Выступления на расширенном заседании Кабинета Министров Украины

Віцe-прeм’єр-міністр Укрaїни Юрій Бoйкo:

– Шaнoвний Віктoрe Фeдoрoвичу, Вoлoдимирe Вaсильoвичу, Микoлo Янoвичу!

Ми увaжнo підійшли дo рoзрoбки прoгрaми підтримки рeaльнoгo сeктoру eкoнoміки і виділили для сeбe три гoлoвниx блoки питaнь, пo якиx пoчaли рoбoту.

Пeршe – цe aнтикризoві зaxoди. Вoни стoсуються зaпуску підприємств, які сьoгoдні нe прaцюють. Їx 5 нaйбільшиx у нaшій крaїні – цe двa фeрoсплaвниx зaвoди, 2 нaфтoпeрeрoбниx і “Кaрпaтнaфтoxім”. Зaпуск циx підприємств дaсть нaм дoдaткoвo прoтягoм кaлeндaрнoгo рoку приблизнo 60 млрд. грн. прoмислoвoгo вирoбництвa, a цe мaйжe 2% зрoстaння дo сьoгoднішньoгo рівня.

Ми зaвeршили пeрeгoвoри і підписaли мeмoрaндум щoдo зaпуску фeрoсплaвниx підприємств і нaйближчим чaсoм зaпускaються ці двa зaвoди. У п`ятницю в нaс нaрaдa із пуску “Кaрпaтнaфтoxім”, якa підвoдить вжe підсумки під прoпoзиціями і влaсників, і нaшoгo Уряду. Ми, нe дoчікуючись зaвeршeння aнтидeмпінгoвoгo рoзслідувaння, пoчaли пeрeгoвoри з влaсникaми нaфтoпeрeрoбниx підприємств, oчікуємo тaкoж нa відпoвіднe рoзуміння і зaпуск циx підприємств. Цe блoк aнтикризoвиx зaxoдів.

Другий блoк – цe підтримкa пріoритeтниx гaлузeй прoмислoвoсті, прo які скaзaв Микoлa Янoвич. Ми виділили, з урaxувaнням критeріїв вaжливoсті для eкoнoміки і суспільствa, 5 гaлузeй: мeтaлургія, aвіaційнa гaлузь, aвтoмoбілeбудувaння, суднoбудувaння і сільгoспмaшинoбудувaння.

Відібрaли 29 прoeктів. Дякую фінaнсoвoму блoку, зa нaми зaкріплeний Укрeксімбaнк. Нaшa рoбoчa групa, Мінпрoмпoлітики рaзoм з Укрeксімбaнкoм відібрaлa вжe 20 прoeктів, з якиx 16 підтримaлa, і пoчинaється прaктичнa рeaлізaція з підписaння крeдитниx угoд щoдo фінaнсувaння циx прoeктів. Вoни стoсуються підтримки кoнкрeтниx підприємств. Сумaрнa рeaлізaція нaшиx бізнeс-плaнів дaсть нaм мoжливість підвищити прoтягoм кaлeндaрнoгo рoку зрoстaння прoмислoвoгo вирoбництвa нa циx підприємствax нa 20 млрд. грн. і дoдaткoвo ствoрити 30 тис. рoбoчиx місць.

Критeрії, які ми відпрaцьoвувaли з вибoру циx гaлузeй, прoйшли oпрaцювaння нe тільки у нaшoму Мінпрoмпoлітики, a й в нaукoвиx кoлax. Цe здeбільшoгo стoсується підвищeння прoмислoвoгo вирoбництвa і ствoрeння рoбoчиx місць.

Трeтій блoк питaнь – цe інфрaструктурні прoeкти. Їx у нaс 18. Пeрeвaжним чинoм вoни стoсуються eнeргeтичнoї гaлузі і вaжливі нe тільки з тoчки зoру eнeргeтичнoї бeзпeки і зaбeзпeчeння нaшoгo вирoбництвa eнeргeтикoю, a тaкoж є лoкoмoтивaми для іншиx гaлузeй прoмислoвoсті з їx рeaлізaції.

У нaс дві мoдeлі фінaнсувaння циx прoeктів. Пeршa – цe міжнaрoдні фінaнсoві устaнoви. Як приклaд, мoжнa нaвeсти будівництвo висoкoвoльтнoї мeрeжі Рівнe – Київ і мeрeжі Зaпoрізькo-Кaxoвськa, дe ми будуємo пoвністю нa кoшти ЄБРР і Єврoпeйськoгo інвeстиційнoгo бaнку. Цe пeршa мoдeль.

Другa мoдeль – цe зaлучeння oблігaцій внутрішньoгo зaйму в устaвний кaпітaл кoмпaній, які будують інфрaструктурні прoeкти. Цe тaкoж відпрaцьoвaнa мoдeль у минулoму рoці. Ми відпрaцювaли в кoмпaнії “Укргідрoeнeргo”, кoли пoбудувaли пeршу чeргу Дністрoвськoї ГAEС. Тaким жe чинoм ми плaнуємo рeaлізувaти ці інфрaструктурні прoeкти зa рaxунoк влaсниx кoштів і в цьoму рoці.

Ми рoзуміємo, щo ми пoвинні дoсягти кінцeвoгo рeзультaту, і дужe швидкo, і впeвнeні в успіxу, тoму щo в нaс є кoмaнднa грa з eкoнoмічним блoкoм і пoвнe рoзуміння з зaкoнoдaвчим oргaнoм пo циx питaнняx.

Дякую зa увaгу!

 

 

Віцe-прeм’єр-міністр Укрaїни Oлeксaндр Вілкул:

– Шaнoвний Віктoрe Фeдoрoвичу, Микoлo Янoвичу, Вoлoдимирe Вaсильoвичу!

Я дoпoвідaю прo зaxoди з рoзвитку інфрaструктури тa інші вaжливі для крaїни прoeкти. Під чaс їx рoзрoбки були прoвeдeні кoнсультaції і з грoмaдськістю, і з прoвідними вітчизняними тa зaкoрдoнними фaxівцями.

Прoгрaмa дії у циx гaлузяx нoсить дoсить прaгмaтичний xaрaктeр. Вoнa сприятимe кoнкурeнтoспрoмoжнoсті вітчизнянoї eкoнoміки, рoзвитку лoгістичнoгo пoтeнціaлу тa підвищeнню кoмфoрту життя грoмaдян. Я зупинюсь нa ключoвиx нaпрямкax.

У рaмкax мoдeрнізaції зaлізничнoї інфрaструктури зaплaнoвaнo знaчнe oнoвлeння руxoмoгo склaду Укрзaлізниці. Сeрeд вeликиx прoeктів – “Eлeктрифікaція зaлізничниx нaпрямків”, “Будівництвo нoвoгo двoкoлійнoгo Бeскидськoгo тунeлю”. Рoзвитoк зaлізничнoї інфрaструктури підвищить лoгістичний, в тoму числі трaнзитний пoтeнціaл нaшoї дeржaви, підвищить кoмфoрт пeрeвeзeння пaсaжирів тa збільшить швидкість руxу.

Aвіaція. В Oдeсі тa Дніпрoпeтрoвську нa умoвax дeржaвнo-привaтнoгo пaртнeрствa будуть рeкoнструйoвaні aeрoпoрти. Тaкoж дeржaвa ствoрить мoжливoсті для рoзвитку aeрoпoртів Сімфeрoпoля, Лугaнськa, Київ-Жуляни тa іншиx. Для дoсягнeння єврoпeйськиx стaндaртів будe прoвeдeнa мoдeрнізaція aeрoнaвігaційнoї систeми.

Принцип дeржaвнo-привaтнoгo пaртнeрствa дoзвoлить рeaлізувaти вeликі прoeкти в Oдeськoму, Южнoму, Фeoдoсійськoму, Іллічівськoму тa іншиx пoртax. Зaвдяки цьoму будe знaчнo рoзвинутo мoжливoсті пoртoвoї гaлузі, якa мaє пoтeнціaл стaти “тoчкoю швидкoгo зрoстaння”.

Трaмвaї тa трoлeйбуси oбoв’язкoвo укрaїнськoгo вирoбництвa зі ступeнeм лoкaлізaції нe мeнш, ніж 80%, oнoвлять руxoмий склaд нaшиx міст. Будуть зaдіяні eнeргoзбeрігaючі тexнoлoгії з eкoнoмією дo 40% eлeктрoeнeргії, тa врaxoвaні всі умoви для пeрeвeзeння пaсaжирів з oсoбливими пoтрeбaми.

Зaвдяки придбaнню aвтoбусів сeрeдньoї тa, пeрш зa всe, вeликoї пaсaжирoмісткoсті, будe зaбeзпeчeний  пeрexід від здeбільшoгo пeрeoблaднaниx мaршрутoк дo якісниx пeрeвeзeнь. У цій прoгрaмі для підтримки укрaїнськoгo aвтoмoбільнoгo вирoбництвa плaнується зaстoсувaти мexaнізм пільгового кредитування – компенсації держави частки відсотків за кредитами.

Продовжиться реконструкція і масштабний ремонт автомобільних шляхів.

На Ваше доручення, пане Президенте, буде добудовано міст через річку Дніпро в м. Запоріжжя, збудовані об`їзні дороги навколо великих міст та сучасні автомагістралі. Продовжиться безумовне виконання Вашого доручення щодо створення якісної автомагістралі, яка буде з`єднувати країну зі сходу до заходу, від кордону до кордону.

Програмою активізації розвитку економіки передбачено державне фінансування заходів з підготовки та проведення в Україні Євробаскету-2015. Для нас дуже велика честь, що Ви особисто очолили координаційний комітет. Кошти підуть на будівництво тренувальних спортивних комплексів і баз, капітальний ремонти Київського “Палацу спорту” та “Метеору”, а також інвестиції в інфраструктуру міст, що прийматимуть фінал чемпіонату Європи з баскетболу.

Продовжиться реалізація Програми “Хокей України”, в тому числі цього року будуть відкриті  сучасні льодові арени в Луганську, Дружковці та Севастополі.

У рамках реформування житлово-комунального господарства, яке одне із найскладніших галузей, передбачено низку ключових заходів, зокрема: стимулювання створення ОСББ за допомогою держави; модернізація централізованих систем тепло-, водопостачання та водовідведення; обладнання будинків сучасними приладами обліку; капітальний ремонт ліфтів.

В 2012 році більше, ніж 4 тис. українських родин отримали житло завдяки допомозі держави. На виконання Вашого доручення щодо збільшення темпів будівництва будуть активізовані діючі програми доступного житла та молодіжного кредитування, водночас буде розпочата Програма будівництва житла індустріальним методом.

Шановний Вікторе Федоровичу, розвиток будівництва стимулює розвиток виробництва будівельних матеріалів. Аксіомою є те, що одне робоче місце будівництва стимулює створення п`яти робочих місць у суміжних галузях. Наразі вже використовується у нас понад 70% будівельних матеріалів українського виробництва. Україна має всі можливості для того, щоб збільшити цей показник вже в цьому році до 80%. Це конкретні речі.

Проекти, що викладені в Програмі активізації розвитку економіки дадуть потужний імпульс для розвитку вітчизняної промисловості, зокрема машинобудування, будівельної галузі. Це збільшить внутрішній ринок металопрокату, що дуже важливо для нашої експортоорієнтованої української металургії, а це – нові робочі місця, розвиток технологій, підвищення зарплати та реінвестиції у нові виробництва.

Дякую за увагу!

 

 

Міністр соціальної політики України Наталія Королевська:

– Шановні Вікторе Федоровичу, Миколо Яновичу, Володимире Васильовичу! Шановні присутні!

Я переконана, що кінцевим критерієм оцінки нашої програми буде думка людей, а вона формується на основі того, наскільки комфортнішим стало життя, наскільки більш забезпеченою та захищеною буде почувати себе кожна людина. І наше завдання – дати людям впевненість у своєму майбутньому та майбутньому своїх дітей.

Тому, розглядаючи і приймаючи Програму активізації розвитку економіки, ми даємо відповідь: наскільки її реалізація змінить життя людей на краще. Чи відчують на собі конкретні наслідки лікарі, вчителі, пенсіонери, інваліди, чорнобильці, малозабезпечені сім’ї? І яким буде соціальне самопочуття людей після її реалізації?

Як Міністр соціальної політики я бачу, що реалізація Програми розвитку економіки відкриває перед суспільством три найважливіші соціальні перспективи, які цілком вкладаються у логіку Програми реформ Президента і Національного плану дій.

Перша перспектива – це розвиток ефективної зайнятості в країні, створення високотехнологічних робочих місць, підвищення доходів громадян та легалізація зарплат. Реалізація цього дозволить забезпечити гідну оплату праці професіоналів-бюджетників, адже лікарі, вчителі, викладачі повинні отримувати достатньо для того, щоб не шукати додаткові заробітки. І з цією метою ми плануємо значно скоротити, а згодом повністю ліквідувати розрив між посадовим окладом І розряду єдиної тарифної сітки та розміром мінімальної зарплати.

Також наша мета – до кінця 2014 року ліквідувати прострочену заборгованість із зарплати, яка сьогодні складає понад 1 млрд. грн.

Для захисту прав працівників у разі банкрутства підприємств на виконання Національного плану дій ми опрацьовуємо можливість створення гарантійного фонду забезпечення виплати зарплат працівникам і вже підготували відповідний законопроект.

Крім цього, реалізація програми зробить можливим формування споживчого кошику відповідно до європейських стандартів. Це допоможе осучаснити прожитковий мінімум.

Друга перспектива внаслідок реалізації програми – це досягнення справедливості в системі пенсійного забезпечення та соціального захисту. Держава може і повинна гарантувати кожному громадянину можливість нормально харчуватися, купувати ліки, одяг, відпочивати та загалом вести гідне життя після того, як людина виходить на пенсію. І для цього нашими першочерговими пріоритетами є ліквідація дефіциту Пенсійного фонду, який в 2013 році складає 21 млрд. 800 млн. грн., та перехід до накопичувального компоненту пенсійної системи, тобто другого рівня продовження осучаснення пенсій для 12 млн. пенсіонерів, які отримують сьогодні трудові пенсії, що ліквідує так звану пенсійну зрівнялівку та гарантує пенсії відповідно до стажу роботи та заробітку людини.

Третя перспектива – це посилення соціального захисту найвразливіших категорій громадян, у першу чергу інвалідів, ветеранів війни, чорнобильців, дітей, позбавлених батьківського піклування, малозабезпечених сімей тощо. Держава сьогодні має суттєві соціальні зобов’язання щодо забезпечення громадян, які потребують соціальної підтримки. І до програми включено низку заходів, які дозволять активізувати соціальний розвиток і одночасно підтримати вітчизняних товаровиробників, зокрема:

перше – запровадити механізм стимулювання зайнятості інвалідів та державної підтримки підприємств, громадських організацій інвалідів, що дасть нам змогу зберегти понад 10 тис. робочих місць, на яких працюють інваліди;

друге – реалізувати нестандартні рішення, які дозволять забезпечити найвразливіші категорії громадян спеціалізованим житлом, відповідно до потреб;

третє – реалізувати комплексну програму з модернізації системи відпочинку та оздоровлення дітей, санаторно-курортного лікування ветеранів, осіб з інвалідністю і у тому числі дітей-інвалідів;

четверте – забезпечити підвищення якості соціальних послуг, що надаються населенню.

У цьому напрямі насамперед має бути створена сучасна соціальна інфраструктура, що забезпечить надання послуг зі стаціонарного догляду  осіб похилого віку, інвалідів та запровадження нової послуги, що забезпечить більш раціональне використання бюджетних коштів.

П’яте і дуже важливе – це забезпечити подальший розвиток інституту соціальних фахівців та удосконалення роботи територіальних  центрів соціального обслуговування.

Шановний Вікторе Федоровичу! Шановні присутні! Я вважаю, що наведені програмою заходи економічного стимулювання дадуть чималий ефект, дозволять акумулювати додаткові ресурси і створити додану соціальну вартість.

У той же час ми знаємо, що ресурсів ніколи не буває багато. І ми не можемо дозволити собі ситуацію, коли ресурси витрачаються марно, коли їх отримують ті, хто їх найменше потребує, коли замість фінансування соціальних послуг ми фінансуємо соціальні заклади.

Я хочу нагадати народним депутатам, що ресурсів ніколи не буває багато, і ми не можемо собі дозволити використовувати їх сьогодні марно.

Тому ми сьогодні працюємо над запровадженням єдиної інформаційної платформи, яка об’єднає в єдине ціле всю систему соціального захисту і забезпечить максимальне адресне надання допомоги тим, хто її найбільш потребує. І таким чином ми зможемо забезпечити максимальну ефективність та цільове призначення державної допомоги, щоб кожна соціальна гривня наближала суспільство до справедливості.

Дякую за увагу!

 

 

Міністр фінансів України Юрій Колобов:

– Шановний Вікторе Федоровичу! Шановний Володимире Васильовичу! Шановний Миколо Яновичу! Шановні присутні!

Досягнення економічного добробуту держави безпосередньо залежить від бізнес-клімату в країні та ефективної реалізації інвестиційних проектів. В умовах фінансово-економічної нестабільності в світі, ефективна державна підтримка розвитку внутрішнього виробництва є важливим завданням.

Формами державної підтримки виступають як пряме бюджетне фінансування, так і бюджетні програми здешевлення процентних ставок та запозичення. Однак, обмеження ресурсів державного бюджету стримує розвиток окремих інвестиційних, інноваційних програм, тому від Уряду вимагається вжити дієвих заходів, які мають здійснюватися за умови скоординованої політики всіх гілок виконавчої влади, зокрема від відповідних міністерств та відомств разом з Національним банком України.

Одним із вагомих важелів державної підтримки суб`єктів господарювання є механізм надання державних гарантій за зобов`язаннями, які залучаються для реалізації пріоритетних інвестиційних проектів. Традиційні державні гарантії надаються на залучення фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку виключно суб`єктам господарювання, які належать до державного сектору економіки. У 2013 році розмір державних гарантій, визначено на рівні 50 млрд.

