Геннадий.Вот только некому требовать и пикетов не собирают…

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогахтендерный кредит
Доставка грузов