Прощавай Закон № 796 – ХІІ … ???

020Прoщaвaй Зaкoн № 796 – XІІ … ???
Oт і всe … Прoщaвaй Зaкoн № 796 – XІІ «Прo стaтус і сoціaльний зaxист
грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи»!
Сьoгoдні з пoвнoю впeвнeністю мoжнa ствeрджувaти, щo тeбe приймaли
укрaїнські дeпутaти у дaлeкoму 1991 рoці з єдинoю мeтoю – oбдурити сoтні тисяч
укрaїнськиx ліквідaтoрів aвaрії нa Чoрнoбильській AEС, випустити пaр і вкoтрe
нічoгo нe зaплaтити …
Як зaвжди, в цій прoклятій бoгoм крaїні …

Зa двaдцaть п’ять рoків дії (???) Зaкoну він жoднoгo рaзу нe фінaнсувaвся в
пoвнoму oбсязі. Ніxтo з інвaлідів – ліквідaтoрів нікoли нe oтримувaв визнaчeні ч. 4
ст. 54 Зaкoну 6 – 8 – 10 мінімaльниx пeнсій бeз рішeння суду.
Цeй Зaкoн пo віднoшeнню дo ліквідaтoрів Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи
ствoрив нaбaгaтo більшe юридичнoї нeвизнaчeнoсті (бeззaкoння), в пoрівнянні з
існуючими дo 1991 рoку. Більшe тoгo, сaмe цeй Зaкoн нe дaв рeaлізувaти
чoрнoбильцям – ліквідaтoрaм рoзсeкрeчeні у 1989 рoці пoстaнoви Рaди Міністрів
Укрaїнськoї РСР (тієї жe 207 – 7 Пoстaнoви від 10.06.1986 рoку), згіднo з якoю у
кoжнoгo ліквідатора 1986 року і у більшості ліквідаторів 1987 року, які реально
працювали в зоні аварії, державні пенсії не могли бути меншими 16-ти мінімальних
заробітних плат на місяць. При цьому у всіх – у солдат-строковиків, відряджених,
«партизан», без врахування так званих груп інвалідності ЧАЕС.
Саме дякуючи цьому Закону професіонали, атомщики, середьмашівці,
отримували державні пенсії в десятки разів більші, ніж звичайні ліквідатори, і це
при тому, що шкоди від дії радіації отримали в сотні разів менше. Як кажуть –
битий небитого везе.
Цей Закон дозволив високопосадовцям України уникнути кримінальної
відповідальності за злочинне вбивство тисяч ліквідаторів, яких без всяких засобів
захисту кинули в радіаційне пекло, чудово розуміючи, що більшість не проживе і
кількох років після повернення з Чернобиля.
Дивишся американський документальний фільм про побратима – ліквідатора
Анатолія Грищенко, нагорожденого знаком «Одинокий ястреб» (США) посмертно,
кавалера ордена «Меч Гравінера», посмертно. Літаки стрімко піднімаються в небо,
прощаючись з асом, внесеним до 10 кращих льотчиків світу, в далекій Америці
об’явлено траур – 3 липня 1990 року у клініці міста Сіетл помер Грищенко
Анатолій Дем’янович …
Американські медики успішно провели дуже складну операцію по пересадці
кісткового мозку, але прийшлось ще різати й легені – практично неоперабельна
пухлина. Один з кращих хірургів – онкологів світу скупо змахнувши сльозу, каже:
те що їм не вистачило пів-року – рік, це зрозуміло, у 1989 році льотчик залишився
б живим, а от слова про те, що дані з СРСР про реально отримане опромінення при
підготовці льотчика до операції занижені як мінімум в 15 разів, це вже шок. Шок
для американского медика, але не для нас з Вами. Показати б ще цьому хірургу
медичну картку Анатолія, де вказано, що всі його хвороби не пов’язані з дією
радіації …
І за це, теж, ніхто не відповів …
І ніхто не відповів за тисячі ліквідаторів, які пройшли через дах 3-го блоку …
Страшно читати спогади генерал-майора ГО СССР Тараканова (Тараканов Н.
Д. Две трагедии XX века: Документальные повести. – М.: Советский писатель,1992. – 432 с.), який керував роботою цих «смертників». З’ясовується необхідності