З метою забезпечення інвестиційного імпульсу Урядом України запропоновано новий механізм реалізації економічних реформ, започаткованих Президентом України, а саме: здійснення капітальних видатків держави понад обсяги бюджетних призначень. З цією метою надання державних гарантій можливе для забезпечення виконання боргових зобов`язань головних розпорядників бюджетних коштів.

З метою розвитку державного приватного партнерства, залучення іноземних інвесторів пропонується передбачити можливість надання державних гарантій за зобов`язаннями Українського банку реконструкції та розвитку, який може залучати фінансові ресурси для реалізації комерційних самоокупних проектів від приватного сектору.

Підтримка Уряду реалізації інвестиційних проектів пропонується за рахунок компенсацій з державного бюджету, процентів за запозиченням частково або в повному обсязі, процентів за запозиченнями та частини запозичень. Законом України “Про Державний бюджет на 2013 рік” на дані цілі передбачено 2,6 млрд. грн. Залучення коштів можливі як на умовах банківського кредитування, так і шляхом випуску облігацій.

Хочу звернути увагу, що основними критеріями відбору проектів під державні гарантії є підтвердження самоокупності проекту, або зниження навантаження на бюджет в майбутніх періодах за рахунок економічного ефекту від реалізації такого проекту та гарантії збуту продукції. Саме такі умови відбору проектів дозволять забезпечити високу ефективність запропонованого механізму та зворотність залучених коштів. При цьому перевага буде надаватися проектам, які стимулюють підтримку національного товаровиробника при забезпеченні ним нарощування експорту, імпортозаміщення, енергозбереження та вирішення соціальних проблем.

Хочу наголосити, що відповідальність за цільове використання коштів запозичення, строки та якість реалізації інвестиційного проекту буде покладено на головного розпорядника бюджетних коштів.

Особливою умовою звернення за державною гарантією, будь то головний розпорядник бюджетних коштів чи держпідприємство, буде наявність готової проектної пропозиції, що включатиме: опис цілей та завдань проекту; ресурси, необхідні для реалізації проекту; джерела погашення залучення; ТЕО, що підтверджує самоокупність або зниження навантаження на бюджет у майбутніх періодах та гарантії реалізації продукції на ринкових засадах; сертифікати, ліцензії, проектна та інша дозвільна документація тощо.

Окремо хочу звернути увагу на нововведення – проведення аналізу проектних пропозицій та прийняття рішення щодо доцільності їх реалізації. З цією метою планується:

– створення міжвідомчої робочої групи на базі Мінекономрозвитку, до складу якої увійдуть представники Мінекономрозвитку, Мінфіну, НБУ та комерційних банків (за згодою), інших центральних органів виконавчої влади, залежно від напрямку проекту;

– створення фінансово-кредитної ради, яка розглядатиме пропозиції міжвідомчої робочої групи та приймати рішення щодо доцільності реалізації проекту. До її складу увійдуть Перший віце-прем’єр-міністр України, Віце-прем’єр-міністр України, Міністр фінансів, Міністр доходів і зборів, Міністр економічного розвитку та торгівлі, Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, Міністр промислової політики, Міністр аграрної політики та продовольства, голова правління Національного банку та представники банків України (за згодою).

Особливу роль у роботі міжвідомчої робочої групи буде відведено банкам України, які зорієнтовані на високу поверненість виданих коштів. Враховуючи їх великий досвід опрацювання проектів при рішенні з кредитування, в тому числі відсіювання неробочих проектів, основною функцією банків у роботі міжвідомчої групи буде аналіз ТЕО проекту на предмет самоокупності і ринків збуту продукції, визначення впливу на бюджет, визначення обсягу ресурсів, необхідних для реалізації проекту, підтвердження необхідності залучення ресурсів і пропозицій щодо джерел повернення залучення.

При цьому до банків-учасників висуваються такі вимоги:

– створення структурного підрозділу з фінансування проекту під державні гарантії з наявністю профільних спеціалістів, у тому числі капітального будівництва;

– надання коштів під державні гарантії на умовах ефективної ставки, встановленої Кабінетом Міністрів за згодою РНБО, та строк кредитування до семи років;

– участь у роботі комітетів з конкурсних торгів головних розпорядників та держпідприємства, позичальників при реалізації проекту з правом дорадчого голосу;

– контроль та перевірка цільового використання коштів;

– контроль за строками та якістю реалізації проекту.

Нововведення також торкнуться і порядку подання документів для отримання державних гарантій.

Проектна пропозиція, оформлена належним чином, подається головним розпорядникам або органам управління держпідприємства до Мінекономрозвитку, що забезпечено функціями Секретаріату міжвідомчої робочої групи. Висновок міжвідомчої робочої групи про економічну ефективність проекту розглядатиме Фінансово-кредитна рада. Після прийняття позитивного рішення Фінансово-кредитною радою щодо реалізації проекту під державні гарантії проект рішення буде винесено на затвердження Кабінету Міністрів.

Впровадження нових механізмів у кредитуванні економіки під державні гарантії сприятиме створенню умов для розширення джерел фінансування, пріоритетних інвестиційних проектів, на цій основі – зростанню темпів економічного розвитку та підвищенню життєвого рівня українського народу.

Впевнений, що запропонований механізм дозволить забезпечити:

– стимулювання розвитку економіки вже у 2013 році;

– реалізацію низки інвестиційних проектів, які матимуть значний економічний ефект для держави;

– фінансування значного обсягу капітальних вкладень без створення додаткового навантаження на бюджети майбутніх періодів;

– підтримку національного товаровиробника, розвиток імпортозаміщення та експортоорієнтованих галузей;

– підвищення енергоефективності та енергозбереження;

– встановлення дійового контролю за реалізацією проекту.

Дякую за увагу!

 

 

Голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Папієв:

– Вельмишановний пане Президенте! Шановний Миколо Яновичу, Володимире Васильовичу, члени Уряду та запрошені!

Перед тим, як висловитися по проекту державної програми, дозвольте коротко проінформувати керівництво держави про те, що ситуація в Чернівецькій області за підсумками роботи у 2012 році та за  два місяці 2013 року стабільна і контрольована. Люди належно оцінюють роботи місцевої і місцевої влади. І про це також, на мій погляд, свідчать результати лютневих довиборів до обласної ради.

Регіон працює з Урядом над вирішенням своїх проблем, фінансового забезпечення реалізації соціальних ініціатив Президента України, що стосується реформування медицини.

І, користуючись нагодою, у нас зараз  проходять збори громад сіл, є величезне прохання. Підготовлено вже у нас проект створення перинатального центру в Чернівецькій області. Дуже велике прохання, Вікторе Федоровичу. Ми готові  в 2013 році розпочати і збудувати його.

І також по невідкладній медичній допомозі. Прохання – рухомий склад. Потреба складає сьогодні 86 “швидких допомог”. Чернівецька область – це найменша область в Україні. І дуже велике прохання до Вас.

Також хотілось обговорити бачення принципів і механізмів передачі управлінських повноважень на місцях. Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, яку представив Уряд, базується на новому економічному баченні розвитку України. Бо, якщо так подивитися за великим рахунком, світовим гравцям на ринках продукції потрібна Україна як країна споживання, там, де сформоване суспільство споживання, там, де всіляко стимулюються споживацькі настрої.

І та програма, яка сьогодні запропонована Урядом, дає чіткий сигнал і українському суспільству, і світовому співтовариству про бачення Урядом та владою майбутнього України як країни з високим рівнем виробництва, з високим рівнем конкурентоздатності, з високим рівнем інвестиційної привабливості, із високим рівнем реалізації власної продукції на вітчизняному ринку, із високим рівнем купівельної спроможності людей, і вже як наслідком – із високим рівнем споживання.

Але наскільки реалізація програми змінить соціально-економічну ситуацію в нашому регіоні, в Чернівецькій області, і найголовніше – наскільки це відіб`ється на соціальному самопочутті людей, наскільки кожен громадянин самостійно відчує через два роки, що прорив в економіці покращив його добробут і благополуччя?

Спробую дати відповіді на ці питання, розглядаючи обговорювану програму крізь призму регіональних особливостей території, яку маю честь представляти.

Чернівецька область – це найменший за площею та населенням регіон України. У нас незначний економічний потенціал. Доля області в загальному обсязі валового національного продукту становить 0,9%. Це на 65% дотаційний регіон.

Тому ми визначили зараз точки зростання, бо водночас Буковина має і свої сильні сторони, і свою унікальність, що має основою стати розвитку нашого країну.

Так, в Чернівецькій області на сьогодні будується найпотужніший енергетичний об`єкт держави – Дністровська гідроакумулююча станція. Те, що в грудні минулого року ви прийняли доповідь про готовність верхньої водойми, дало змогу збільшити вже в 4 рази виробництво електроенергії. До 22 грудня, до Дня енергетики, і є підтримка Уряду, я вдячний Уряду і міністерству ми можемо запустити другий гідроагрегат.

Потреба в коштах складає 2 млрд. 100 млн. грн. Частину тарифу покриває сьогодні інвестиційна складова – 700 млн. Якраз нові механізми внутрішніх облігацій дадуть змогу сьогодні запустити до 22 грудня другий гідроагрегат, а наприкінці зими – на початку весни 2015 року запустити третій гідроагрегат і завершити першу чергу, і це буде найпотужніша гідроакумулююча станція в Європі.

Чернівецька область сьогодні має всі можливості для того, щоб (хоча й невелика область) стати лідером в Україні серед областей України з виробництва електроенергії. Це крок до самодостатності нашого регіону, бо ми ставимо перед собою мету, щоб Буковина, наш край, був самодостатній.

Шановні колеги! Ми також плануємо точки розвитку, і там, де плануємо, зайняти перше місце серед регіонів України. Це садівництво. За темпами висадки садів ми сьогодні займаємо перше місце по Україні, за темпами будівництва складів з газовим середовищем також перше місце.

По птахівництву. У вересні у нас буде введений новий комплекс. Якщо сьогодні Чернівецька область по заміщенню яловичини займає перше місце серед областей України, то це дає змогу в 2014 році виробити цієї продукції більше, ніж всі області України разом узяті.

Шановні учасники засідання! Серед пріоритетних напрямків державної програми ми виокремили ті, які найбільш відповідають особливостям нашого регіону, і це наші точки зростання: привабливий інвестиційний клімат через транскордонне співробітництво; розвиток АПК і виробництво чистої сільгосппродукції; потенційні транспортні можливості нашої прикордонної області.

І ще одне прохання, пане Президенте. Було Ваше доручення. У нас зростання відвідуваності туристами Чернівецької області за 2012 рік склало 18%. І ми маємо ще змогу збільшити його, але тоді, коли швидкий потяг Чернівці – Київ в ХХІ столітті йде 16 годин 500 км, прохання все ж таки… Є зараз домовленість відновити маршрут через Молдову, і це дасть змогу пришвидшити його рух на 4,5 години. Я був у Мінінфраструктури два тижні тому, говорили з цього питання. Практично все узгодили.

Для нас надзвичайно важливим також є усунення адміністративних бар’єрів для розвитку бізнесу. Це дасть змогу розширити підприємницьку діяльність та збільшити надходження до бюджетів. Збільшиться рівень зайнятості працездатного населення. В умовах регіону з надлишком робочої сили це стане відчутним фактором соціальної стабільності та поверненням українських заробітчан з Європи  до дому.

Шановні колеги! Активізувати ці процеси можливо тільки на місцях, в конкретних населених пунктах, на конкретних територіях. А для цього  необхідно змінити підходи від системи галузевого управління в Україні до системи управління територіями.

 

 

Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова:

– Шановний пане Президенте, Прем’єр-Міністре, Голово Верховної Ради, члени Уряду, запрошені!

Реформи медичної сфери та нова політика охорони здоров’я є одним із пріоритетів модернізації країни, проголошених Президентом нашої країни Віктором Федоровичем Януковичем.

В останні роки в країні сформувалось усталене розуміння, що саме ця сфера формує якість життя кожного українця, кожної родини, суспільства в цілому.

Водночас медицина стає однією із найперспективніших галузей економіки ХХІ століття, адже попит на здоровий спосіб життя, довголіття, нові можливості подолання важких хвороб, реабілітації інвалідності буде лише зростати.

Фактично ми є свідками і учасниками формування глобального медикопромислового комплексу, що включає в себе як послуги, так і виробництво нових технологій, обладнання, фармацевтичної продукції, інфраструктури, профілактики та здорового способу життя.

Саме в такому контексті ми розглядаємо запропоновану Урядом Програму активізації розвитку економіки на поточний та наступні роки. Ми розглядаємо економічний ефект від медичної реформи не у вузькогалузевому, а в загальноекономічному масштабі.

Перш за все реформа медичної сфери відкриває нові можливості та перспективи для створення висококваліфікованих робочих місць і буде забезпечувати нову якість послуг. Зокрема, ми продовжимо формування мережі первинної медичної допомоги на основі нових стандартів. До кінця 2013 року планується створити 548 центрів первинної медико-санітарної допомоги.

Плануємо неухильно впроваджувати нові часові стандарти надання екстреної медичної допомоги. 2013 рік – це перший рік реалізації Закону України “Про екстрену медичну допомогу”. З цього року щорічно Уряд почне закуповувати біля тисячі санітарних машин марки В и С для того, щоб забезпечити поновлення медичного автотранспорту.

У цьому році більше ніж 230 млн. грн. буде виділено на засоби зв’язку для екстреної швидкої медичної допомоги і медицини катастроф.

Вже у цьому році будуть запроваджені надбавки медпрацівникам екстреної медичної допомоги.

Ми продовжимо роботу над формуванням інституту сімейної медицини і підвищенням кваліфікації сімейних лікарів. Ми збільшуємо державне замовлення на лікаря сімейної практики в 1,5 рази з цього року. З цього року і в наступні роки будемо забезпечувати щонайменше 3 тис. медичних працівників перекваліфікацію на лікаря загальної практики.

Національний проект “Нове життя”: 2012 рік – сім перинатальних центрів третинного рівня відкрито в Україні. Щонайменше у найближчі періоди цього року планується відкриття ще 10 перинатальних центрів. Результат – зменшення кількості малюкових смертей і вдвічі зменшилася материнська смертність.

По-друге, великий потенціал зберігається у вітчизняній фармацевтичній галузі. Фармацевтична галузь – високотехнологічний сектор, що поєднує охорону здоров’я, сучасне виробництво і висококваліфіковану працю.

Приймаючи до уваги привабливість галузі, реалізація стратегії ґрунтується на принципах державно-приватного партнерства, підтриманих Президентом України. Тому до першочергових заходів активізації економіки в даному секторі нами віднесено створення належних нормативно-правових та економічних умов розвитку фармацевтичної галузі.

Новою урядовою програмою передбачено імплементацію 38 європейських регламентів і директив для того, щоб створити систему гарантій якості лікарських засобів та їх безпеки.

За рахунок розробки механізмів трансферту технологій виробництва вакцин, препаратів для лікування СНІДу та онкозахворювань ми плануємо залучати новітні технології в сектор фармації, збільшити номенклатуру вітчизняних препаратів на 20% та зменшення їх вартості на 10%. Це дасть можливість розпочати в Україні виробництво препаратів, які сьогодні виключно імпортуються.

Починаючи з минулого року, ми впроваджуємо новий європейський механізм контролю за ціноутворенням на лікарські препарати. Коло ліків, на які розповсюджується цей механізм, буде розширено в цьому році і постійно розширюватися в наступні роки. Урядом передбачено в цьому році для реімбурсації 191 млн. грн.

По-третє, медична реформа передбачає широке впровадження сучасних технологій діагностики та лікування і використання сучасних технологій в країні для створення нового обладнання і приладів. Прем’єр-міністр говорив про те, що будуть створені нові прилади для діагностики і лікування хворих на серцево-судинні захворювання, онкологічні захворювання, і це тільки початок.

Вже з цього року розпочинає працювати Стратегія імпортозаміщення і створення служби крові, безпечної служби крові та сучасного банку крові. Велика увага Урядом приділяється безпеці у середовищі життєдіяльності, зокрема буде зроблено все, щоб не допускати надходження на внутрішній ринок медичної продукції, що не відповідає вимогам безпечності, впровадження ефективної системи нагляду медичних виробів.

Четверте. Медреформа дозволить у середньостроковій перспективі сформувати нову інфраструктуру охорони здоров’я в Україні, модернізацію та будівництво великої кількості нових об’єктів за новими сучасними технологіями, не лише дороги і мости, а нові лікарні, ФАПи, спеціалізовані медичні центри та інші об’єкти. Це сьогодні стимул і для розвитку медицини, і для розвитку вітчизняної будівельної галузі, інженерії тощо.

Доцільно наприкінці 2013 року серйозно проаналізувати наслідки впровадження цієї програми і вносити, без сумніву, корективи на 2014 рік з урахуванням економічних можливостей і можливостей бюджету на основі міжгалузевого підходу.

Шановний пане Президенте! Шановні учасники засідання! Нова урядова програма дозволяє планувати модернізацію медичних установ ІІ і ІІІ рівня, створення нових виробництв медичного напрямку, послідовне підвищення рівня оплати праці медикам, зміцнення авторитету та престижу роботи медичного працівника.

І як головне – ми плануємо крок за кроком підвищувати якість надання медичних послуг. Першочерговим для нас є надання таких якісних медичних послуг вразливим верствам населення, про що говорив Президент, людям похилого віку, інвалідам, дітям. Для них особлива увага і турбота.

І прикінцево, шановний пане Президенте, модернізаційні зміни в країні, започатковані Вами, дозволять забезпечити позитивні зміни в усіх без виключення детермінантах здоров`я української нації.

 

 

Голова Донецької обласної державної адміністрації Андрій Шишацький:

– Вельмишановний Вікторе Федоровичу! Шановний Миколо Яновичу, Володимире Васильовичу, учасники засідання!

Реалізація Програми економічних реформ Президента Віктора Федоровича Януковича започаткувала модернізацію основних галузей економіки.

Курс Президента, Уряду і місцевої влади був підтриманий мешканцями Донецької області на парламентських виборах у жовтні 2012 року. Соціологічне дослідження у лютому на Донеччині продемонструвало збереження основних тенденцій щодо соціально-політичних вподобань мешканців і стабільно високий рівень довіри до влади.

Але дослідження чітко підтвердило й інші важливі аспекти, які ми і так добре розуміємо – стурбованість людей і ще більше очікування від наших спільних дій. Насамперед, це очікування щодо зростання економіки, збереження і створення нових робочих місць.

Щоб виправдати ці сподівання і надії розроблена Програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки. Вона є своєчасною, актуальною та вкрай необхідною як для країні в цілому, так і для промислової експортоорієнтованої Донецької області.

Впродовж 2010-2012 років на промислових підприємствах області здійснювалося технічне переозброєння, модернізація виробничих фондів, впровадження енергозберігаючих технологій, альтернативних джерел енергії. Так, на металургійному заводі “Донецьксталь” повністю зупинено мартенівське виробництво і здійснюється будівництво сучасної електросталеплавильної печі.

Спасибі Вам, Вікторе Федоровичу, після Вашого візиту на металургійний завод і сприяння щодо вирішення питання з кредитуванням цього найважливішого проекту виходимо на фінішну пряму, і ми сподіваємося, що на День Донецька ми запустимо цей 1,5-мійльонний найсучасніший комплекс.

На Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча впроваджується технологія пиловугільного вдування. Це дозволило відмовитися від використання газу у доменному виробництві, зменшення коксу на 20% і зниження собівартості чавуну на 30-40 дол. на тонні.

Введення в експлуатацію сталеплавильної печі на “Енергомашспецсталі”, установки контрольованого охолоджування металопрокату на металургійному комбінаті “Азовсталь”, цеху очищення коксового газу на Макіївському коксохімзаводі дозволило розширити сортамент і обсяги продукції з високою часткою доданої вартості і знизити собівартість продукції і навантаження на природне навколишнє середовище.

Створено нове підприємство з виробництва вітрових енергоустановок потужністю 2,5 мВт і вище, виробничі потужності підприємства дозволяють виробляти більше як 100 установок на рік.

Модернізація пріоритетних галузей в регіоні триває і сьогодні: ведуться роботи з проектування будівництва нової сучасної аглофабрики, установки вдування пиловугільного палива в доменне виробництва на Єнакіївському металургійному заводі, розпочато реалізацію проекту французької фірми по повітряно-розподільчій установці.

Сьогодні для поліпшення економічної ситуації ми повинні робити ставку на розвиток внутрішнього ринку і політику імпортозаміщення. Для вирішення цього стратегічного завдання в області розроблені та надані до Кабінету Міністрів пропозиції щодо збільшення споживання металопродукції вітчизняних виробників на мільйон тонн.

І дуже важливо, щоб наші пропозиції знайшли відображення в цій програмі. Це, перш за все, відновлення парку вантажних залізничних вагонів, реконструкція залізничного полотна, модернізація газотранспортної системи, оновлення та ремонт мереж водопостачання і водовідведення, заміна ЛЕП тощо.

Але стримуючим чинником реалізації цих проектів є обмежене фінансування. У зв’язку з цим набуває особливого значення підтримка на  державному рівні вітчизняного виробника в металургії. Саме ця тема була провідною на зустрічі з народними депутатами Верховної Ради від Донецької області, за результатами якої їм було надано 49 законодавчих ініціатив для вирішення актуальних соціально-економічних проблем в регіоні.

Активізація сучасної економіки неможлива без розвитку інвестиційної діяльності. Капітальні інвестиції за 2012 рік склали 30 млрд. грн. області, за цим показником ми на другому місці після м. Києва. В 2012 році приріст іноземних інвестицій склав 335 млн. дол., а загальний обсяг наростаючим підсумком досяг 3 млрд. дол. Але цей результат нас не задовольняє.

Ціль така: ми протягом 2-х років повинні залучити 1 млрд. дол. в Донецьку область. Задля цього ми активно презентуємо наш регіон за кордоном. Тільки в минулому році ми презентували область інституціям та організаціям Євросоюзу, Японії, на Віденській конференції з питань енергоефективності. У квітні запланована участь делегації області в економічному євросаміті Європейського ділового союзу Росії, СНД і ЄС у Лондоні.

Перспективи партнерських відносин з іноземними інвесторами я бачу в розвитку не тільки промисловості, а і в агропромисловому комплексі. Потенціал сільського господарства у нас досить високий. І перш за все головним пріоритетом в цій сфері є переробка сільгосппродукції і виробництво продуктів харчування на території області. У травні планується введення в експлуатацію заводу з переробки насіння соняшнику компанією Noble Group Limited, це в Маріуполі. Обсяг інвестицій 60 млн. дол., потужність 1,5 тис. тонн на добу. Цей завод буде найсучаснішим, високотехнологічним і енергоефективним виробництвом в Україні. На сьогодні проводяться переговори про створення подібного виробництва і на півночі області, що дозволить збільшити обсяг переробки насіння на 0,5 млн. тонн на рік.

В рамках візиту посла Федеративної Республіки Німеччина в Україну ми підписали угоду з Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ щодо реалізації проекту енергоефективності, спрямоване на зменшення змін клімату, модернізації промисловості в Донецькій області.

Головною метою цього проекту є зменшення енерговитрат і викидів парникових газів. У рамках проекту планується проведення низки заходів, в тому числі енергоаудиту 80 комунальних котелень. На черзі укладення широкомасштабної угоди області з компанією Siemens, що передбачає реалізацію концепції “Зелене місто”, планується впровадження інноваційних технологій для створення сучасного комфортного середовища проживання. Безумовно, задля цього потрібні суттєві зрушення в ЖКГ.

По-перше, в цьому напрямку в регіоні планується реалізація 52-х проектів загальною кошторисною вартістю 430 млн. грн., а саме – капітальний ремонт водоводів у містах Димитров, Єнакієво, Макіївка, Донецьк, Маріуполь, Слов’янськ, комплексна модернізація каналу Сіверський Донець – Донбас, будівництво міні-гідроелектростанцій.

По-друге, впровадження енергоефективних заходів у комунальній теплоенергетиці. Тут хотілося б відзначити реалізацію проекту реконструкції теплозабезпечення міста Зугрес, де живе 18 тис. мешканців, у рамках державно-приватного партнерства, де проводиться робота щодо закриття збиткової Зуївської ТЕС і перепідключення мереж теплопостачання до Зуївської ТЕС.

Реалізація даного проекту дозволить вирішити відразу три проблеми: закрити збиткові виробництва, скоротити споживання природного газу на 30 млн. кубів на рік, забезпечити надійне і безперебійне теплопостачання, а також налагодити постійне роздільне постачання гарячої та холодної води мешканцям Зугреса, тобто якість життя.

Хочу наголосити, що у ході реалізації даного проекту буде використано декілька тисяч тонн труб та обладнання вітчизняного виробництва.

Для реалізації соціальних ініціатив Президента України необхідно, щоб стабільно працював реальний сектор економіки. Сподіваюсь, що програма буде доопрацьовуватись Урядом з урахуванням пропозицій регіонів. Донецька область пропонує включити в програму проекти з високим ступенем готовності, а саме – реконструкція теплозабезпечення міста Зугрес та комплексну модернізацію і реконструкцію каналу Сіверський Донець – Донбас.

Ще одне побажання до Уряду. Треба якомога швидше втілювати програмні заходи. У нас немає часу, в регіоні особливо гостро розумієш: або ми кризу, або вона нас. Впевнений, що Програма активізації економічного розвитку стане дієвим інструментом у роботі місцевих органів влади.

Дякую за увагу!

 

 

Голова Верховної Ради України Володимир Рибак:

– Шановний пане Президенте! Шановні учасники розширеного засідання Уряду!

Прискорення реалізації Програми економічних реформ, ініційованих В.Ф.Януковичем, і на цій основі підняття реального рівня життя громадян до європейських стандартів без перебільшення є доленосним для нашого народу.

Заява Президента України за результатами проведеного 25 лютого цього року саміту Україна – ЄС має стати мобілізаційною основою для скоординованої та прискореної в часі діяльності Уряду і парламенту у цьому напряму.

Ці напрями природно пов’язані та поєднані спільною метою, де змістовно цементовною серцевиною виступає людина, яка є найвищою цінністю в сучасному цивілізованому процесі державотворення.

Не перебільшу, якщо скажу, що переважна більшість політичних сил, представлених у Парламенті, єдині в одному – через дієві суспільно-економічні реформи торуємо шлях у євроінтеграційний простір. Саме усвідомлення цієї істини дозволило розв’язати парламентську кризу, відновити його нормальну роботу.

Хотів би окреслити деякі питання співпраці Верховної Ради України та Уряду, що є надзвичайно важливими для реального втілення в життя Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-1014 роки, яку ми розглядаємо.

І безпосереднім орієнтиром у законодавчій діяльності Парламенту та Уряду мають стати запропонована Президентом України Програма економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та Національний план дій на поточний рік щодо її впровадження.

З метою виконання заходів, визначених як Програмою економічних реформ, так і обговорюваної сьогодні Програми активізації розвитку економіки, і в разі її прийняття Кабінет Міністрів мав би, на мою думку, внести на розгляд Верховної Ради низку системних законопроектів, спрямованих на їх виконання. Ці проекти могли б стати основою законопроектної роботи в парламентських комітетах протягом сесії. Вони б могли стати основою перспективного планування узгоджених дій Уряду та Парламенту, що дозволить втілити в життя реформи Президента.

Зараз є всі умови для зосередження зусиль усіх гілок влади на реформування ключових напрямів розвитку держави, насамперед, її економіки, про що йшлося в доповіді Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова.

Загалом позитивно оцінюючи активність Кабінету Міністрів України, я можу підтвердити, що в нас дуже багато зараз йде зустрічей у сфері законодавчих ініціатив. Можу зауважити, що має місце певна недосконалість ще законів, які подаються з міністерств. Це суттєво уповільнює проходження їх у Верховній Раді, адже необхідно докласти чимало зусиль для удосконалення тексту таких документів (я можу привести приклад). Саме цим обумовлено те, що за період з березня 2010 року Президент України застосував вето до 34-х законопроектів, які підготували міністерства.

Хоча об’єктивно треба визнати, що зазвичай законопроекти, подані Кабінетом Міністрів, є значно кращими за якістю, ніж багато законопроектів, які подаються окремими народними депутатами України. Але Уряду слід звернути дуже серйозну увагу на підготовку законопроектів.

Державі потрібна чітка і послідовна законотворча політика і Уряду, і Парламенту, наслідком якої мають бути законопроекти, зорієнтовані на забезпечення програм реформ. Для цього треба додати, що при внесенні в тому числі урядових законопроектів далеко не завжди дотримуються вимог Регламенту Верховної Ради, який має статус закону. Ми в робочому порядку разом над цим працюємо. Є й інші застереження.

Але нас об’єднує спільна мета і взаємне прагнення її досягнути, зробити українське суспільство заможним, економіку – конкурентоспроможною і нашу державу ефективною.

В контексті сьогоднішньої дискусії заслуговує на особливу увагу питання інформаційного супроводу курсу реформ, про що йдеться у дорученні Президента України всім органам і виконавчої влади, і представницької влади. Воно потребує організаційного забезпечення та неухильного виконання.

І останнє. Певен, що єдність інститутів публічної влади, системність в їх діяльності є доброю запорукою успішної реалізації тих завдань, які сьогодні стоять перед нашою державою.

Дякую за увагу!

↑ Наверх ↑

aRuma бесплатная регистрация в каталогах тендерный кредит
Доставка грузов