в цих жертвах не було. Цитата: «… был подготовлен «Проект производства работ
по очистке кровель главного корпуса и зданий второй очереди». Этот проект был
разработан одним московским институтом. Он предусматривал применение
двух кранов «Демаг» (производство ФРГ, стоимость — 4,5 миллиона рублей),
очистку кровель клеевыми захватами, использование гидромониторов и насосного
оборудования с давлением 8—10 атмосфер, использование гидравлических
манипуляторов «Фористерн-770» (производство Финляндии).
Исходя из выводов, сделанных по результатам разведки кровель третьего
энергоблока, штабом ликвидации последствий аварии на ЧАЭС был предложен
проект дезактивации кровель, основанный на комплексном использовании крана
«Демаг», который должен быть установлен в северной части энергоблока,
гидромониторов, дистанционно управляемых механизмов и полу-дистанционных
ручных приспособлений.
Предусматривалась также установка крана «Либхер» для подачи
оборудования на кровли. Проект был одобрен правительственной комиссией, но
тоже не был реализован ввиду занятости «Демагов»».
І тоді послали солдат, «партизан», лопатами розгрібати ядерні завали.
Але Тараканов «забув» сказати про ще одну правду, ось одна цитата, теж
генерал – майора, але вже КГБ.
«Миронюк Андрей Яковлевич. Год рождения 1928. Генерал КГБ. В декабре
1986 был назначен начальником Особого отдела КГБ по контролю за проведением
работ по ликвидацией последствий аварии на ЧАЭС:
«Особым отделом были вскрыты серьёзные факты очковтирательства,
имевшие место в октябре-ноябре 1986 года. Согласно имевшимся в штабе отчётам,
с крыши 3-го энергоблока было сброшено 370 тонн радиоактивной массы, тогда
как, по заключению специалистов, кровля не выдержала бы и половины такого
веса. Уровень радиации там был не 500 рг/ч, как сказано в отчёте, а более 1,5 тысяч
рг/ч, в связи с чем дозы облучения личного состава рассчитывались на смену
неверно, что привело к неоправданному, преступному поражению большого
количества ликвидаторов.
Был выявлен и такой факт. Еще в октябре 1986 года руководство ЧАЭС
подписало акт, что все помещения 3-го энергоблока дезактивированы на 95 %,
однако проведенные в декабре обследования показали, что из 1180 помещений
энергоблока очистку прошли лишь 80 (6,8 %). Остальные даже не открывались. В
результате занижения уровня радиации в отчётах многие ликвидаторы получили
запредельные дозы» …
І мало не забув головного винуватця в наших стражданнях після 26 квітня
1986 року – колишнього президента СРСР горбачова, який сказав: «Ми нічого не
знали… До 2 травня 1986 року я вважав, що аварія незначна …»
Ну да нехай Бог йому буде суддею …
Який цинізм – зараз вже напевно можна сказати, що починаючи з перших
годин після аварії все, що було пов’язано з аварією, було під контролем фахівців з
«Радієвого інституту ім. В. Г Хлопина.» (Міністерство Середнього
машинобудування СРСР), тієї самої контори, яка з 1922 року контролювала всі
роботи, пов’язані з радіацією).
І можливо саме тому, що починаючи з 10 травня 1986 року це Міністерство
взяло на себе всі роботи в Чорнобилі, й виникла Постанова 207-7.Десь так … Прощавай Закон № 796 – ХІІ «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» …
Ліквідатор аварії на ЧАЕС
(квітень-травень 1986 року)
Віктор Гайдак

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов